Облік процесу виробництва
І!
Синтетичний облік
Д-т___________ Рах. "Поточний рахунок"___________ К-т
Сальдо 200 000 | 4) 165 300 |
Оборот — | Оборот 165 300 |
Сальдо 34 700 |
Рах. "Розрахунки з постачальниками
Д-т __________ і підрядчиками" К-т
4) 165 300 | Сальдо — 1) 144 000 2) 21 300 |
Оборот 165 300 | Оборот 165 300 |
Сальдо — |
Д-т Рах. "Матеріали" К-т
1) 144000 2) 21 300 3)300 | |
Оборот 165 300 | Оборот — |
Сальдо 165 600 |
Д-т Рах. "Каса" К-т
Сальдо 400 | 3)300 |
Оборот — | Оборот 300 |
Сальдо 100 |
Аналітичний облік |
Як видно з прикладу, сума дебетового обороту синтетичного рахунка "Матеріали" (165 600 грн.) показує фактичну собівартість придбаних матеріалів, яка складається з їх купівельної вартості (144 000 грн.) і транспортно-заготівельних витрат, пов'язаних з їх придбанням (21 600 грн.).
В аналітичному обліку придбані матеріали відображені за їх купівельною вартістю. Щоб визначити фактичну собівартість кожного виду матеріалів, треба суму транспортно-заготівельних витрат розподілити між ними пропорційно певному базису (за купівельною вартістю, вагою тощо). У нашому прикладі за такий базис візьмемо купівельну вартість матеріалів і складемо розрахунок (с. 85).
Процентне відношення транспортно-заготівельних витрат до купівельної вартості придбаних матеріалів визначено розрахунком:
21 600 : 144 000 х 100 = 15 %.
Складений розрахунок показує фактичну собівартість придбаних матеріалів як в цілому (165 600 грн.), так і кожного виду придбаних матеріалів — сталі сортової (138 000 грн.), латунного прокату (27 600 грн.).
Розрахунок розподілу транспортно-заготівельних витрат і визначення фактичної собівартості придбаних матеріалів |
Слід зауважити, що в подальшому використанні у виробництві матеріали списуються за їх обліковою ціною. Наприкінці місяця на затрати виробництва списується також сума транспортно-заготівельних витрат, що відноситься до цих матеріалів.
Таким чином, до собівартості продукції матеріали включаються за фактичною собівартістю їх придбання (заготівлі).
Під процесом виробництва розуміють сукупність господарських операцій, пов'язаних звиготовленням продукції (виконанням робіт, послуг). Він здійснюється під дією засобів праці і самої праці на предмети праці. Це зумовлює відповідні затрати підприємства на виробництво продукції: вартість матеріалів, витрачених на виготовлення продукції; заробітної плати, нарахованої робітникам; амортизацію засобів праці (основних засобів), зайнятих у виробництві, та ін. Окрім цього, підприємство здійснює витрати, пов'язані з обслуговуванням виробництва й управлінням. Всі ці витрати в сукупності складають виробничу собівартість виготовленої продукції (виконаних робіт, послуг).
Отже, бухгалтерський облік процесу виробництва повинен відобразити всі затрати на виготовлення продукції, з одного боку, і випуск готової продукції — з іншого.
Для правильного визначення собівартості продукції в плануванні й обліку виробничі затрати прийнято групувати за пев- ними ознаками. Так, за призначенням затрати поділяють на ос- повні і накладні.
До основних відносять затрати, які безпосередньо пов'язані з виробництвом продукції і складають її речову (матеріальну) ос-нову (матеріали, технологічне паливо, заробітна плата робітників та ін.). До накладних відносять витрати, пов'язані з обслуговуванням виробництва й управлінням (загальновироб- ничі витрати).
