База даних як інформаційний продукт

Краєзнавча база даних

База даних науково-технічної інформації

Реферативна база даних

Правова база даних

Бази даних як інформаційний продукт

План

Фактографічні картотеки

Окрім бібліографічних в багатьох бібліотеках створюються фактографічні картотеки. Вонирізноманітні за своїм складом і призначенням - від картотеки адрес підприємств, фірм і інших організацій до роз'яснення абревіатур, якими позначаються назви як вітчизняних, так і особливо зарубіжних фірм, товариств, об'єднань, журналів і так далі. В даний час створення деяких фактографічних картотек здійснюється навіть в муніципальних бібліотеках, у сфері обслуговування яких знаходяться різні комерційні структури, торгівельні і посередницькі організації, виробники товарів і послуг.

На відміну від бібліографічних, таких, що містять відомості про документи, у фактографічні картотеки включаються дані фактичного характеру, взяті з різних джерел. Наприклад, може бути створена картотека виробів підприємств регіону, що містить найменування цих виробів з вказівкою основних характеристик. Якщо бібліотека із-за обмеження у фінансуванні не може придбати таких довідкових видань, як «бізнес-карта», в ній бажано мати фактографічну картотеку з адресами і іншими реквізитами виробників і постачальників відповідної продукції. Така картотека призначена для тих, що працюють у сфері бізнесу. Прикладом фактографічних картотек може бути “Картотека перейменування вулиць”, “Картотека ВНЗ, що функціонують на території області”.

Наявність фактографічних картотек дозволяє поліпшити якість обслуговування і тим самим підвищити престиж бібліотеки як інформаційного центру.

Тема 7.4. Електронні інформаційні ресурси. Автоматизовані бази даних. Загальні питання організації

Ключові слова: електронний інформаційний ресурс, автоматизовані бази даних, автоматизація бібліотечно-бібліографічних процесів

Прийнятий у 1998 р. Закон України “Про національну програму інформатизаці” передбачає комплекс дій, спрямова­них на формування системи національних інформаційних ресурсів, де як першочергові стоять питання щодо створення та підтримки ринку інформаційних продуктів і послуг. Саме вирішення цих питань дасть можливість Україні інтегруватися у світовий інформаційний простір.

Провідна роль у вирішенні цих питань мала б належати саме бібліотекам. Об'єктивні процеси, які відбуваються в бібліотечній справі та в розвитку інформаційних технологій, привели до того, що саме бібліотечні установи стають провідними у формуванні як традиційних, так і машино­зчитуваних інформаційних ресурсів. Вирішення невідкладних питань існування в сучасних ринкових умовах, дотримання своєї, чітко визначеної, позиції на інформаційному ринку ставить перед ними завдання створити оригінальні інфор­маційні продукти та послуги, серед яких суттєве місце посідають бази даних (БД).

Саме бази даних стають все більш важливим видом інформаційних ресурсів сучасної держави і цінним інформаційним продуктом.

У сучасному інформаційному суспільстві БД розгля­даються як засіб, за допомогою якого можна задовольнити численні інформаційні потреби користувача. БД являють собою особливий вид інформаційного товару. З одного боку, вони можуть розглядатися як кінцевий інформаційний продукт для локального використання, з іншого — як основа для надання різних інформаційних послуг в інтерактивному режимі.

Про швидке зростання світової ролі БД як інформа­ційного продукту та засобу інформаційного обслуговування свідчать такі факти. В 1995 р. у світі функціонувало понад 8 тисяч загальнодоступних БД. Кожного року їх кількість зростає більш ніж на 20 відсотків.

За допомогою БД надаються такі види послуг: тиражування, разовий пошук за запитами, вибірковий розподіл інформації, довідкове обслуговування тощо. Щоб мати успіх на ринку, БД як товар мають задовольняти двом вимогам: мати споживчі характеристики і бути конкурентоспро­можними. Конкурентоспроможність БД можна розглядати як сукупність якісних і вартісних характеристик, що забезпечують задоволення конкретних потреб користувачів.

Саме необхідність задоволення потреб користувачів, ефективного використання БД привели до створення потужних банків даних, що генерують або орендують різноманітні БД і забезпечують можливість інформаційного пошуку в них, переважно в режимі інтерактивного теледоступу. На сьогодні їх число становить майже 800, та вбачається стійка тенденція до їх збільшення.

