Вплив інформаційних технологій на процеси формування та використання інформаційно-бібліографічних ресурсів

Тема 5.1 Загальна характеристика інформаційно-бібліографічних ресурсів

Тема 5. Інформаційно-бібліографічні ресурси

План

1. Поняття “інформаційні ресурси”, “інформаційно-бібліографічні ресурси”

Ключові слова: інформаційний ресурс, бібліографічний ресурс, інформаційно-бібліографічний ресурс, база даних.

1. Поняття “інформаційні ресурси”,

“інформаційно-бібліографічні ресурси”

Важлива складова бібліотечно-інформаційних ресурсів — бібліографічні ресурси. Останнє по­няття не має однозначного тлумачення. Найбільш розповсюджене розуміння «бібліографічних ре­сурсів» як сукупності бібліографічних посібників, які є результатом бібліографування і засобом бібліографічного обслуговування. Синонім «бібліографічних ресурсів» у цьому тлумаченні — «бібліографічна продукція», тобто документально зафіксована бібліографічна інформація. Такий підхід консолідується з розумінням ІР як ресурсу знаннєвого, тобто соціопсихологічного продукту, на відміну від «матеріальних ресурсів», до яких належать знаряддя праці, будівлі тощо.

Інформаційний ресурс — це семантична інформація, тобто інформація у вигляді понятійного знання; «інфор­маційним ресурсом є знання у вигляді повідомлень». Оскільки повідомлення фіксуються в до­кументах, то логічним є й визначення, зафіксо­ване в Законі України «Про Національну програму інформатизації»: «інформаційний ресурс — це сукупність документів в інформаційних системах (бібліотеках, архівах, базах даних тощо)».

Бібліографічні ресурси теж являють собою певні знання, а саме — знання про документи, зібрані, проаналізовані, синтезовані, підготовлені для передачі споживачам у вигляді документально фіксованої бібліографічної інформації.

Інший підхід до розуміння «бібліографічних ресурсів» зводиться до того, що цим терміном позначають «усе, що забезпечує бібліографічну діяльність в усіх її видах», тобто не тільки «знаннєві» ресурси у вигляді документально фіксованої бібліографічної інформації, а й умови їх створення, практичну діяльність інформаційних установ, теоретико-методичні розробки, котрі сприяють накопиченню бібліографічної інфор­мації, кадрові й матеріально-технічні ресурси та ін. Цей підхід теж має певні традиції. Скажімо, термінологічний словник Бібліотеки з природни­чих наук РАН пояснює «бібліографічні ресурси» як «потенціал, що його мають для виконання своїх функцій бібліотеки та інші установи, які здій­снюють бібліографічну діяльність: система інфор­маційно-бібліографічних видань, довідково-бібліо­графічний апарат, бібліографічні кадри, матеріаль­но-технічна база (у тому числі засоби розповсю­дження бібліографічної інформації), фінансування таін.».

Враховуючи обидва підходи, вважається за до­цільне при характеристиці бібліографічних ре­сурсів першочергову увагу приділяти існуючій системі бібліографічних посібників (БП) різнома­нітних форм, видів і жанрів.

Говорячи про бібліографічні ресурси України, мається на увазі, насамперед, і документальні ре­зультати бібліографічної діяльності установ ігро­мадян країни, незалежно від форми та жанру підготовленої бібліографічної інформації. Необхідною складовою бібліографічних ресурсів України ма­ють бути і БП про неї, підготовлені й опублікованіпоза межами нашої країни.Нарешті, до складу її бібліографічних ресурсів треба зарахувати дже­рела бібліографічної інформаціїбудь-якогозмісту, створені за межами держави, аледоступні для користування її громадянам завдяки комплекту­ванню фондів бібліотек іноземними джерелами або шляхом прямого доступу через телекомуні­каційні системи.

Умовою ефективного використання існуючих бібліографічних ресурсів України є інформація про них. Таку інформацію надає бібліографія бібліографії, головним результатом якої є покажчики (списки, огляди) бібліографічних посібників.

Дещо іншу інформацію щодо бібліотечно-інфор­маційних установ надають довідники (а також проспекти, буклети, листівки), де характеризуєть­ся склад бібліотечного фонду, довідково-бібліо­графічний апарат (у т. ч. каталоги й картотеки), види бібліотечних послуг та, іноді, головні бібліо­графічні видання даної установи. Останнім часом цей напрям інформування про бібліотечно-інформаційні ресурси України ак­тивно розвивається. До І та II Всеукраїнських конгресів бібліотекарів видано популярні довід­ники «Україна бібліотечна» (1992 та 1996 рр.); розгорнута інформація про бібліотеки всіх систем і відомств міститься в довіднику «Бібліотечна Україна» (К. : Абрис, 1996); створено довідник про бібліотеки ВНЗ (1998). Крім того, майже кожна велика бібліотека, виконуючи сучасні маркетин­гові завдання, видає певні рекламні проспекти (чи буклети, листівки) з інформацією про свою діяльність, в т. ч. і про бібліографічні ресурси.