Методичні особливості викладання та підходи до вивчення матеріалу під час лабораторного заняття під керівництвом викладача.

Заняття №7

Тема. Черевна аорта, її парієтальні та вісцеральні гілки. Каудальна порожниста та ворітна вени. Видові особливості розгалуження. Судини кісток, зв’язок, кісток, мʼязів, нервів, фасцій, серозної оболонки, шкіри черевних стінок. Судини органів та серозної оболонки черевної порожнини.

Мета заняття.Засвоїти особливості ходу й розгалуження парієтальних і вісцеральних гілок черевної аорти у тварин з одно- та багатокамерним шлунками. З’ясувати закономірності утворення каудальної порожнистої вени та особливості венозного відтоку до неї від стінок і органів черевної порожнини. Повторити судини кісток, звʼязок, м’язів, нервів, фасцій, серозної оболонки, шкіри черевних стінок, органів та серозної оболонки черевної порожнини.

Матеріальне забезпечення.Комплексний препарат цілого трупа собаки або теляти з відпрепарованими м’язами, нервами, судинами, лімфатичними вузлами та внутрішніми органами, рисунки, схеми.

Наголосити, що черевна аорта – aórta abdominális – є продовженням грудної аорти позаду діафрагми. На своєму шляху до входу в тазову порожнину відгалужує парієтальні гілки до стінок черевної порожнини та вісцеральні гілки до нутрощів.

Акцентувати увагу, що відтік венозної крові від стінок і органів черевної порожнини відбувається по каудальній порожнистій вені, яка утворюється злиттям парних стовбурів загальних клубових вен і непарної середньої крижової вени.Безпосередньо в каудальну порожнисту вену впадають лише парні парієтальні та вісцеральні вени – поперекові, внутрішні сімʼяникові (яєчникові), ниркові і надниркові. Непарні вісцеральні вени – селезінкова (шлунково-селезінкова), краніальна й каудальна брижові, що відводять кров від шлунка, селезінки, тонкої і товстої кишок (за винятком каудальної частини прямої кишки), безпосередньо в каудальну порожнисту вену не впадають, вони зливаються і формують ворітну вену, яка входить у ворота печінки. У печінці вона поділяється на міжчасточкові вени, а потім на капіляри печінкових часточок. Всередині кожної часточки капіляри впадають у центральну вену часточки і утворюють початок вен, що відводять кров з печінки в каудальну порожнисту вену. Так утворюється чудесна сітка, завдяки якій кров, що відтікає від органів травлення, знешкоджується від токсинів та інших шкідливих речовин.

У плодів, новонароджених тварин до 12-16-добового, а в телят до 30-добового віку відтік крові від травного каналу відбувається у ворітну вену печінки, яка також отримує кров від плаценти через пупкову вену і сполучається з каудальною порожнистою веною через аранцієву (венозну) протоку, обходячи чудесну сітку печінки і не зазнаючи фільтрування. Можливо, це зумовлено тим, що з молозивом матері надходять імунні тіла (альбуміни чи глобуліни), необхідні як «стартові антигени», які, обминаючи бар’єр печінки, надходять у кров теляти для «запуску» власних імунокомпетентних структур.

Зміст і послідовність самостійної роботи студентів за темою.

Насамперед, позаду діафрагми, зліва від каудальної порожнистої вени та вентрально від меншого м’яза попереку, знайдіть черевну аорту – аorta abdominalis, послідовно розгляньте її парієтальні та вісцеральні гілки.

Спочатку зосередьтесь на парієтальних гілках і, розгляньте у всіх видів тварин постійні парні поперекові артерії – aa. lumbáles, що виходять з дорсальної стінки аорти в кількості 5–6 пар, кожна з яких відгалужує гілку в м’язи попереку та в мозкові оболонки, а в коня – ще й в черевні м’язи.

Далі знайдіть парну каудальну діфрагмальну артерію – a. phrénica caudális, яка відгалужується в ділянці аортального отвору діафрагми до ніжок діафрагми у великої рогатої худоби від аорти, черевної або поперекової артерії, в коня – від грудної аорти, в собаки – загальним стовбуром з черевною артерією, а в свині вона мало розвинута.

У свині й собаки розгляньте парну черевну артерію – a. аbdominális, що живить черевні й поперекові м’язи, а в собаки ще й огинаючу глибоку клубову артерію – a. circumfléxa ílium profúnda, яка відходить від аорти останньою гілкою. Обов’язково зауважте, що в інших видів тварин ця артерія відгалужується від зовнішньої клубової артерії та галузиться в поперекових та черевних м’язах.

