Первинна організація каталогів
Популяризація бібліотечних каталогів
Редагування каталогів
Ведення каталогів
Первинна організація каталогів
План
Тема 6.5. Процеси роботи з каталогами
Ключові слова: первинна організація каталогів, ведення каталогів, редагування каталогів, популяризація каталогів
Бібліотека не може нормально функціонувати, не маючи необхідних каталогів, тому, відкриваючи нову бібліотеку, одночасно з комплектуванням фондів здійснюють створення системи каталогів. Заздалегідь вирішується питання про те, які каталоги слід мати в бібліотеці, як вони пов'язуються між собою і як зробити їх доступними для читачів. Перш за все розробляється необхідна документація і забезпечується матеріальна база.
Заздалегідь забезпечують наявність каталожних шаф, каталожних карток, роздільників. У каталожних скриньках розставляють оформлені роздільники: для алфавітного каталога на першому етапі досить буквених, а для систематичного — оформлюють роздільники на основі робочих таблиць, де визначені ділення для каталога.
Після цієї підготовчої роботи можна розпочинати обробку документів. Для складання опису, систематизації і предметизації відбирають по одному примірнику кожного видання. Його звіряють з картотекою друкованих каталожних карток і, якщо картка є – її використовують, якщо картки немає — складають самостійно бібліографічний опис, систематизують, роблять також необхідні додаткові картки і записи, картку для АПП.
По завершенні обробки наявного фонду за розглянутою у відповідних розділах навчального посібника методикою, організують алфавітні і систематичні каталоги, алфавітно-предметний покажчик до систематичного каталога, формують ділення, розставляють картки, оформлюють каталоги зовні і всередині. Створені каталоги і АПП редагують. На кожний каталог і основні картотеки складають «Паспорт...», застосовуючи спеціальний бланк. (“Паспорт каталогу” див. додаток № 6).
На жаль, деякі діючі бібліотеки не мають каталогів, а складати їх в умовах роботи бібліотеки значно складніше, ніж при її відкритті. Перш за все, необхідно підготувати фонд, тобто переглянути його весь, вилучаючи застарілу, непрофільну літературу. Потім складають необхідну документацію і забезпечують матеріальну базу. Доцільно розшукати і розставити в алфавітному порядку картки, наявні в бібліотеці, оскільки їх, можливо, можна буде використати. Рекомендується розпочинати роботу з галузевих відділів, а потім перейти до художньої літератури. Одночасно складають два каталога — алфавітний ї систематичний. Якщо використовують старі картки, їх обов'язково перевіряють і з точки зору правильності складання опису, і правильності систематизації, і правильності авторського знака. Паралельно складають картки для АПП.
Основна складність такої роботи — забезпечити кожну книгу проходженням каталогізації, адже бібліотека працює, читачі користуються книгами і важливо, щоб книга, повернута читачем, не вляглася на полицю, не пройшовши перевірки. Тому доцільно на книгах і на книжкових полицях робити позначки про проведення каталогізації.
Надалі тривають такі ж процеси створення каталогів, як і в першому випадку.
Якщо в бібліотеці є каталоги, але бібліотекар має великі сумніви щодо повноти і якості відображення в них бібліотечного фонду, слід здійснити вибіркову звірку алфавітного каталога з обліковим документом — обліковим каталогом ЦБС або інвентарною книгою. При наявності пропусків проводять роботу з відновленням каталогів. Її суть полягає в перевірці за обліковими документами повноти відображення фонду з одночасним редагуванням каталога. На відсутні в каталозі книги складають картки і включають їх до каталога, а наявні бібліографічні записи перевіряють, вади та помилки в наповненні, структурі, оформленні каталога виправляють.
Певні особливості має організація центральних каталогів ЦБС. Перш за все необхідна значна підготовча робота, яку здійснюють співробітники відділу комплектування і обробки ЦБС, оскільки саме цей відділ організовує роботу по створенню центральних каталогів і веде потім центральні алфавітні та центральний систематичний каталог, у ході підготовчої роботи складають скоординовані між собою документи, розраховані як на центральну бібліотеку, так і на бібліотеки-філіали (робочі таблиці класифікації, «Положення про систему каталогів і картотек... бібліотеки» тощо). Вони обговорюються з працівниками ЦБС, розглядаються також методи і терміни створення каталогів, затверджується план роботи.
Центральні каталоги організовують на базі каталогів центральної бібліотеки і включають відомості з каталогів бібліотек-філіалів. Таким чином, запорукою вагомості центральних каталогів є висока якість каталогів, покладених в їх основу. Тому важливо, щоб каталоги бібліотек-філіалів на час створення центральних каталогів перебували у належному стані. З працівників відділу комплектування і обробки, працівників інших відділів і філіалів створюють робочу бригаду, яка надає допомогу в створенні і вдосконаленні каталогів. Бригада за спеціальним графіком приїздить до бібліотек-філіалів, аналізує їхні фонди, редагує каталоги або створює заново, якщо філіал їх немає.
Після цього розпочинають звірку алфавітних каталогів філіалів з каталогом центральної бібліотеки. На звороті картки алфавітного каталога центральної бібліотеки проставляють сигли (умовне позначення кожного філіалу) і кількість примірників у фонді.
За відсутності книги у фонді центральної бібліотеки і наявності її у фонді філіалу картку пишуть заново і включають її до каталогу. Склавши алфавітний каталог, доповнюють систематичний каталог відомостями про твори, наявні у фондах філіалів.
Після організації каталогів робота з ними має вестися постійно, важливо, щоб наповнення каталогів завжди відповідало складу і змісту бібліотечного фонду.