Артерії голови собаки

На самому початку від верхньощелепної артерії знайдіть нижню коміркову артерію – a. alveoláris inférior, яка разом з однойменними нервом і веною йде в нижньощелепний канал. До проникнення в канал вона відгалужує rámus mylohyoídeus у поперечний м’яз нижньої щелепи, а в каналі віддає rámi dentáles та підборідну артерію – a. mentális, що виходить крізь однойменний отвір у шкіру.

Наступною визначте середню артерію мозкових оболонок – a. meníngea média, яка проходить у черепну порожнину крізь передню частину рваного отвору (велика рогата худоба, кінь, свиня) або овальний отвір (собака).

Далі знайдіть глибоку вискову артерію – a. temporális profúnda, що прямує у висковий м’яз. Зауважте, що в коня дві артерії – ростральна, що виходить крізь менший криловий отвір і каудальна, яка відгалужується до проникнення верхньощелепної артерії в криловий канал.

Розгляньте особливості галуження зовнішньої очної артерії – a. ophthálmica extérna, яка спрямовується дугою в решітчастий отвір і як зовнішня решітчаста артерія – a. ethmoidális extérna – відгалужує гілки в тверду мозкову оболонку, проникає в носову порожнину і галузиться в слизовій оболонці лабіринту решітчастої кістки. Запамʼятайте, що до проникнення в решітчастий отвір зовнішня очна артерія віддає гілки до органів очної ямки: слізну артерію – a. lacrimális – для верхньої повіки та її слізної залози, є лише у великої рогатої худоби й коня; лобову артерію – a. frontális – в лобову ділянку; підблокову артерію – a. infratrochleáris – у медіальний кут ока. Зауважте, що у великої рогатої худоби зовнішня очна артерія лежить в очній ямці, утворює чудесну сітку – réte mirábile ophthálmicus.

У ділянці щоки разом з однойменним нервом прослідкуйте хід щічної артерії – a. buccális, яка в свині дуже велика і відгалужує гілки в нижню губу, а в собаки – нерозвинута. Окрім того, у великої рогатої худоби й свині розгляньте поверхневу щічну артерію – a. maláris, яка відгалужує гілки в лобову ділянку та спинку носа.

Наприкінці, в клинопіднебінній ямці, знайдіть великі гілки, якими закінчується верхньощелепна артерія.

Разом із однойменним нервом і веною перед входом в підочноямковий канал визначте підочноямкову артерію – a. infraorbitális, в якому вона відгалужує гілки для кутніх та різцевих зубів, а після виходу з підочноямкового отвору живить шкіру та мімічні м’язи. Зауважте, що у великої рогатої худоби і собаки підочноямкова артерія відгалужує латеральну носову артерію – a. laterális nási, у коня – слабо розвинута, а в свині відгалужує губну, носову й латеральну носову артерії.

Далі знайдіть більшу піднебінну артерію – a. palatína májor, яка проходить через піднебінний канал у тверде піднебіння до різцевої кістки, відгалужуючи гілки в щелепу та пронизні гілки в слизову оболонку носової порожнини. Зауважте, що в коня і свині права й ліва більші піднебінні артерії об’єднуються в непарну судину, яка через різцевий канал проходить у верхню губу, де анастомозує з верхніми губними артеріями. Визначте меншу піднебінну артерію – a. palatína mínor, що прямує в м’яке піднебіння.

Останньою розгляньте клинопіднебінну артерію – a. sphenopalatína, яка разом з однойменними нервом і веною проходить крізь клинопіднебінний отвір у слизову оболонку носової порожнини. Вона поділяється на каудальні та бічні носові артерії – aa. nasáles caudáles et lateráles, що живлять слизову оболонку бічної стінки носа і артерії носової перегородки – aa. nasáles septáles.

Згадайте, що кров від ділянки голови відтікає в краніальну порожнисту вену двома яремними венами – зовнішньою і внутрішньою.

Спочатку поверхнево на шиї, під шкірою, в яремному жолобі, між плечоголовним і груднинно-головним мʼязами, знайдіть добре розвинутузовнішню яремну вену – v. iuguláris extérna. Зауважте, що в разі натискання в нижній третині шиї вена наповнюється кров’ю і дуже добре виділяється в яремному жолобі, що важливо при взятті крові.

Каудально від привушної слинної залози знайдіть щелепну та язиково-лицеву вени та місце їх злиття у зовнішню яремну вену.

