Гарантійні виплати та компенсаційні виплати.
Гарантійні виплати-це суми ,які зберігають працівнику заробітну плату( повністю або частково) за час, коли він з поважних причин, передбачених законодавством, звільняється від виконання трудових обов’язків і за ним зберігається місце роботи .
Гарантійні доплати – це суми, які виплачуються понад розмір заробітної плати працівнику при скороченні робочого часу чи при переводі на іншу роботу в встановлених законом випадках.
До основних гарантійних виплат відносяться:
1) виплати працівникам за час виконання державних чи громадських обов’язків (ст.119 КЗпП);
2) виплати при переїзді на роботу в іншу місцевість (ст.120 КЗпП);
3) виплати при службових відрядженнях (ст.122 КЗпП) ;
4) виплати за час підвищення кваліфікації з відривом від виробництва (ст.122 КЗпП) ;
5) виплати за час перебування в медичних закладах на обстеженні ( ст.123 КЗпП ) ;
6) виплати донорам (ст.124 КЗпП) ;
7) виплати працівникам – авторам винаходів, корисних моделей та раціоналізаторських пропозицій (ст.126 КЗпП) ;
8) виплати за участь в колективних переговорах та підготовці проекту колективного договору або угоди ( ст.12 Закону України „ про колективні договори та угоди” ) ;
9) виплати незалежним посредникам, членам примирних комісій та трудових арбітражів за час роботи в примирних органах, т.б за участь в вирішенні колективного трудового спору (ст.14 Закону України „Про порядок вирішення колективних трудових спорів(конфліктів)” );
Гарантійні доплати виплачуютиься працівнику на випадок пониження заробітної плати.
До основних видів доплат відносяться:
1) доплати неповнолітнім працівникам (ст.194 КзпП) ;
2) доплати при переводі працівника на іншу роботу чи переміщення (при переводі на нижчеоплачувану роботу і переміщення – ст.114 КЗпП , при переводі на легшу роботу вагітних жінок та жінок ,які мають дітей відїком до 3-х років (ст.178 КЗпП) та в інших випадках.
Компенсаційні виплати – це суми , які виплачуються працівникам понад встановлену оплату праці для компенсації витрат, пов’язаних з виконанням ними своїх трудових обов’язків, а також витрат в зв’язку з переїздом при прийнятті на роботу в іншу місцевість.
До основних видіва компенсаційних виплат відносяться:
1) виплати при переїзді на роботу в іншу місцевість (ст.120 КЗпП);
2) витрати на службове відрядження;
3) компенсації за амортизацію інструментів , які належать працівнику( ст.125 КЗпП );
4) виплати при направленні на військову службу;
5) при направленні на підвищення кваліфікації,підготовки, перепідготовки, навчання нових професій з відривом від виробництва;
6) компенсаційні витрати за використання особистих легкових автомобілів для слжбових поїздок;
7) компенсації окремим категоріям працівників бюджетних установ та організацій витрат на проїзд в пасажирському транспорті в зв’язку з виконанням службових обов’язків;
Розглянемо декілька видів гарантійних та компенсаційних виплат.
Працівникам у зв'язку з переведенням на іншу роботу, якщо це пов'язано з переїздом в іншу місцевість , відповідно до постанови Кабінету Міністра України від 2 березня 1998 р. № 255 виплачуються: вартість проїзду працівника і членів його сім'ї, крім випадків, коли власник або уповноважений ним орган надає для цього відповідні засоби пересування у порядку і розмірах, встановлених законодавством для відряджень; витрати на перевезення майна залізничним, водним і автомобільним транспортом загального користування вагою до 500 кг на самого працівника і до 150 кг на кожного члена сім'ї, який переїжджає. За згодою сторони, яка приймає, можуть бути оплачені витрати на перевезення майна більшої ваги.
За кожний день перебування в дорозі працівникові виплачуються добові у розмірі, встановленому законодавством для відряджень.
При переїзді працівника на постійну роботу в іншу місцевість йому виплачується також одноразова допомога (підйомні гроші) в розмірі його місячного посадового окладу (тарифної ставки) за новим місцем роботи і кожному члену сім'ї, який переїжджає, — в розмірі 25 відсотків одноразової допомоги самого працівника.
До членів сім'ї працівника, на яких виплачується компенсація, належать чоловік, дружина, а також діти і батьки подружжя, які перебувають на їх утриманні і проживають разом з ними. Вартість проїзду членів сім'ї і перевезення їх майна, а також одноразова допомога виплачуються їм у разі, коли вони переїжджають на нове місце проживання працівника до закінчення одного року з дня фактичного отримання ними житлового приміщення.
