Документи основоположного характеру

Фактографічні інформаційні продукти

Документи основоположного характеру

План

Тема 4. Фонд довідкових видань

1. Зміст фонду довідкових видань

3. Довідкові видання:

- енциклопедії та видання енциклопедичного характеру;

- довідники;

- словники;

Ключові слова: фактографічна інформація, бібліографічна інформація, бази даних

1. Зміст фонду довідкових видань

Найважливішою частиною ДБА є довідково-бібліографічний фонд, що знаходиться в крупних бібліотеках переважно в бібліографічному відділі. Назва цієї частини ДБА означає, що в цьому фонді зосереджені як довідкові, так і бібліографічні матеріали, складові так званого підручного фонду бібліографії. Це найбільш активно використовувана частина, яка постійно поповнюється за рахунок нових надходжень. Не виключено, що неправильно включене в ДБФ видання може відразу опинитися в пасивній його частині. Остання формується також за рахунок природного застарівання видань, заміни їх новішими. Отже, завдання полягає в тому, щоб, не допускаючи надмірного збільшення ДБФ, з одного боку, постійно підтримувати оптимальний рівень відповідності оперативній частині ДБФ інформаційним потребам читачів, з іншого, регулярно очищати активну частину ДБФ від застарілих матеріалів, що не мають попиту, передаючи їх в основне сховище.

Разом з матеріалами ДБФ в бібліографічному відділі частина довідкових і особливо бібліографічних видань є також в інших підрозділах бібліотеки (переважно в галузевих читальних залах).

Склад фонду довідкових видань залежить від типологічних особливостей бібліотеки, її статусу в системі бібліотек і в цілому відповідає профілю комплектування фонду бібліотеки, а отже, і інформаційним потребам користувачів. Виходячи з цього визначаються принципи і джерела його комплектування.

Складу фонду довідкових видань, зазвичай, підрозділяються на три групи.

До першої групи відносяться так звані основоположні документи. За своїм змістом і характером інформації не відносяться ні до довідкових, ні до бібліографічних видань. Включення їх до складу фонду довідкових видань обумовлено тим, що до них часто доводиться звертатися як при задоволенні читацьких запитів, так і для внутрішньої роботи бібліотеки.

Другу групу складають довідкові видання: енциклопедії, довідники, словники та ін.

Третю групу становлять видання, що містять довідкову, фактографічну інформацію.

До документів основоположного характеру відносяться, перш за все, офіційні видання.

Офіційне- це видання, що публікується від імені державних органів, установ, відомств або громадських організацій, містить матеріали нормативного або директивного характеру.

До офіційних видань відносяться видання Конституції, законів, указів, постанов, розпоряджень, рішень, циркулярів, програм, статутів, інструкцій, методичних вказівок, прейскурантів, а також стандартів, нормативів і норм.

Функціональне призначення офіційних видань – вводити в дію і поширювати встановлені, тобто затверджені відповідними органами, норми, вимоги і правила у сфері суспільного життя, науки, культури, виробництва і так далі. Більшість з них, як правило, мають обов'язковий характер, тобто юридичну силу.

Офіційні видання містять інформацію, необхідну для управління суспільством або державою (Конституція України, Укази Президента, постанови Верховної Ради, розпорядження Кабінету Міністрів України і т. п.), окремою територією (республіка, область, район, селище, село), конкретною сферою діяльності (наука, техніка, економіка, культура, освіта, охорона здоров'я і т. д.), окремими підприємствами, установами, організаціями (об'єднання, підприємство, фірма, навчальний заклад і т. д.).

Залежно від сфери дії і нормативності визначається читацька адреса офіційних видань. Так, Конституція і Закони України поширюються на всіх громадян країни, статут - лише на співробітників установи, підприємства або організації, стандарт - лише на тих, хто зайнятий розробкою, випуском і експлуатацією виробу, виготовленого за цим стандартом.

З врахуванням вищевикладених ознак виділяють наступні види офіційних видань: нормативно-правові; нормативні видання зі стандартизації і нормативно-інструктивні видання.

До нормативно-правових видань відносять Конституцію, закон, указ, постанову, загальнодержавну програму економічного, науково-технічного, соціального, національно-культурного розвитку, охорони довкілля, розпорядження, рішення.

Конституція - основний Закон держави, що визначає суспільний і державний устрій, порядок і принципи утворення вищих органів влади, виборчу систему, основні права і обов'язки громадян. Конституція - основа всього політичного законодавства.

Конституція України має вищу юридичну силу. Закони та інші нормативно-правові акти ухвалюються на основі Конституції України і повинні відповідати їй. Конституція приймається сесією Верховної Ради України.

Закон - нормативний акт, прийнятий найвищим органом законодавчої влади (Верховною Радою України) у встановленому Конституцією порядку. Це основне джерело права, що володіє вищою юридичною силою по відношенню до інших нормативних актів (указам, постановам і ін.). Закони розрізняються між собою за тематико-змістовною ознакою (Кодекс законів про працю, Цивільний кодекс, Закон про бібліотеки і бібліотечну справу і т. д.).

Указ- нормативний акт глави держави (Президента).

