Контрольні запитання

Баланс

Баланс

Баланс

З наведених схем видно, що зміни в балансі, викликані гос­подарськими операціями, можуть бути в активі (перегрупуван­ня у господарських засобах), у пасиві (зміни в джерелах форму­вання засобів), в активі і пасиві у напрямку збільшення (додаткове залучення засобів в оборот підприємства за рахунок певних джерел), в активі і пасиві у напрямку їх зменшення (ви­буття господарських засобів і зменшення відповідних джерел їх формування). В узагальненому вигляді тип балансових змін можна подати за такою схемою:

3. Підсумки активу і пасиву балансу змінюються тільки у
тому випадку, коли господарська операція стосується одночасно
і засобів господарства і джерел їх формування, тобто при над­
ходженні засобів або їх вибутті (операції III і IV типів). Опе­
рації ж, що зумовлюють тільки перегрупування засобів у активі

(І тип) або зміни їх джерел у пасиві балансу (IV тип), на підсу­мок балансу не впливають.

4. Рівність підсумків активу і пасиву балансу зберігається
після будь-якої операції. Ця рівність зумовлена тим, що здійсню­
вані операції викликають або перегрупування залишків у стат­
тях активу чи пасиву або одночасне збільшення (або зменшен­
ня) на однакову суму статей активу і пасиву.

Розглянуті типи балансових змін мають важливе значення для розуміння економічної сутності господарських операцій, правильного відображення їх в системі рахунків.

Отже, застосування у бухгалтерському обліку балансового узагальнення, при якому кожна господарська операція відобра­жається у постійному порівнянні наявних засобів та їх джерел, забезпечує можливість контролю за правильністю використан­ня засобів.

3.3. Форма, структура і зміст балансу

Бухгалтерський баланс призначений не тільки для відобра­ження господарських засобів (активів) підприємства та джерел їх формування на звітну дату. Метою складання балансу є на­дання користувачам — юридичним і фізичним особам — пов­ної, правдивої і неупередженої інформації про фінансовий стан підприємства на певну дату. Фінансовий стан підприємства ха­рактеризується структурою і якістю його активів, власного капіталу і зобов'язань, а також здатністю відповідати за своїми зобов'язаннями, тобто платоспроможністю.

Положенням (стандартом) бухгалтерського обліку 1 "За­гальні вимоги до фінансової звітності" баланс визначено як звіт про фінансовий стан підприємства, який відображає на певну дату його активи, зобов'язання і власний капітал.

Зміст і форма балансу, а також загальні вимоги щодо визна­чення і розкриття змісту його статей встановлені Положенням (стандартом) бухгалтерського обліку 2 "Баланс". Норми цього Положення (стандарту) застосовуються до балансів підприємства, організацій та інших юридичних осіб всіх форм власності, крім банків і бюджетних установ. Для банків форма

і зміст балансу встановлюються Національним банком України; для бюджетних установ — Державним казначейством України.

Баланс побудовано за принципом "баланс-нетто": основні засоби і нематеріальні активи включаються до підсумку балан­су за залишковою вартістю; дебіторська заборгованість за то­вари і послуги — за вирахуванням резерву сумнівних боргів; виробничі запаси — за вирахуванням нестачі, уцінок, одержа­них при їх придбанні знижок; власний капітал — за фактично внесеною сумою (що знаходиться в обороті підприємства) за вирахуванням неоплаченого, вилученого капіталу та непокри­тих збитків.

Як видно з наведеного балансу (с. 43—47), залежно від періоду, протягом якого ресурси будуть використані, а зобов'язання — погашені, активи підприємства в балансі пока­зані окремо: необоротні активи й оборотні активи.

Необоротні активи у розділі І балансувідображаються за статтями: "Нематеріальні активи", "Незавершене будівницт­во", "Основні засоби", "Довгострокові фінансові інвестиції", "Довгострокова дебіторська заборгованість", "Інші необортні активи".

При цьому, як зазначалось, нематеріальні активи й основні засоби до підсумку балансу включаться за залишковою вартістю.

Оборотні активи у розділі II балансувідображаються за стат­тями: "Запаси", "Векселі одержані", "Дебіторська заборго­ваність за товари роботи і послуги", "Дебіторська заборго­ваність за розрахунками" (з бюджетом, по виданих авансах, нарахованих доходах тощо), "Інша поточна дебіторська забор­гованість", "Поточні фінансові інвестиції", "Грошові кошти та їх еквіваленти" (в національній та іноземній валюті), "Інші обо­ротні активи".

