Призначення покарання за незакінчений злочин і за злочин, вчинений у співучасті

Розвиваючи положення статей 65-67, ст. 68 регулює питання про призна­чення покарання за незакінчений злочин, тобто за готування або замах на злочин, а також за злочин, вчинений у співучасті.

При призначенні покарання за готування або замах на злочин, крім ура­хування ступеня тяжкості злочину, суд враховує: 1) ступінь здійснення зло­чинного наміру і 2) причини, внаслідок яких злочин не був доведений до кі­нця.

Ступінь здійснення злочинного наміру визначає, до якої стадії був дове­дений злочин — до стадії готування чи до стадії замаху. За готу­вання до злочину за загальним правилом призначається більш м'яке покарання, ніж за замах. Якщо йдеться про замах, слід враховувати, був він закінченим (так званий невдалий замах) чи незакінченим (так званий перерваний замах). Так, особі, яка стріляла в потерпілого з метою його вбити, але лише поранила його (закінчений замах), за інших рівних умов буде призначено більш суворе покарання, ніж особі, яка з цією метою лише навела пістолет на потерпілого, але ви­стрілити не встигла, бо була затримана (незакінчений замах).

Слід також встановлювати, чому підготовчі дії або замах винний не до­вів до кінця (через неосвіченість, хвилювання, невміння, непри­датність за­стосовуваних знарядь або через опір жертви, неможли­вість відкрити схо­вище, затримання тощо). Невміння як причина недоведення задуманого зло­чину до кінця може тягти за собою більш м'яке покарання, ніж припинення злочину через перешкоду або опір, що чинив потерпілий.

При призначенні покарання співучасни­кам суд, крім загальних засад, враховує 1) характер і 2) ступінь участі кожного з них у вчиненні злочину.

Характер участі визначається тієї роллю, що її виконав співучас­ник зло­чину: був він організатором злочину, його виконавцем, під­бурювачем чи пособником. Підбурювачу, наприклад, буде призначе­не покарання більш су­воре, ніж пособнику. Підбурювач схилив до злочину, пособник лише сприяв цьому. Ще більш суворе покарання повинно бути призначене співучаснику, який поєднував дві чи біль­ше ролей при вчиненні злочину (він був, напри­клад, організатором і виконавцем, підбурювачем і пособником).

Ступінь участі в злочині означає інтенсивність дій співучасни­ка. Мо­жна бути активним виконавцем злочину, а можна виконувати цю роль, під­порядковуючись іншим співучасникам, можна бути пособником, який дав знаряддя для вчинення крадіжки, і пособником, який лише зазначив місце, де цю крадіжку можна вчинити. Таким співучасникам за інших рівних умов буде призначене різне за суво­рістю покарання, причому активному вико­навцю або фізичному пособнику — більш суворе.