Далі перейдіть до вісцеральних гілок черевної аорти. Зауважте, що залежно від органа, який вони кровопостачають, їх поділяють на парні та непарні.

 

Таблиця 21.

Загальні закономірності розгалуження черевної аорти в свійських тварин з однокамерним шлунком (кінь, свиня, собака)

Магіст раль Гілки I порядку Гілки II та III порядку Орган кровопостачання
Черевна аорта Парієтальні парні Поперекові артерії   м’язи ділянки попереку оболонки спинного мозку
Огинаюча глибока клубова артерія (собака)   м’язи ділянки попереку м’язи живота
Каудальна діафрагмальна артерія (непостійна)   ніжки діафрагми
Черевна артерія (свиня, собака)   м’язи ділянки попереку м’язи живота
Вісцеральні непарні Черевна артерія селезінкова артерія → ліва шлунково-сальникова артерія шлунок, селезінка підшлункова залоза сальник
ліва шлункова артерія шлунок підшлункова залоза
печінкова артерія: - права шлункова артерія -шлунково-дванадцятипала артерія: - права шлунково-сальникова артерія; - підшлунково-дванадцятипала артерія печінка шлунок дванадцятипала кишка підшлункова залоза сальник
Краніальна брижова артерія артерії порожньої кишки порожня кишка
клубово-ободовокишкова артерія: - клубова гілка - ободова гілка - гілка сліпої кишки     клубова кишка початок ободової кишки сліпа кишка
ободовокишкова права артерія праве коліно ободової кишки
ободовокишкова середня артерія поперечне положення ободової кишки
Каудальна брижова артерія ободовокишкова ліва артерія низхідна ободова кишка
краніальна прямокишкова артерія краніальна частина прямої кишки
парні Ниркова артерія   нирки
Сім’яникова артерія   сім’яник придаток сім’яника
  Яєчникова артерія ramus tubarius маткова труба ріг матки яєчник
ramus uterinus (кінь– a. uterinа cranialis)
Надниркова артерія   надниркова залоза

Таблиця 22.

Загальні закономірності розгалуження черевної аорти в свійських тварин з багатокамерним шлунком (велика рогата худоба)

Магістраль Гілки I порядку Гілки II та III порядку Орган кровопостачання
Черевна аорта Парієтальні парні Поперекові артерії   м’язи ділянки попереку оболонки спинного мозку
Каудальна діафрагмальна артерія (непостійна)   ніжки діафрагми
Вісцеральні Непарні Черевна артерія права рубцева артерія → селезінкова артерія рубець селезінка
ліва рубцева артерія → артерія сітки рубець сітка
печінкова артерія: - права шлункова артерія - шлунково-дванадцятипала артерія: - права шлунково-сальникова артерія; - підшлунково-дванадцятипала артерія печінка сичуг дванадцятипала кишка підшлункова залоза сальник
ліва шлункова артерія → ліва шлунково-сальникова артерія книжка сичуг, сальник
Краніальна брижова артерія артерії порожньої кишки порожня кишка
клубово-ободовокишкова артерія: - клубова гілка - ободова гілка   - гілка сліпої кишки     клубова кишка початок ободової кишки сліпа кишка
ободовокишкова права артерія праве коліно ободової кишки
ободовокишкова середня артерія поперечне положення ободової кишки
Каудальна брижова артерія ободовокишкова ліва артерія низхідна ободова кишка
краніальна прямокишкова артерія краніальна частина прямої кишки
парні Ниркова артерія   нирки
Сім’яникова артерія   сім’яник придаток сім’яника
Яєчникова артерія ramus tubarius маткова труба ріг матки яєчник
ramus uterinus
Надниркова артерія     надниркова залоза
             

Найперше знайдіть непарну черевну артерію – a. coelíaca, яка відгалужується в ділянці останнього грудного чи першого поперекового хребця з вентральної стінки аорти і є загальним стовбуром для селезінкової, лівої шлункової й печінкової артерій.

Спочатку визначте найтовщу селезінкову артерію – a. lienális, що прямує в селезінку і в кінцевій частині переходить у ліву шлунково-сальникову артерію – a. gástroepiplóica sinistra, яка на більшій кривині шлунка анастомозує з однойменною правою артерією.