Загальна кількість БД у Росії становить приблизно 25-30 тис. Більш ніж 86% цих БД генерується установами державної форми власності. Приблизно 26% усіх БД містять понад 100 тис. записів. Обсяг баз даних бібліотеки Інституту наукової інформації з суспільних наук складає понад 2 млн записів, Російської національної бібліотеки — 2 млн записів, Російської державної бібліотеки — більш ніж 1 млн тощо.

За останні роки як комерційний інформаційний продукт особливої популярності набули бази даних на компактних оптичних дисках (СD-RОМ). Саме вони дають змогу організувати діалоговий пошук інформації безпосередньо користувачем, не звертаючись до послуг центрів обробки БД і мереж передачі даних.

Питання створення національних інформаційних систем і мереж з різноманітними базами та банками даних є першочерговим і для України. Для його вирішення була розроблена концепція формування системи національних, комерційних банків даних і локальних БД України. В країні, що переживає серйозні економічні зміни, організаційний фактор державної політики стає особливо актуальним. Саме цей документ регламентує ряд положень по створенню та функціонуванню національних баз даних, але процеси його впровадження стримуються з цілої низки причин і БД України практично не представлені на інформаційному ринку.

Слід зазначити, що плідно працюють над вирішенням цих питань Книжкова палата України, яка в рамках Страте­гічного плану інформатизації готує 15 БД, та Наукова бібліотека України ім. В.Вернадського — провідні установи, що започатковують створення автоматизованих інформацій­них ресурсів, БД національної бібліографії України, та БД з питань економіки, науки і культури. Попереду робота над створенням БД у рамках інформаційних систем регіонів.

Умовно всі БД, що функціонують в Україні, можна поділити на ті, що формуються в державі, і ті, що надходять від іноземних інформаційних установ. Однак жодна країна не може повністю орієнтуватися на імпорт закордонних БД, бо саме цей шлях розвитку інформаційних відносин ставить країну в зростаючу залежність від держав-банкоутримувачів, підриває основи інформаційної незалежності України. Тому завдання створення національних БД на базі національних бібліотечно-інформаційних ресурсів є першочерговим і потребує реальної державної підтримки. Проблеми використання закордонних БД пов'язані не лише з фінансовими та технічними труднощами (оплата в національній валюті, високі тарифи за використання мереж передачі даних, мовні бар'єри, складний доступ до документів-джерел), а й з тим, що в іноземних БД не знаходять достатнього відображення інформаційні потреби вітчизняних користувачів (наприклад, БД з соціальних питань, економіки тощо).

У наш час згідно з Законом України "Про авторське право і суміжні права" від 23 грудня 1993 року БД розглядаються як "збірники творів..., збірники звичайних даних, включаючи БД, інші складові твори за умови, що вони є результатом творчої праці по добору, координації та упорядкуванню змісту без заподіяння шкоди охороні творів, що входять до них". В основі цих положень є положення Директиви Ради Європейського Співтовариства від 13 грудня 1990 року.

Розглядаючи БД як складові твори, слід зазначити, що законодавство України вкрай недостатньо регламентує їх правовий режим.

На сьогодні з цього питання актуальним є прийняття окремого закону з урахуванням рекомендацій Європейського парламенту від 23 липня 1993 року. Європарламент пропонує термін "база даних" уточнити як вмішуючий у себе колекції (зібрання) даних, збільшити період їх захисту з 10 до 15 років. БД означає комплект упорядкованих праць або інших мате­ріалів, які зберігаються і доступні за допомогою електронних засобів, а також матеріали, необхідні для оперування БД, такі як тезаурус, індекс чи система для одержання або надання інформації. Згідно з цими положеннями країни-учасниці будуть охороняти БД авторським правом як зібрання (колекції, комплекти), це обумовлено в п.5 ст.2 Бернської конвенції. БД можуть бути захищені авторським правом, якщо вони оригінальні в тому розумінні, що вони представляють зібрання творів або матеріалів, які з причини їх відбору чи розміщення, являють собою авторський інтелектуальний твір.

Існуючі класифікації БД дуже різноманітні, але вони мають характерну рису — обмежені простим переліком цілого ряду функціонуючих БД: довідкових, документальних, бібліографічних, адресних, фактографічних, повнотекстових тощо. Вже цей перелік свідчить про те, що при розгляданні типології пошукових систем відсутні єдині підходи, чіткі й визначені критерії, що є підґрунтям таких класифікацій.

