Поняття кримінального права

1. Кримінальне право як самостійна, окрема галузь права має низку ознак як загальних для всіх галузей права, так і специфічних тільки для неї. Виходячи з цього, кримінальне право:

1) являє собою систему (сукупність) юридичних норм (правил по­веді­нки), встановлених у суспільстві. Норми кримінального права — це узагальнені правила, що охоплюють безліч відповідних життєвих ситуацій, індивідуальних випадків. Так, норми про відповідальність за умисне вбивство передбачають всі можливі в реальному житті конк­ретні випадки вбивств, як би вони одне від од­ного не відрізнялися. Норми кримінального права загальної дії, крім того, є за­гальнообо­в'язковими до виконання, маючи тим самим ознаку загальнообов'яз­кової нормативності. Ці норми здебільшого виступають як норми-заборони. Вони забороняють певні вчинки людей, а саме злочинні дії або злочинну безді­яльність, під загрозою застосування за їх вчинен­ня особливих примусових за­ходів — кримінального покарання;

2) його норми (правила поведінки) встановлюються лише вищи­ми орга­нами законодавчої влади і закріплюються у відповідних зако­нах. Це так зване позитивне право, або чинне право. Саме тому кри­мінальне право має форма­льну визначеність — воно точно фіксує в законах у граничне формалізованому вигляді в письмовій формі озна­ки злочинів і покарань за них, тобто вимоги, що ставляться до пове­дінки людей, межі та умови їх вчинків, наслідки протиза­конних дій або бездіяльності. Слід спеціально відмітити, що формальна визна­ченість кримінального права— це не тільки гарантія законності та од­наковості застосування його норм, а й одне з невід'ємних прав люди­ни. Визначеність пра­вових приписів, фіксуючи межу між злочинною і незлочинною поведінкою, чі­тко визначає тим самим можливість людини здійснювати свої права і свободи відповідно до закону, чітко уявляти, що дозволено, а що заборонено криміна­льним законом.

Відповідно до Конституції України кримінальні закони видають­ся лише Верховною Радою України. Ніякі інші державні органи або посадові особи (на­віть Президент України) не правомочні видавати норми кримінального права'. За цією ознакою кримінальне право відрізняється від інших галузей права (на­приклад, норми цивільно­го права можуть встановлюватися урядом, норми ад­міністративно­го права — навіть органами влади на місцях). Отже, кримінальне право знаходить свій вираз тільки в законах. Відтак, основним дже­релом кри­мінального права є кримінальний закон;

3) має свій предмет і метод правового регулювання. Норми криміналь­ного права встановлюють, які суспільне небезпечні діяння є злочинами і які по­карання підлягають застосуванню до осіб, що вчи­нили ці злочини (ч. 2 ст. 1 Кримінального кодексу України). Злочин

' Прийняття кримінальних законів в Україні можливе шляхом всенарод­ного референ­думу, але ця форма правотворчості ще не була застосована.

² Мається на увазі чинний Кримінальний кодекс України 2001 р. (у подаль­шому — КК).

і покарання — це ті суспільні явища, що визначаються нормами кри­мінального права. Саме відносини, що виникають у зв'язку із вчи­ненням злочину і застосу­ванням за це певних покарань, і становлять предмет кримінального права. Оскільки злочини мають підвищену суспільну небезпечність для суспільних відносин, що склалися в Україні, і правопорядку, держава застосовує за їх вчи­нення й най­більш гострі примусові заходи — кримінальні покарання. Застосу­вання покарання — це метод правового регулювання відносин, що виникають у зв'язку із вчиненням злочину.

У покаранні, що призначається судом від імені держави за вчи­нений зло­чин як санкція за порушення кримінально-правової забо­рони, передбачена в за­коні, проявляється і така властивість кримі­нального права, як його державна забезпеченість.

Отже, можна відзначити, що кримінальне право як система норм (зако­нів) має такі ознаки: загальнообов'язкову нормативність, фор­мальну визначе­ність і державну забезпеченість, а також властиві йому предмет і метод право­вого регулювання. Ці ознаки, притаманні праву взагалі, стосовно криміналь­ного права виступають дуже чіт­ко і своєрідно, відображуючи особливості цієї галузі права.

Таким чином,кримінальне право як галузь права — це сис­тема, сукуп­ність юридичних норм (а по суті—законів), прийнятих Верховною Радою України, що встановлюють, які суспільна небез­печні діяння є злочинами і які покарання підлягають застосуванню до осіб, що їх вчинили.

2. У цьому визначенні містяться основні ознаки кримінального права, що відрізняють його від інших галузей права. Звичайно, кри­мінальне право перед­бачає підстави, умови кримінальної відповідаль­ності, випадки звільнення від кримінальної відповідальності і пока­рання, звільнення від відбування вже при­значеного покарання, по­гашення і зняття судимості. Однак усі ці норми і відно­сини, що ними врегульовані, підкоряються загальним, вихідним інститутам кримі­нального права — злочину і покаранню, визначаються ними. Значен­ня цих понять, їх ключова роль настільки великі, що навіть наймену­вання цієї га­лузі права в багатьох мовах, у тому числі українській, пов'язується з ними. Кримінальне право походить від латинського терміна сrітеп — злочин. В українській мові іноді цю галузь права називають «карне право» — слово «кара» — це покарання. Також й відповідний кодекс називають Кримінальним кодексом (Кодексом про злочини) чи Карним кодексом (Кодексом про пока­рання).