При цьому заборгованість, показана за статтею "Дебіторсь­ка заборгованість за товари, роботи і послуги", до підсумку ба­лансу включається за чистою реалізаційною вартістю (яка ви­значається вирахуванням здебіторської заборгованості резерву сумнівних боргів).

Витрати, які мали місце у звітному або попередніх звітних періодах, але належать до наступних звітних періодів, відобра­жаються у розділі ІІІ"Витрати майбутніх періодів"активу ба­лансу.

Статті пасиву балансу об'єднані відповідно у п'ять розділів: І "Власний капітал", II"Забезпечення наступних витрат і пла­тежів", III"Довгострокові зобов'язання", IV "Поточні зобов'язання", V "Доходи майбутніх періодів".

Власний капітал розділу І пасиву балансухарактеризується такими статтями: "Статутний капітал", "Пайовий капітал", "Додатковий капітал", "Резервний капітал", "Неоплачений капітал", "Вилучений капітал", "Нерозподілений прибуток (не­покриті збитки)".

За даними цього розділу балансу визначають величину влас­ного капіталу підприємства на звітну дату шляхом додавання до суми статутного капіталу, суми додаткового, резервного капіталу і нерозподіленого прибутку і вирахуванням з одержа­ної суми неоплаченого, вилученого капіталу та суми непокри­тих збитків.

Розділ П "Забезпечення наступних витрат і платежів"пасиву балансу містить інформацію про наявність у підприємства за­безпечення для покриття передбачуваних у майбутньому вит­рат і платежів (на пенсійне забезпечення, оплату відпусток працівникам тощо).

У розділі ПІ "Довгострокові зобов'язання"пасиву балансу підприємства відображають заборгованість на звітну дату по довгострокових кредитах банків, фінансових зобов'язаннях, відстрочених податкових зобов'язаннях тощо.

Розділ IV "Поточні зобов'язання"пасиву балансу містить статті, на яких відображається заборгованість підприємства по поточних зобов'язаннях, які будуть погашені протягом опе­раційного циклу (тобто проміжку часу від придбання запасів для здійснення діяльності і одержання коштів від реалізації ви­робленої з них продукції) і зобов'язання по короткострокових кредитах банків, по розрахунках з бюджетом, по страхуванню, оплаті праці тощо.

Доходи, одержані підприємством протягом звітного періоду або попередніх періодів, але які належать до наступних періодів, підприємства відображають у розділі V "Доходи май­бутніх періодів"пасиву балансу.

Детальніша характеристика змісту окремих статей балансу наведена у главі 9.3 "Основи фінансової звітності".

Отже, статті активу і пасиву балансу згруповано у відповідні розділи з таким розрахунком, щоб найбільш чітко виступав взаємозв'язок між активами підприємства і джерелами їх фор­мування. Аналізуючи ці показники, користувачі одержують інформацію про величину власного капіталу підприємства, його фінансову стійкість, платоспроможність і приймають відповідні ділові рішення.

Форма № 1 Код ДКУД 1801001

1. Дайте визначення бухгалтерського балансу.

2. Будова бухгалтерського балансу.

3. Чим зумовлена рівність підсумків активу і пасиву балансу?

4. Значення балансу в забезпеченні інформації, необхідної для управління і контролю.

5. На які типи поділяються господарські операції залежно від змін, Йкі вони викликають в складі засобів підприємства та дже­релах їх формування? Охарактеризуйте кожну з них.

6. Дайте характеристику затвердженої форми, структури і змісту балансу.

Глава 4. РАХУНКИ БУХГАЛТЕРСЬКОГО ОБЛІКУ І ПОДВІЙНИЙ ЗАПИС

4.1. Рахунки бухгалтерського обліку, їх призначення і будова

Бухгалтерський баланс надає важливу інформацію про наявні ресурси підприємства. Проте для оперативного керів­ництва необхідна постійна інформація про зміни цих ресурсів та їх джерел, які відбуваються в процесі господарської діяль­ності. Для цього потрібно відображати кожну операцію в певній послідовності. Відображення господарських операцій безпосередньо у бухгалтерському балансі практично недо­цільне, оскільки після кожної з них довелось би складати новий баланс. Крім того, баланс не може забезпечити одержання уза­гальненої інформації про обсяг змін по кожній групі засобів або їх джерел. І, нарешті, баланс відображає стан засобів гос­подарства тільки у грошовому вимірнику, облік же матеріаль­них цінностей потребує ще і натуральних вимірників. Тому по­точний облік змін засобів та їх джерел в процесі господарської діяльності забезпечується за допомогою системи рахунків.