Далі відокремте тонку ліву шлункову артерію – a. gástrica sinístra, яка проходить на меншу кривину шлунка, відгалужуючи гілки в підшлункову залозу й шлунок. Зауважте, що в собаки, як і в коня, вона відгалужується від селезінкової, а в свині йде як каудальна шлункова артерія.

І насамкінець, знайдіть середню за товщиною печінкову артерію – a. hepática, яка входить разом з ворітною веною у ворота печінки, де й розгалужується, анастомозуючи з капілярами міжчасточкових вен. Зауважте, що вона відгалужує на меншу кривину шлунка праву шлункову артерію – a. gástrica déxtra та шлунково-дванадцятипалу артерію – a. gástroduodenális, яка віддає на більшу кривину шлунка праву шлунково-сальникову артерію – a. gástroepiplóica déxtra, в дванадцятипалу кишку та підшлункову залозу – a. pancreáticoduodenális.

Зауважте, що на меншій кривині шлунка анастомозують між собою права й ліва шлункові артерії, а на більшій – права й ліва шлунково-сальникові артерії.

Особливу увагу приділіть закономірностям галуження черевної артерії у жуйних, що повʼязано з наявністю багатокамерного шлунка. Знайдіть черевну артерію завдовжки до 12 см справа від рубця і розгляньте її гілки: в правій поздовжній борозні рубця – праву рубцеву артерію – a. ruminális déxtra, від якої бере початок тонка селезінкова артерія – a. lienális; у лівій поздовжній борозні рубця – ліву рубцеву артерію – a. ruminális sinístrа, що відгалужує артерію сітки – a. reticuláris;печінкову артерію – a. hepáticа, яка розгалужується подібно до тварин з однокамерним шлунком на праву шлункову артерію – a. gástrica déxtra – для меншої кривини сичуга та шлунково-дванадцятипалу артерію – a. gástroduodenális. Від останньої відгалужуються підшлунково-дванадцятипала артерія – a. pancreáticoduodenális і права шлунково-сальникова артерія – a. gástroepiplóica déxtra. Далі справа поміж рубцем і сіткою знайдіть продовження черевної артерії – ліву шлункову артеріюa. gástrica sinístra, яка біля книжки віддає на більшу кривину сичуга ліву шлунково-сальникову артерію – a. gástroepiplóica sinístra, а сама на меншій кривині анастомозує з правою шлунковою артерією.

На рівні 1–2-го поперекового хребця, каудально від черевної артерії, знайдіть ще одну непарну краніальну брижову артерію – a. mesentérica craniális. Визначте її гілки, що йдуть у порожню кишку і анастомозують з підшлунково-дванадцятипалою артерією – a. jejunáles та в товсту кишку – клубово-ободовокишкову артерію – a. íleocólica,яка поділяється на клубову гілку – rámus iliácus, ободову гілку – rámus cólicus – для початкової частини ободової кишки, гілку сліпої кишкиrámus ceacális; ободовокишкову праву артерію – a. cólica déxtra – для правого коліна ободової кишки; ободовокишкову середню артерію – a. cólica média – для поперечного положення ободової кишки.

Зупиніть свою увагу на особливостях галуження краніальної брижової артерії в різних видів свійських тварин (табл. 21, 22). У великої рогатої худоби краніальна брижова артерія утворює біля лабіринту ободової кишки дугу, від якої відгалужується значна кількість коротких артерій порожньої кишки, а також колатеральний стовбур – rámus collaterális – для товстої кишки; відділяється середня ободовокишкова артерія й клубово-ободова артерія, яка відгалужує клубову артерію та гілки для сліпої кишки. Гілки для ободової кишки – rámi cólici – йдуть на звивини лабіринту. У коня краніальна брижова артерія дуже коротка. Дає 18–21 артерій для порожньої кишки; загальний стовбур для середньої й правої ободовокишкових артерій; клубово-ободовокишкову артерію, що, в свою чергу, поділяється на вентральну ободовокишкову артерію і дві гілки сліпої кишки, а також клубову гілку. У свині краніальна брижова артерія довга і дає: 8–12 артерій для порожньої кишки; клубово-ободовокишкову артерію з дуже розвинутою гілкою, що проходить у конусі ободової кишки, яку вона живить; загальний стовбур середньої й правої ободовокишкових артерій для відцентрових звивин лабіринту. У собаки краніальна брижова артерія довга і відгалужує 8–12 гілок для порожньої кишки; клубово-ободовокишкову артерію, яка йде спочатку загальним стовбуром, а потім поділяється на праву й середню.