Працівникам, які переводяться на іншу роботу за власним бажанням, компенсаційні виплати можуть провадитись повністю бо частково за погодженням сторін.
Працівник зобов'язаний повністю повернути кощти, виплачені йому у зв'язку з переїздом на роботу в іншу місцевість, якщо він не з'явився на роботу без поважної причини: до закінчення строку роботи, передбаченого законодавством або обумовленого при переведенні, направленні або прийнятті на роботу, а за відсутності визначеного строку — до закінчення одного року роботи звільнився за власним бажанням без поважної причини або був звільнений відповідно до законодавства.
Працівникам, які направляються на підвищення кваліфікації, підготовку, перепідготовку і навчання іншим професіям з відривом від виробництва, оплачується вартість проїзду до місця навчання і назад; добові за кожний день перебування в дорозі у розмірі, встановленому законодавством для службових відряджень. Іногороднім працівникам протягом першого місяця добові виплачуються в розмірі, встановленому законодавством для службових відряджень, а в наступному місяці, до закінчення терміну навчання, тим, хто одержує заробітну плату в розмірі менше шести неоподаткованих мінімумів доходів громадян виплачується стипендія у розмірі 20 відсотків добових.
На час навчання працівники забезпечуються гуртожитком готельного типу. У разі відсутності гуртожитку відшкодування витрат, пов'язаних з наймом житлового приміщення, провадиться у порядку, встановленому законодавством для службових відряджень (постанова Кабінету Міністрів України від 28 червня 1997р. № 695).
Питання для самоконтролю:
1. Чим відрізняються поняття „оплати праці” та „заробітна плата”?
2. Розкрийте відмінність заробітної плати від винагороди по цивільно-правових угодах.
3. Яка структура заробітної плати?
4. Що таке додаткова заробітна плата?
5. Які ви знаєте норми праці?
6. Охарактеризуйте системи оплати праці.
7. Які існують види відрядної системи оплати праці, в чому їх різниця?
8. Як здійснюється оплата праці в надурочний час, у вихідні і святкові дні, у нічний час, при суміщенні професій, при невиконанні норм виробітку?
9. Які існують форми виплати заробітної плати?
10. Який порядок виплати заробітної плати?
11. Які утримання із заробітної плати можуть проводитись за ініціативою власника підпрємства?
12. Які існують граничні норми утримань із заробітної плати?
13. Яке значення має компенсація частини заробітку у зв’язку з порушенням термінів її виплати, порядок її виплати?
14. Що являють собою гарантійні виплати і доплати? Назвіть іх види.
15. В чому різниця між гарантійними та компенсаційними виплатами?
Нормативно-правові акти:
1. Кодекс законів про працю України. Глави VI, VII, VIII.
2. Про оплату праці: Закон України № 108 від 24.03.1995 р// Відомості Верховної Ради (ВВР), 1995, N 17, ст.121
3. Про оплату праці та щомісячне грошове утримання суддів: постанова Кабінету міністрів України від 3 вересня 2005 р. N 865
4. Про практику застосування судами законодавства про оплату праці: постанова Пленуму Верховного суду України №13 від 24.12.1999 р.
5. Про оплату праці працівників на основі Єдиної тарифної сітки розрядів і коефіцієнтів з оплати праці працівників установ, закладів та організацій окремих галузей бюджетної сфери: постанова Кабінету міністрів України № 1298 від 30.07.2002р.
6. Про встановлення посадового окладу (тарифної ставки) працівника I тарифного розряду Єдиної тарифної сітки та внесення змін у додаток 2 до постанови Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2002 р. N 1298: постанова Кабінету міністрів україни № 172 від 20.02.2006 р.
7. Питання оплати праці працівників установ, закладів та організацій бюджетної сфери: постанова Кабінету міністрів України № 939 від 25.10.2008 р.
8. Про затвердження Порядку проведення індексації грошових доходів населення: постанова Кабінету міністрів України № 1078 від 1707.2003 р.
9. Про індексацію грошових доходів населення: Закон України № 1282 від 3.07.1991 р. //Відомості Верховної Ради (ВВР), 1991, N 42, ст.551
10. Про затвердження Порядку обчислення середньої заробітної плати: Постанова Кабінету міністрів України № 100 від 8.02.1995 р.
11. Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати: закон України № 2050 від 19.10.2000 р// Відомості Верховної Ради (ВВР), 2000, N 49, ст.422
12. Про гарантії та компенсації при переїзді на роботу в іншу місцевість: Постанова кабінету міністрів України № 255 від 2.03.1998 р.