Рахунки бухгалтерського обліку є способом групування госпо­дарських операцій за економічно однорідними ознаками з метою систематичного контролю за наявністю і змінами засобів та їх джерел в процесі господарської діяльності.

Систематизація і групування господарських операцій на ра­хунках забезпечує безперервну інформацію про їх здійснення і результати діяльності, необхідну для оперативного керівницт­ва, контролю й аналізу. Для цього для кожної економічно однорідної групи засобів, їх джерел, господарських процесів і результатів діяльності відкриваються окремі рахунки ("Основні засоби", "Каса", "Виробництво", "Товари", "Статутний капі­тал" тощо).

Залежно від характеру облічуваних об'єктів записи на рахун­ках можуть здійснюватися у різних вимірниках (натуральних, трудових), але з обов'язковим використанням грошового ви­мірника з метою узагальнення різнорідних засобів і процесів.

Зміст, призначення і будова рахунків зумовлені об'єктами, що на них обліковуються, і завданнями обліку.

Господарські операції, незалежно від їхнього економічного змісту, завжди спричиняють збільшення або зменшення певних видів засобів або джерел їх формування. Так, наприклад, рух грошових коштів характеризується надходженням їх у касу (збільшення) або виплатою їх із каси (зменшення); рух матеріалів — це надходження на склади підприємства (збільшення) або витрачання для потреб виробництва (змен­шення); заборгованість (наприклад, постачальникам) також ха­рактеризується її збільшенням або зменшенням (при погашенні боргу) тощо.

Збільшення і зменшення господарських засобів та їхніх дже­рел в результаті господарських операцій відображається на ра­хунках окремо. Тому рахунки бухгалтерського обліку прийня­то зображати у вигляді двосторонньої таблиці, ліву сторону якої позначають умовним терміном "дебет", а праву — "кре­дит"*. Назву рахунка пишуть посередині таблиці. Схематично будову рахунка можна показати так:

Рахунок

(назва рахунка)

Для повного уявлення про облічуваний об'єкт на кожному рахунку перш за все записують початковий стан засобів або їх джерел, що називається початковим залишком або початковим сальдо. Після цього на рахунках відображають господарські операції, тобто зміни засобів та їх джерел. При цьому збільшення облічуваного об'єкта записують на одній стороні рахунка, а зменшення — на іншій. Маючи інформацію про по­чатковий залишок облічуваного об'єкта та зміни протягом звітного періоду, визначають його залишок на кінець звітного періоду.

Рахунки активні і пасивні. Бухгалтерський баланс, як відомо, поділяється на дві частини: актив, у якому відображають наявні господарські засоби, і пасив, — де показують джерела їх формування. Відповідно до цього і всі рахунки бухгалтерсько-

* Термін "дебет" походить від лат. debet, що означає "бути винним", а "кредит" — від лат. сгеdit, що означає "вірити". З часом терміни "дебет" "кредит" втратили буквальне розуміння цих слів, а залишилися тільки умовними технічними позначеннями сторін рахунка.

го обліку поділяють на активні і пасивні. Активні рахунки при­значені для обліку наявності і змін засобів господарства, па- сивні — для обліку наявності і змін джерел засобів. При відкритті рахунків в них записують початкові залишки (сальдо) на підставі даних статей балансу. Оскільки господарські засоби розміщені в балансі улівій частині — активі, то і залишки засобів на активних рахунках записують також у лівій частині — на дебеті. Джерела господарських засобів відображаються у балансі в правій частині (пасиві), отже, і залишки джерел засобів на пасивних рахунках також записують на правій сто­роні рахунка — на кредиті. Активні рахунки завжди мають де-бетове сальдо, пасивні — кредитове. У цьому полягає один із взаємозв'язківміж балансом і рахунками. Для кращого розуміння наведемо схему взаємозв'язку між балансом і рахун- ками.

Схема розкладу балансу на рахунки