Лабораторна робота № 1

Тема: Загальне діагностування двигуна.

Мета: Визначити технічний стан двигуна, встановити способи усунення виявлених несправностей.

Завдання: Освоїти на практиці технічний стан двигуна

Обладнання та матеріали:

1.Двигун ЗМЗ-53.

2. Компресометр.

3.Стетоскоп акустичний.

4.Свічний ключ.

 

Короткі теоретичні відомості:

Контрольний огляд двигуна. ТО двигуна починається з конт­рольного огляду, що полягає в його комплектності, наявності підтікання масла, палива і рідини, що охолоджує, перевірці кріплень двигуна і дротів електроустаткування (систе­ми запалення).

Наступним елементом огляду є випробування двигуна пуском. При цьому перевіряються легкість пуску, наявність димлення на випуску, прослухуванням виявляються різкі шуми і стуки. Одночасно перевіряються рівномірність і стійкість роботи дви­гуна на різній частоті обертання колінчастого валу, щільність кріплення з'єднань системи випуску (прорив газів) і свідчення контрольних приладів. Тривалість одного пуску має бути не більше 20-25 с. Повторний пуск проводиться через 1—2 хв.

Контрольний огляд двигуна дозволяє виявити його очевидні дефекти без вживання діагностичних засобів і приступити до опе­рацій обслуговування або ремонтним діям.

Загальне діагностування двигуна проводиться по діагностичним параметрах, що характеризують загальний технічний стан дви­гуна, без виявлення конкретної несправності. Такими парамет­рами є: потужність двигуна (або момент, що крутить, при визначеній частоті обертання колінчастого валу), витрата палива і мас­ла (чад).

Визначення величини ефективної потужності двигуна в виробничих умовах, як правило, проводиться на динамометричному (силовому) стенді при діагностиці автомобіля в ці­лому.

Уявлення про технічний стан двигуна і, зокрема, кривошипно-шатунового механізму може дати падіння тиску в си­стемі мащення, чад (витрата) масла і паливна економічність в екс­плуатації, які виявляються на підставі щоденного обліку або пробіговим випробуванням.

Зниження тиску масла нижче 0,04—0,05 МПа при малій частоті обертання колінчастого валу прогрітого карбюраторного двигуна і 0,1 МПа дизельного двигуна вказує (при справній системі мастила) на недопустимий знос підшипників двигуна. При 1000 об/хв тиск в масляній системі карбюраторного двигуна по манометру має бути не менше 0,1 МПа. Відповідно для дизельного двигуна ці величини складають 0,4—0,7 МПа і 2100 об/хв.

Чад масла в справному малозношеному двигуні може скласти 0,5—1% від витрати палива. Визначається він по фактичній витраті при експлуатації. При значному загальному зносі двигуна може досягати 4 % і більш від витрати палива і супроводиться дим­ленням. Для карбюраторних двигунів витрата масла не повинна перевищувати 3,5%, а для дизельних 6% від витрати палива.

Паливна економічність визначається методами ходових і стен­дових випробувань, а також по витраті палива автомобілем на основі щоденного його обліку і порівняння з нормативними значеннями. Проте, враховуючи велику кількість чинників, що впливають на витрату палива, останній метод може лише орієнтування відображати загальний технічний стан двигуна.

Нижче розглядаються процеси діагностування і технічного обслуговування, включаючи регулювальні роботи по відновленню механізмів, що тимчасово втратили працездатність, або систем двигуна.

Діагностування технічного стану кривошипно-шатунового і газорозподільного механізмів. Діагностування кривошипно-шатунового механізму виконують перевіркою компресії циліндрів двигуна. Компресія служить показником герметичності і характеризує стан циліндрів, поршнів і клапанів. Герметичність циліндрів може бути визначена компресометром з шкалою для карбюраторних двигунів до 1 МПа і дизельних до 10 МПа або компрессографом (записуючого манометра).

Компресію карбюраторного двигуна перевіряють після прогріву двигуна до 70 — 80°С при свічках, що вивернули, повністю відкритих дроселі і повітряній заслінці. Встановивши ре­зиновий наконечник компресометра в отвір свічки, прокручують стартером колінчастий вал двигуна на 10—12 зворотів і записують свідчення компресометра. Для двигунів автомобілів ГАЗ-24 «Волга» і ГАЗ-51А компресія повинна складати 0,8 МПа, максимально допустиме значення компресії 0,6 МПа; ЗиЛ-130, ГАЗ-53 — 0,65 МПа. Перевірку виконують 2—3 рази для кожного циліндра. Різниця в свідченнях не повинна перевищувати 0,07—0,1 МПа.