За способом включення до собівартості продукції виробничі затрати поділяють на прямі і непрямі. Прямі затрати безпосе-редньо пов'язані з виробництвом певного виду продукції (робіт, послуг), а тому до її собівартості вони включаються прямо на підставі відповідних документів (матеріали, комплек-туючі вироби, заробітна плата робітників та ін.). Непрямі вит- рати9 як правило, пов'язані з виробництвом кількох видів про- дукції, а тому прямо до собівартості тієї або іншої продукції вони не можуть бути віднесені. Вони включаються до собівар- тості окремих видів продукції за певною умовною ознакою, що дає змогу визначити, яка частка непрямих витрат має бути віднесена на собівартість тієї або іншої продукції (наприклад, пропорційно основній заробітній платі робітників, матеріаль- ним затратам тощо).
Затрати на виробництво обліковують в системі рахунків, призначених для відображення процесу виробництва. Основ- ним з них є рахунок "Виробництво", на якому відображають всі затрати по виготовленню продукції, з одного боку, і випуск із виробництва готової продукції — з іншого. Інформацію про затрати на виробництво окремих видів продукції одержують з аналітичних рахунків, що відкриваються до рахунка "Вироб- ництво".
Протягом місяця на дебеті рахунка "Виробництво" та його аналітичних рахунків відображають тільки ті затрати, які прямо включаються до собівартості продукції (матеріали, напівфабрикати, заробітна плата робітників, що зайняті її ви- робництвом, тощо).
Витрати по обслуговуванню виробництва і управлінню обліковуються на окремому рахунку "Загальновиробничі вит- рати". Наприкінці місяця витрати, відображені на дебеті рахун- ка "Загальновиробничі витрати", повністю (без залишку) спи-суються з кредиту цього рахунка на дебет рахунка "Виробництво" і розподіляються між видами продукції про-
порційно базису, передбаченому галузевою інструкцією (пропорційно основній заробітній платі, матеріальним затратам тощо). При цьому складають бухгалтерську проводку:
Д-т рах. "Виробництво"
К-т рах. "Загальновиробничі витрати"
Згідно з прийнятим Планом рахунків загальногосподарські витрати, пов'язані з управлінням та обслуговуванням підприємства в цілому (утримання адміністративно-управлінського персоналу, витрати на службові відрядження, утримання приміщень загальногосподарського призначення, охорона, аудиторська і юридичні та інші послуги), відображені на дебеті рахунка "Адміністративні витрати", до собівартості виготовленої продукції не включають, а списують з кредиту зазначеного рахунка на дебет рахунка "Фінансові результати". Отже, на списання адміністративних витрат робиться запис: Д-т рах. "Фінансові результати" К-т рах. "Адміністративні витрати".
Таким чином, на дебеті рахунка "Виробництво" та його аналітичних рахунків одержують відображення як прямі, так і непрямі витрати, що складають фактичну виробничу собівартість випущеної із виробництва готової продукції (без адміністративних витрат).
Для визначення фактичної собівартості випущеної із виробництва готової продукції до затрат у незавершене виробництво на початок місяця (дебетове сальдо рахунка "Виробництво") додають затрати за місяць (оборот по дебету рахунка "Виробництво") і віднімають затрати у незавершене виробництво на кінець місяця (дебетове сальдо рахунка "Виробництво" на кіїїець місяця). Оприбуткування випущеної із виробництва готової продукції за фактичною собівартістю в бухгалтерському обліку відображається записом:
Д-т рах. "Готова продукція" К-т рах. "Виробництво".
Оскільки фактичну собівартість продукції визначають тільки наприкінці місяця (після відображення всіх прямих затрат і розподілу непрямих витрат), то протягом місяця одержану із виробництва готову продукцію оприбутковують, як правило, за плановою собівартістю. Це дає змогу відображати рух готової продукції в міру здійснення господарських операцій. Після складання звітної калькуляції планову собівартість продукції коригують до фактичної собівартості: на суму економії роблять від'ємний запис (способом "сторно"), на суму перевитрат — доповнюючий запис.
