Поняття “краєзнавчий бібліографічний посібник”. Призначення, мета

Електронні форми краєзнавчих посібників

Зведені краєзнавчі каталоги

Поняття “краєзнавчий бібліографічний посібник”. Призначення, мета

План

Тема 5.5. Краєзнавчі бібліографічні посібники

2. Система краєзнавчих бібліографічних посібників бібліотек:

а) “Календар знаменних і пам’ятних дат... області” як головне джерело бібліографічної інформації про край;

б) бібліографічні покажчики;

в) покажчики краєзнавчих бібліографічних посібників

Ключові слова: краєзнавчий бібліографічний посібник, біобібліографічний покажчик, край, краєзнавство

Краєзнавча бібліографічна інформація (КБІ) розглядається в широкому і вузькому значеннях. У широкому — це інформація про документи, пов'язані з краєм змістом і походженням; у вузь­кому — це інформація про документи краєзнавчого змісту.

Краєзнавча бібліографія є складовою бібліотечного краєзнавства, що забезпечує підготовку та поширення краєзнавчої бібліо­графічної інформації, яка пов'язана за своїм змістом і/або по­ходженням з певною місцевістю всередині країни. Якщо суто бі­бліотечні види БКП мають справу переважно з первинними краєзнавчими та місцевими документами, то краєзнавча бібліографія — із вторинними, які створюються на базі первинних документів (їх частин, документного потоку, масиву) та містять бібліографічну інформацію про них, зокрема про їх наявність зовнішні (формальні) ознаки, зміст та інші властивості.

Перш за все, краєзнавча бібліографія — це вид бібліографії, виділений за територіально змістовою ознакою, що подає бі­бліографічну інформацію про документи, які пов'язані за зміс­том з певною місцевістю в країні. За цією ознакою, окрім крає­знавчої бібліографії, розрізняють країнознавчу бібліографію, яка створює бібліографічну інформацію, котра за змістом пов'я­зана з певною країною (тобто державою).

Базовими поняттями для краєзнавчої бібліографії є поняття "край" та "краєзнавство". Як відомо, краєм називають будь-яку місцевість на території країни (селище, село, місто, район, об­ласть, регіон), яка має певні природні, історичні чи адміністра­тивні особливості. Краєзнавство — це комплекс знань про геогра­фію, клімат, історію, економіку, культуру й інші сфери життє­діяльності того чи іншого краю, а країнознавство - такий само комплекс знань, але стосовно будь-якої країни (держави) в ці­лому. Головне завдання краєзнавчої бібліографії полягає в забезпеченні вичерпної інформації про документи, що свідчать про життєдіяльність певного краю, а країнознавства — країни в ці­лому. Переваги, безумовно, надаються власній країні (в Україні цим займається українознавча бібліографія) або власній місце­вості (краєзнавча бібліографія, яка є об'єктом діяльності науко­вих і масових публічних бібліотек). Специфіка розвитку краєзнавчої бібліографії в Україні полягає в тому, що вона органічно пов'язана з українознавчою бібліографією та є її складовою.

За умов широкого розуміння краєзнавчої бібліографії її виді­ляють на основі двох ознак: територіально-змістової і тери­торіально-формальної. Вона подає бібліографічну інформацію про документи, пов'язані за змістом і походженням з певною тери­торією в країні. Тоді краєзнавча бібліографія включає такі напря­ми: 1) облік документів, присвячених за змістом даному краю, незалежно від місця опублікування; 2) облік документів, виданих на території краю; 3) облік документів, авторами яких є представ­ники цієї місцевості. У такому разі краєзнавчу бібліографію слід розглядати у системі національної (державної) бібліографії.

Краєзнавча бібліографія — узагальнююче поняття, що поєд­нує як процеси краєзнавчої бібліографічної діяльності щодо ви­робництва та обслуговування краєзнавчою бібліографічною ін­формацією, так і її результат — краєзнавчі бібліографічні ресурси і продукти (краєзнавчі каталоги, картотеки, бібліографічні посібники, БД і т. ін.), а також форми і засоби доведення крає­знавчої бібліографічної інформації до своїх і сторонніх спожи­вачів, тобто краєзнавчі бібліографічні послуги. Отже, краєзнавча бібліографія — це інформаційна інфраструктура, що забез­печує підготовку, поширення та використання краєзнавчої бібліографічної інформації (згідно з ГОСТ 7.0-99).

Краєзнавча бібліографія як складова бібліотечного краєзнав­ства — це система різних видів краєзнавчої бібліографічної ді­яльності бібліотеки, яку утворюють чотири головні підсистеми: практична (створення, поширення, зберігання та використан­ня краєзнавчої бібліографічної інформації), наукова (краєзнав­че бібліографознавство), освітня (підготовка бібліографів-краєзнавців) та організаційно-управлінська (створення секторів краєзнавчої бібліографії, організаційно-методичне керівни­цтво). До її структури належать також висвітлення у засобах масової інформації основних результатів краєзнавчої бібліогра­фічної діяльності бібліотек.

В узагальненому вигляді краєзнавча бібліографічна діяльність (КБД) — це вид бібліографічної діяльності бібліотеки, що спрямовується на задоволення потреб споживачів у краєзнавчій бібліографічній інформації.

Практична краєзнавча бібліографічна діяльність, або бібліографічна справа, — це сукупність процесів виробництва та поширення краєзнавчої бібліографічної інформації (КБІ). Кінцева мета цієї діяльності — задоволення краєзнавчих бібліографічних потреб споживача інформації.

Краєзнавча діяльність бібліотеки спрямована на створення та використання краєзнавчої бібліографічної інформації про документи, пов'язані з краєм не лише своїм змістом (краєзнав­чі документи), але й походженням (місцеві документи). Відповідно до такого розуміння в складі краєзнавчої бібліографії розрізняють: а) бібліографію літератури про край або про краєзнавчі документи; б) бібліографію місцевих документів; в) біобібліографію діячів краю. Ці види краєзнавчої бібліографії перебувають у діалектичній єдності та диференціюються від­повідно за змістовою та формальною ознаками.