Для з'ясування причини несправності в отвір для свічки заливають 20—25 см3 свіжого моторного масла і повторюють перевірку. Збільшення свідчень компресометра вказують на витік повітря через поршневі кільця. Якщо свідчення не змінюються, то можливе нещільне прилягання клапанів або підгоряння.

Компресію в дизельному двигуні заміряють також по черзі в кожному циліндрі, але на працюючому (при 450—550 об/хв..) і прогрітому (до температури охолоджуючої рідини 80°С) двигуні. Компресометр встановлюють замість форсунки перевіряємого двигуна. В справному двигуні компресія (тиск стискування) має бути не нижче 20—26 МПа, а різниця в тисках в окремих циліндрів не повинна перевищувати 0,2 МПа.

Розрідження у впускному трубопроводі двигуна заміряють вакуум­метром. Величина розрідження в працюючого двигуна (на сталому режимі) може змінюватися не лише унаслідок зношеності циліндро-поршневої групи, але і залежно від стану деталей газорозподілу, установки запалення, регулювання карбюратора, частоти обертання колінчастого валу двигуна, а отже, швидкісного натиску повітря у впускному тракті і ін.

Розрідження в справного двигуна має бути 50,7—57,3 кПа при прокручуванні колінчастого валу стартером і 64—74,6 кПа при об­робках холостого ходу.

Даний метод, характеризуючи загальний стан двигуна, не дозволяє виділити конкретну несправність.

Найпростішим прийомом діагностування по вказаних призна­кам служить прослухування шумів за допомогою акустичного стетофонендоскопа. Для цього торкаються слуховим стержнем 3 до різних зон прослухування двигуна в місцях можливого виникнення стуків. Звукові хвилі по стержню 3 передаються до мембрани 4 і від неї через слухові трубки 1 і наконечники 2-до вух контролера. Стук клапанів прослухується у верхній частині блоку циліндрів на малій частоті обертання холостого ходу колінчастого валу двигуна при невеликому її збільшенні. Стук підшипників можна прослухати при різкій зміні режимів роботи двигуна. Стуки підшипників колінчастого валу двигуна (з тонкостінними вкладишами) взагалі не допускаються. Стуки шатун­них підшипників прослухуються в зоні м. т. Стук цей дзвінкий, середнього тону, зникаючий при відключенні свічки ци­ліндра, що перевіряється. Стук корінного підшипника більш глухий, низького тону. Він прослухується в нижній частині блоку циліндрів і верхньої частини кар­тера. Проте для визначення по характеру стуків причини їх виникнення потрібний великий практичний досвід контролера.

Шуми і стуки викликають повітряні коливання, що сприймаються стетофонендоскопом. Вібрації є результат коливань матеріалу, з якого складається механізм, сприйманих про допомогою п'єзоелектричних датчиків. Отримані сигнали підсилюють, регіструють і вимірюють по масштабу. Засобом реєстрації, що дає наочну інформацію про наявність шумів, стуків і вібрацій, служить прилад осцилограф.

Віброакустичний метод діагностування для ухвалення рішення про стан механізму вимагає еталонних осцилограм, що ускладнює його використання. В даний час цей перспективний метод поки що не знайшов широкого вживання на АТП.

 

Хід роботи:

1. Результати контрольного огляду непрацюючого двигуна.

2. Результати контролю працюючого двигуна.

3. Результати прослуховування двигуна. .

4. Методи усунення несправностей, (рис.1,2)

 

 

 

Рисунок 1 - Компресометр

а- с манометром , в- с самописцем ( компресограф )

1- наконечник , 2- труба , 3- рукоятка , 4- манометр , 5- карта з записами по циліндрам , 6- циліндр з поршнем привод самописця .

 

Рисунок 2 - Стетофонендоскоп.

 

Контрольні питання:

1. Якпроводиться загальне діагностування двигуна.

2. Якими способами та засобами проводиться усунення виявлених
несправностей.

3. По яких ознаках робиться висновок про стан двигуна (при
непрацюючому двигуні)

4.По яких параметрах робляться висновки про стан двигуна (при працюючому двигуні).

Література: [1]стор. 60-74, [5]стор. 153-160, 230-245.