Загальна схема обліку процесу виробництва наведена нижче. |
Пояснення:
1 — матеріальні та інші витрати, які безпосередньо включаються до
собівартості окремих видів продукції (прямі витрати);
2 — витрати, пов'язані з обслуговуванням виробництва й управлін-
ням (непрямі витрати);
3 — оприбуткування протягом звітного періоду одержаної із вироб-
ництва готової продукції за плановою собівартістю;
4 — списання на затрати виробництва загальновиробничих витрат
(і розподіл між окремими видами продукції);
5 — списання на фінансові результати адміністративних витрат;
6 — коригування планової собівартості продукції до фактичної (після
складання звітної калькуляції).
Розглянемо на прикладі порядок відображення в обліку процесу виробництва.
Затрати у незавершене виробництво на початок місяця по виробництву продукції А становили 28 000 грн. (у тому числі: матеріали — 23 000 грн., заробітна плата робітників — 5 000 грн.).
Ці затрати записують як дебетове сальдо на синтетичному рахунку "Виробництво" і його аналітичному рахунку "Виробництво продукції А" (див. с. 93).
Протягом місяця були здійснені такі господарські операції.
Операція 1.Відпущено зі складу у виробництво матеріали:
на виробництво продукції А на суму 376 000 грн.
на виробництво продукції Б на суму_______ 162 000 грн.
Разом............................................................ 538 000 грн.
Витрачені матеріали треба списати з кредиту рахунка "Матеріали" (оскільки виробничі запаси зменшилися) і записати на дебет рахунка "Виробництво" (оскільки затрати на виробництво продукції збільшилися).
По першій операції бухгалтерська проводка буде такою: Д-т рах. "Виробництво"
К-т рах. "Матеріали" 538 000 грн.
Одночасно треба відобразити затрати матеріалів на аналітичних рахунках: "Виробництво продукції А" (376 000) і "Виробництво продукції Б" (162 000).
Операція 2.Списано матеріали, використані:
— для потреб цехів та інших виробничих підрозділів 11 300 грн.
— для загальногосподарських потреб 8 700 грн.
Разом............................................................. 20000 грн.
Витрачені матеріали мають бути списані на загальнови-
робничі витрати (11 300 грн.) та адміністративні витрати
(87 000 грн.); в бухгалтерському обліку відображені записом:
Д-т рах. "Загальновиробничі витрати" 11 300 грн.
Д-т рах. "Адміністративні витрати" 8 700 грн.
К-т рах. "Матеріали" 20 000 грн.
Операція 3.Нарахована заробітна плата: 1) робітникам основного виробництва, зайнятим виготовленням:
продукції А 60 000 грн.
______ продукції Б20 000 грн.
Разом............................................................ 80 000 грн.
2) інженерно-технічному та іншому персоналу загальновиробничих підрозділів 17 300 грн.
3) адміністративно-управлінському
______ персоналу___________________________ 12 700грн.
Всього............................................................. 110 000 грн.
При нарахуванні заробітної плати у підприємства виникають зобов'язання перед працівниками по оплаті праці. Припиняються ці зобов'язання дещо пізніше, при виплаті їм заробітної плати. Отже, суму нарахованої заробітної плати треба записати на кредит рахунка "Розрахунки по оплаті праці" (оскільки цей рахунок пасивний і збільшення зобов'язань перед працівниками відображають на його кредиті). Одночасно суму нарахованої заробітної плати треба віднести на затрати тих ділянок виробництва, де були зайняті працівники (оскільки у виробничі процеси було вкладено живу працю, вартість якої виражається у формі заробітної плати). Виходячи з цього, бухгалтерська проводка по третій операції буде такою:
Д-т рах. "Виробництво" 80 000 грн.
Д-т рах. "Загальновиробничі витрати" 17 300 грн.
Д-т рах. "Адміністративні витрати" 12 700 грн.
К-т рах. "Розрахунки по оплаті праці" 110 000 грн.
Операція 4.Нараховано знос основних засобів:
загальновиробничих підрозділів 3 400 грн.
