Загальні закономірності розгалуження внутрішньої клубової артерії у коня

Загальні закономірності розгалуження внутрішньої клубової артерії у великої рогатої худоби та свині

Таблиця 24.

Прослідкуйте хід по медіальній поверхні клубової кістки клубово-поперекової артерії – a. Iliolumbális, яка виходить на її латеральний край біля маклака, живить мʼязи ділянки попереку, сідничну групу екстензорів кульшового суглобу та напружувач широкої фасції стегна.

На рівні дорсального краю крила клубової кістки відокремте краніальну сідничну артерію – a. glutéa craniális, яка через більшу сідничну вирізку разом з однойменним нервом йде в сідничну групу екстензорів кульшового суглоба.

Далі розгляньте особливості галуження затульної артерії – a. оbturatória, що прямує в мʼязи-супінатори кульшового суглоба. У великої рогатої худоби, свині й собаки виділіть декілька таких артерій у вигляді дрібних гілок – rami obturatorii. У коня знайдіть масивну затульну артерію, яка починається коротким загальним стовбуром із клубово-поперековою та краніальною сідничною артеріями і по тілу клубової кістки йде разом з однойменним нервом до затульного отвору. На шляху її прямування відокремте огинаючу стегнову латеральну артерію – a. circumflexa femoris lateralis – для сідничної групи екстензорів кульшового суглобу, чотириголового м’язу стегна і напружувача широкої фасції стегна. Зауважте, що після виходу з тазової порожнини латеральні її гілки йдуть в аддуктори і задньостегнову групу екстензорів кульшового суглобу, а медіальні в самця – на статевий член, утворюючи на ньому дорсальну статевочленну каудальну артерію – a. dorsalis penis caudalis, яка анастомозує з внутрішньою і зовнішньою соромітними артеріями та відокремлює глибокі гілки статевого члена. В самки медіальні гілки йдуть у клітор.

У ділянці меншої сідничної вирізки знайдіть кінцеву гілку внутрішньої клубової артерії каудальну сідничну артерію – a. glutáea caudális, що проходить разом з однойменним нервом у двоголовий м’яз стегна.

Запамʼятайте, що в коня від внутрішньої клубової артерії відгалужуються також: крижові артерії – aa. sacráles lateráles, хвостова артерія – a. coccýgea, що галузиться в м’язах хвоста, а також загальний стовбур хвостових латеральних артерій, який в ділянці 2–3-го хвостового хребця поділяється на хвостові латеральні дорсальну й вентральну артерії – а. caudale lateralis dorsalis et ventralis – для шкіри та м’язів хвоста.

Далі визначте чотири вісцеральні гілки першого порядку, що відгалужуються від внутрішньої клубової артерії.

У ділянці сідничної дуги знайдіть внутрішню соромітну артерію – а. pudénda intérna, яка йде разом із соромітним нервом, поділяється на артерію промежини – a. perineális – для живлення відхідника, вульви, промежини і печеристого тіла сечівника (сечівникова гілка – rámus urethrális) і в самців – на цибулинну артерію, що переходить на дорсальну поверхню статевого члена до його голівки як дорсальна статевочленна артерія – a. dorsális pénis, якій у самок відповідає артерія клітора – a. clitorídis. Згадайте, що в собаки внутрішня соромітна артерія дуже масивна, є загальним стовбуром для всіх вісцеральних артерій.

На самому початку магістралі знайдіть досить велику пупкову артерію – a. umbilicális, яка значно більша в плода, оскільки живить кров’ю плаценту. Після народження вона заростає, перетворюється на бічну міхурову зв’язку, а в самок – також на круглу маткову зв’язку і лише в проксимальній частині зберігає незначний просвіт. Зауважте, що пупкова артерія відгалужує: артерію сечоводу – a. uretérica, краніальну міхурову артерію – a. vesicális craniális – для сечового міхура; артерію сім’япроводу – a. dúctus deferéntis – у самця, маткову артерію – a. uterína – у самки.

Таблиця 25.