В ділянці останніх поперекових хребців знайдіть ще одну непарну каудальну брижову артерію – a. mesentérica caudális, яка розгалужується на ліву ободову артерію – a. cólica sinístra – для низхідної ободової кишки (в коня для тонкої ободової кишки) і краніальну прямокишкову артерію – a. rectális craniális – для краніальної частини прямої кишки.

Після цього розгляньте парні артерії черевної аорти. Визначте ниркову артерію – a. renális, що проходить у нирку коротким стовбуром та надниркові артерії – a. suprarenáles – прямують у надниркові залози, однак дуже часто відгалужуються від ниркових артерій.

Залежно від статі тварини знайдіть або сім’яникову артерію – a. testiculáris, що проходить через пахвинний канал у сім’яник та його придаток, або яєчникову артерію – a. ovárica – постачає кров’ю яєчник, відгалужує гілку в маткову трубу – rámus tubárius – та в ріг матки – rámus uterínus, яка краще розвинута у кобил.

Насамкінець, у черевній порожнині справа від аорти знайдіть місце злиття парних стовбурів загальних клубових вен і непарної середньої крижової вени в каудальну порожнисту вену – v. cava caudalis,яка опускається уздовж діафрагми по тупому краю печінки і крізь отвір у діафрагмі проникає в грудну порожнину, де проходить вентрально від стравоходу і впадає в праве передсердя. В ділянці розміщення каудальної порожнистої вени на тупому краї печінки знайдіть печінкові вени – vv. hepaticaе, які в неї впадають.

Справа від печінкової артерії знайдіть коротку, але досить товсту ворітну вену – v. porta hepatis, яка утворюється злиттямшлунково-селезінкової, краніальної такаудальної брижової вен – v. gastro-lienalis, mesenterica cranialis etcaudalis та занурюється у ворота печінки.

Розгляньте також парну ниркову вену - v. renalis – у вигляді дуже короткого стовбура, що виходить з воріт нирки, а поряд з нею – невеликий стовбур надниркової вени – v. suprarenalis. Від яєчників (сім’яників) виведіть яєчникову(сім’яникову) вену – v. ovarica (v. testicularis), що розвинутіша в статевозрілих тварин, від стінок черевної порожнини – сегментні поперекові вени –vv. lumbáles.

Питання для самоконтролю:

1. Черевна аорта, її парієтальні та вісцеральні гілки в коня, свині, собаки.

2. Черевна аорта, її парієтальні та вісцеральні гілки у великої рогатої худоби.

3. Каудальна порожниста та ворітна вени. Видові особливості.

4. Особливості відтоку крові від органів травної трубки плодів, новонароджених та дорослих тварин.

5. Судини, нерви, м’язи, зв’язки, кістки, шкіра ділянки попереку. Видові особливості.

6. Судини, нерви, м’язи, зв’язки, кістки, шкіра черевних стінок. Видові особливості.

7. Пахвинний канал, біла лінія: інервація, кровопостачання, видові особливості.

8. Передня кишка. Розподіл на відділи. Однокамерний шлунок: будова, інервація, кровопостачання, топографія. Видові особливості.

9. Передня кишка. Розподіл на відділи. Будова багатокамерного шлунка, його інервація, кровопостачання, топографія. Видові та вікові особливості.

10. Середня кишка. Розподіл на відділи. Загальні принципи інервації, кровопостачання. Топографія. Видові особливості.

11. Застінні залози середньої кишки: будова, інервація, кровопостачання, топографія. Видові особливості.

12. Задня кишка. Розподіл на відділи. Загальні принципи інервації, кровопостачання. Топографія, видові та вікові особливості.

13. Задня кишка коня. Особливості будови, інервації, кровопостачання, топографії.

14. Задня кишка великої рогатої худоби, свині, собаки. Особливості будови, інервації, кровопостачання, топографії.

15. Черевна порожнина, розподіл її на ділянки. Перитонеальна порожнина. Очеревина та її похідні, видові особливості. Органи правого підребер’я жуйних, їх інервація, кровопостачання.

16. Черевна порожнина, розподіл її на ділянки. Перитонеальна порожнина. Очеревина та її похідні, видові особливості. Органи правої здухвини коня, їх інервація, кровопостачання.

17. Черевна порожнина, розподіл її на ділянки. Перитонеальна порожнина. Очеревина та її похідні, видові особливості. Органи правої здухвини жуйних та свині, їх інервація, кровопостачання.