______ загальногосподарського призначення2 100 грн.
Разом............................................................... 5 500 грн.
Відображаючи таку операцію в обліку, треба нагадати, що основні засоби в процесі експлуатації зношуються поступово, передаючи частками свою вартість на собівартість заново створеного продукту. Отже, в результаті збільшення зносу основних засобів збільшуються і затрати виробництва. Тому в бухгалтерському обліку на суму нарахованого зносу основних засобів роблять такий запис:
Д-т рах. "Загальновиробничі витрати" 3 400 грн.
Д-т рах. "Адміністративні витрати" 2 100 грн.
К-т рах. "Знос основних засобів" 5 500 грн.
Операція 5.Наприкінці звітного періоду сума адміністративних витрат списана на фінансові результати діяльності підприємства 23 500грн.
Ця операція оформляється записом:
Д-т рах. "Фінансові результати"
К-т рах. "Адміністративні витрати" 23 500 грн.
Операція6. Списана на затрати виробництва для включення до собівартості продукції сума загальновиробничих витрат 32 000 грн.
Зазначена сума є підсумком усіх витрат, відображених про
тягом звітного періоду на дебеті рахунка "Загальновиробничі
витрати". Списання загальновиробничих витрат на затрати ви
робництва оформляється записом:
Д-т рах. "Виробництво"
К-т рах. "Загальновиробничі витрати" 32 000 грн.
Для включення загальновиробничих витрат до собівартості окремих видів продукції, що виробляється підприємством, треба їх розподілити між видами продукції пропорційно певному базису. За такий базис, у нашому прикладі, візьмемо основну заробітну плату, нараховану робітникам, зайнятим виробництвом продукції.
За даними аналітичного обліку до рахунка "Виробництво" сума заробітної плати, нарахованої робітникам, становила: по виробництву продукції А — 60 000 грн., по виробництву виробів Б — 20 000 грн., всього 80 000 грн. У процентному відношенні до заробітної плати загальновиробничі витрати становлять 40 % (32 000 : 80 000 х 100). Таким чином, загальновиробничі витрати слід віднести: на виробництво продукції А — 24 000 грн. (60 000 х 40 : 100); продукції Б— 8 000 (20 000 х 40 : 100). Цей розрахунок роблять у спеціальній таблиці (див. с. 94—95).
Операція 7.Оприбутковано готову продукцію, випущену із виробництва, за фактичною собівартістю виготовлення:
продукція А 410 000 грн.
продукція Б 190 000 грн.
Разом.............................................................. 600 000 грн.
У бухгалтерському обліку господарська операція такого змісту оформляється записом:
Д-т рах. "Готова продукція"
К-т рах. "Виробництво" 600 000 грн.
В аналітичному обліїсу роблять відповідні записи по кредиту рахунків: "Виробництво продукції А" (410 000), "Виробництво продукції Б" (190 000) і одночасно роблять запис по дебету аналітичних рахунків готової продукції.
Для визначення фактичної собівартості випущеної із вироб-
ництва готової продукції на підставі даних аналітичних рахунків, відкритих до рахунка "Виробництво", складають звітну калькуляцію (див. с. 95). Із складеної калькуляції видно, що фактичну собівартість продукції А (420 000) визначено шляхом додавання до затрат у незавершене виробництво на початок місяця (28 000) затрат на виробництво за звітний місяць (460 000) і віднімання з одержаної суми затрат у незавершене виробництво на кінець місяця (78 000). Фактична собівартість продукції Б — 190 000 грн. (оскільки незавершеного виробництва по цій продукції не було).
Дані звітної калькуляції служать підставою для списання затрат, що увійшли до фактичної собівартості випущеної продукції, з кредиту рахунка "Виробництво" на дебет рахунка "Готова продукція".
Порядок відображення господарських операцій, пов'язаних з процесом виробництва, в системі синтетичних і аналітичних рахунків наведено нижче.