Є й інші класифікації, згідно з якими виділяють два класи БД: первісні, що видають потрібну інформацію безпосередньо (числові, повнотекстові, факто­графічні) і вторинні, що вказують на джерела, що містять потрібну інформацію (бібліографічні, довідкові). Такий підхід неправомірно розділяє єдність інформаційного середовища, свідчить про штучне протиставлення окремих сфер інформаційної реальності. Слід зазначити, що інформаційний пошук являє собою єдиний процес переробки інформації, в ході якої користувач оперує різними рівнями інформаційних об'єктів: смислами, фрагментами текстів, повними текстами або творами, документами, а також їх бібліографічними моделями. Процес інформаційного аналізу може проходити на базі об'єктів будь-якого рівня: із сукупності документів виділяють окремі документи, із документа — різні його частини, із тексту документа — текстові фрагменти. Процедура демонтування інформаційних об'єктів, екстрагування необхідної інформації, створення нових інформаційних квантів використовується в будь-яких інформаційних процесах, як в індивідуальній творчій лабораторії фахівця, так і в сфері професійної інформаційної діяльності.

Саме ці закономірні процеси переробки інформації лежать в основі сучасних сервісних послуг посередницьких інформаційних структур, що займаються процесами аналізу, синтезу, оцінки наукової інформації. Частка інтелектуальної праці в інформаційних продуктах і послугах невпинно зростає: інформаційний пошук у спеціалізованих БД, складання досьє, дайджестів, аналітичних інформаційних досліджень і експертиз потребує кваліфікованої діяльності референтів, експертів, аналітиків.

БД, що функціонують в інформаційному середовищі згідно з характером вміщених об'єктів, можна розглядати як монооб'єктні та поліоб'єктні. За принципом монооб'єктних створені БД для фахівців у галузі природничих, технічних наук, сфери виробництва. Як об'єкти вони містять інформаційні фрагменти, що екстрагуються із документальних джерел у процесі їх переробки, або даних експериментів. Такі системи містять лише один, ізольовано взятий рівень інформаційних об'єктів, єдиний на вході та виході системи. Можливості використання БД різко обмежені, користувач може отримати інформацію лише за чітко визначеним, строго сформульованим класом запитів.

Більшість БД, що експлуатуються в наш час, функціонують як поліоб'єктні. Вони містять два й більше рівнів інформаційних об'єктів, за якими проводиться пошук і передбачають різні його варіанти. Такий підхід до створення БД дає можливість представити інформаційний масив на різних рівнях інформаційного згортання, в комплексі його інформаційних складових і дозволяє вести пошук за всіма об'єктами. у залежності від інформаційних потреб користувачів.

Тенденція створення інтегрованих, поліоб'єктних пошу­кових систем знову потребує розгляду питання їх класифікації. Система означування БД повинна бути більш динамічною. Загальноприйнята позиція визначення поліоб'єктних БД за характером основного об'єкта не тільки не дозволяє відобразити їх сутність, а й не розкриває для користувача їх пошукові можливості. Виділення в назві лише одного рівня об'єктів затінює інші, робота з якими передбачена тією або іншою системою, що дезорієнтує користувачів, обмежує їх коло.

У конкретних умовах функціонування БД максимальна комфортність для користувача у процесі експлуатації комп'ю­теризованого інформаційного середовища буде реалізовува­тися як надання інформаційною системою даних не лише про один ізольовано взятий об'єкт, а й у разі необхідності, про всі етапи інформаційного пошуку, всі його ланцюжки. Дані про проміжні результати інформаційного пошуку не с чисто механічними процедурами, вони мають значний евристичний потенціал, вміщують елементи підготовки до процесу прийняття рішень. Орієнтація на створення поліоб'єктних БД, що припускають включення в основний масив і, відповідно, пошук у ньому об'єктів різних рівнів надає багато шляхів доступу до інформації, максимально сприяє формуванню для користувача комфортного інформаційного середовища.

Таким чином, можна зазначити, що в Україні започатковано створення національної системи БД, але для повного охоплення важливих галузей і міжгалузевих проблем необхідно розробити довгострокову державну програму створення і підтримки БД.