Особливості отримання порошків сплавів

Сутність отримання порошків сплавів електролізом полягає в одночасному осадженні на катоді елементів, що входять до складу сплаву, з електролітів, що містять розчини їх солей. Для цього використовують електролізери з двома анодам, виконані з металів зі складу сплаву (кобальту і нікелю), і спільний катод. Кожний анод має незалежне і регульоване джерело живлення. У процесі електролізу аноди піддаються електрохімічному розчиненню, а на катоді виділяється комплексний порошок і залежно від режимів електролізу – більшою чи меншою мірою водень.

Cпіввідношення металів в отримуваному сплаві залежить від їх співвідношень у розчині. Тому важливо підтримувати постійні концентрації металів і особливо їх співвідношення в розчині в процесі електролізу. Співвідношення металів у розчині в процесі електролізу залишиться постійним, якщо швидкості їх анодного розчинення будуть відповідати швидкостям розряду іонів цих металів на катоді, тобто cпіввідношення анодних струмів має відповідати співвідношенню концентрацій елементів у розчині. При цьому має виконуватись така рівність:

де – співвідношення анодних струмів; – співвідношення електрохімічних еквівалентів; і – співвідношення концентрацій металів відповідно у розчині та порошку.

Якщо ця рівність не виконується, співвідношення компонентів у розчині буде змінюватись, що приведе до зміни складу отримуваного порошку.

Вплив різноманітних чинників на вихід за струмом і склад отримуваних порошків сплавів такий самий, як і в разі отримання однокомпонентних осадів. Наприклад, для отримання порошку сплаву Ni-Co вихід за струмом зростає зі збільшенням концентрації розчину, температури електролізу та зменшенням кислотності розчину (рис. 5.8).

Рис. 5.8. Залежність виходу за струмом порошку сплаву Ni-Co від температури (1), сумарної концентрації іонів металів у розчині (2) і рН розчину (3)