Президент України на основі Конституції і Законів України видає укази і розпорядження, які є обов'язковими до виконання на території України.

Постанова- нормативний документ, що вноситься найвищими органами виконавчої влади (Кабінет Міністрів України, міністерство, відомство, інші центральні органи виконавчої влади), обов'язковий для виконання.

Загальнодержавна програма економічного, науково-технічного, соціального, національно-культурного розвитку, охорони довкілляє нормативним документом, що приймається сесією Верховної Ради України, носить вищий директивний характер є обов'язковою для виконання. Регіональні програми соціально-економічного і культурного розвитку, охорони довкілля, прийняті органами місцевої самоврядності є обов'язковими для виконання на відповідній території.

З метою вживання оперативних заходів з важливих зараз питань органами виконавчої влади, міністерствами (відомствами) видаються розпорядження.

Рішеннявидаються органами місцевої самоврядності в межах наданих їм прав і сфери або території дії.

Статут- це офіційне видання, що містить зведення правил, що регулюють діяльність організації, порядок діяльності, права і обов'язки членів однієї установи (підприємства, організації).

До нормативних видань зі стандартизаціївідносяться стандарти і технічні умови.

Нормативно-інструктивнівидання обов'язкові для виконання законів, що діють, постанов уряду та інших актів міністерств і відомств. До них відносяться: накази, інструкції, правила, положення. Вони відрізняються меншою інформативністю та вужчою сферою дії.

Наказирегламентують питання практичного керівництва підприємством (установою, фірмою, організацією), а також питання розвитку галузі, діяльності міністерства або відомства. Вони містять обов'язкові для виконання посадовою особою розпорядження.

Інструкція- офіційне видання, що містить правила з врегулювання виробничої або суспільної діяльності, користування виробом або послугами. У ній містяться також юридичні акти, що роз'яснюють закони. Видаються інструкції міністерствами, відомствами, установами, підприємствами.

Правилавстановлюють порядок і умови діяльності, визначають права і обов'язки осіб, що здійснюють цю діяльність.

Положення- правовий документ, що встановлює завдання і функції, права і обов'язки установи або організації, міністерства або відомства.

Названі види офіційних законодавчих, директивних і нормативних документів повинні бути перш за все в ДБФ мережі бібліотек Міністерства культури та туризму України, незалежно від їх статусу. Так, бібліографічний відділ національних бібліотек України повинен мати у складі ДБФ документи вищих органів державної влади і управління. Бібліографічні відділи наукових обласних бібліотек - відповідно документи вищих органів державної влади і управління та обласних, а бібліотеки наступного рівня (міські, районні ЦБС) можуть мати документи органів влади вищестоящого рівня (включаючи і державні) і в обов'язковому порядку всі законодавчі і розпорядливі (директивні) документи муніципальних властей.

Важливість всіх цих документів для ДБФ бібліотек мережі Міністерства культури та туризму України, що обслуговують всі верстви населення, визначається тим, що вони містять різноманітну інформацію, що представляє в сукупності інтерес для всіх категорій читачів відповідної бібліотеки і населення в цілому. Багато які з цих документів стосуються наукової і виробничої діяльність підприємств, акціонерних суспільств, організацій, установ, що знаходяться на обслуговуваній території, незалежно від форм власності.

Що стосується інших типів бібліотек, що обслуговують не все населення, а колективи підприємств, акціонерних організацій і так далі (включаючи і профспілкові бібліотеки при них), то у складі ДБФ цих бібліотек (незалежно від наявності або відсутності бібліографічного підрозділу) бажано мати законодавчі і директивні документи як державної, так і інших гілок влади, які мають відношення до наукової, виробничої, фінансової, комерційної діяльності колективу, що обслуговує бібліотека. Рекомендується мати у складі ДБФ цих бібліотек і документи, які представляють інтерес для людей, що працюють у відповідних структурах для задоволення їх особистих потреб (закони про пенсії, податки, цінні папери і т. д.).

Зазвичай, законодавчі і директивні документи, що приймаються, укази Президента спочатку публікуються в газетах «Голос України», «Урядовий кур’єр», інформаційному бюлетені “Офіційний вісник Президента України” та у виданні Верховної Ради України “Відомості Верховної Ради України”. Тому важливо передплачувати ці газети, а також обласні, міські, районні, робити вирізки, накопичуючи їх в спеціальних теках. Можливий і інший спосіб зберігання цих документів. Він припускає організацію картотеки, на картках якої подається опис відповідного документа з вказанням номера (дати) виходу газети. В цьому випадку необхідно зберігати підшивки газет до виходу документів окремим виданнями.

У зв'язку з тим, що зросла вартість підписки на періодичні видання, не всі бібліотеки мають можливість виписувати декілька екземплярів газет, що публікують законодавчі і директивні документи. Зазвичай, періодичні видання знаходяться у фонді читального залу (у багатьох обласних бібліотеках є спеціальний читальний зал періодичних видань). У тому випадку, коли немає можливості виписувати один екземпляр газет для бібліографічного підрозділу, працівники останнього після їх отримання бібліотекою складають опис опублікованих документів і вливають картки або в картотеку, що спеціально ведеться, або у відповідний розділ СКС.