У коня позаду горба верхньої щелепи знайдіть устя язиково-лицевої вени – v. linguofacialis, котра починається злиттямклинопіднебінної, підочноямкової та більшої піднебінної вен, що формуюють глибоку лицеву вену – v. faciális profúnda, яка проходить під жувальним м’язом краніально і на передньому його краї вливається в поверхневу лицеву вену – v. faciális superficialias, утворюючи разом з нею загальну лицеву вену – v. faciális communis.

У великої рогатої худоби позаду верхньощелепного горба також знайдіть початок язиково-лицевої вени та її складові – язикову й лицеву вени (розподіл на глибоку й поверхневу лицеві вени відсутній).

Далі розгляньте місце злиття нижньої коміркової, глибокої вискової, жувальної, поверхневої вискової та каудальної вушної вен, які проходять з однойменними артеріями, в щелепну вену – v. maxilláris. Зауважте, що в конящелепна вена починається щічною веною – v. buccinatória, яка проходить між гілкою нижньої щелепи, крилоподібним м’язом та глибокою лицевою веною. Спереду щелепи вона ампулоподібно розширюється і анастомозує із жувальною веною та поперечною веною лиця. У великої рогатої худобищелепна вена починається підочноямковою, клинопіднебінною і більшою піднебінною венами. В неї впадають вена нижньої повіки, глибока лицева, крилова і жувальна вени, вени привушної слинної залози.

Насамкінець, знайдіть внутрішню яремну вену – v. juguláris intérna – зазвичай супроводжує загальну сонну артерію, розвинута слабко, починається венами потиличною, щитоподібною і гортанною.

Питання для самоконтролю:

1. Особливості галуження зовнішньої сонної артерії у коня та великої рогатої худоби.

2. Особливості галуження зовнішньої сонної артерії у свині та собаки.

3. Верхньощелепна артерія та її гілки. Видові особливості.

4. Вени голови коня, свині, собаки.

5. Вени голови великої рогатої худоби.

6. Судини, нерви, м’язи, кістки та їх з’єднання, шкіра лицевого відділу голови. Видові особливості.

7. Судини, нерви, м’язи, зв’язки, суглоби, кістки, шкіра мозкового відділу голови. Видові особливості.

8. Висково–нижньощелепний суглоб: кістки, що його утворюють, зв’язки, м’язи, що діють на суглоб, їх інервація, кровопостачання. Видові особливості.

9. Очна та клинопіднебінна ямки: кістки, що їх утворюють, м’язи, нерви, судини, що розташовані в цих ділянках.

10. Головний мозок, розподіл на відділи, зв’язок зі спинним мозком та периферією. Оболонки та підоболонкові порожнини головного мозку. Кровопостачання головного мозку та його оболонок.

11. Зоровий аналізатор: рецептор, провідні шляхи, підкіркові та кіркові центри. Будова, інервація та кровопостачання органа зору.

12. Будова, інервація та кровопостачання захисних і допоміжних органів ока.

13. Присінково-завитковий аналізатор: рецептори, провідні шляхи, підкіркові та кіркові центри. Зовнішнє та середнє вухо. Будова та сполучення з іншими порожнинами. Інервація та кровопостачання.

14. Присінково-завитковий аналізатор. Внутрішнє вухо: будова та сполучення з іншими порожнинами. Інервація та кровопостачання.

15. Головна кишка. Розподіл на відділи. Присінок ротової порожнини, органи, які його формують, їх будова, інервація, кровопостачання. Видові та вікові особливості.

16. Зуби: класифікація, будова, інервація, кровопостачання. Видові та вікові особливості.

17. Язик: загальний принцип будови, м’язи, інервація, кровопостачання. Видові особливості.

18. Слинні залози: загальний принцип будови, інервація, кровопостачання. Видові особливості.

19. Тверде та м’яке піднебіння: будова, інервація, кровопостачання. Зів, органи, що його формують. Видові особливості.

20. Глотка: взаємозв’язок з іншими органами, інервація, кровопостачання. Видові особливості.

21. Лімфоїдні структури, що асоційовані із слизовою оболонкою органів головної кишки: будова, інервація, кровопостачання. Видові особливості.

22. Ніс і носова порожнина. Кістковий остов, слизова оболонка, особливості її будови. Розподіл носової порожнини на відділи, сполучення з іншими порожнинами, інервація, кровопостачання.

23. Гортань: будова, інервація, кровопостачання, топографія, видові особливості.