Константи рівноваги

Температура, К К1 К2
2,52 × 10-3 1,58 × 10-2
1,51 × 10-2 5,90 × 10-2
1,10 × 10-1 2,58 × 10-2

 

Отже, для відновлення оксидних систем, у яких один з оксидів відновлюється легше, з’являється ефект взаємного впливу оксидів. При цьому важковідновлювальний оксид уповільнює до якоїсь міри відновлення легковідновлювального. У свою чергу, легковідновлювальний оксид, відновлюючись до металу, чинить каталітичну дію на відновлення важковідновлювального оксиду.

 

Рис. 4.12. Залежність ступеня відновлення від часу:

1 – Fe2O3 (250–300 °C); 2 – MoO2 (430 °C);

3 – суміш MoO2+Fe2O3 (Fe – 10 мол. %; 270 °C)

 

Поряд з термодинамічними характеристиками на кінетику процесу сумісного відновлення оксидів металів і подальшого процесу сплавоутворення значно впливає площа контакту між компонентами вихідної шихти. Чим більша контактна поверхня, тим інтенсивніший процес сплавоутворення, оскільки лімітуюча стадія процесу отримання порошків сплаву – процес сплавоутворення, швидкість якого визначається швидкістю взаємної дифузії компонентів. Цей процес для сумісного відновлення оксидів характеризується відносно великою швидкістю, що спричиняється вищою активністю частинок металу, утвореного безпосередньо з оксидів, зумовленою недосконалостями кристалічної гратки.

Загалом процес сплавоутворення у разі сумісного відновлення оксидів має малу швидкість і отримані при цьому продукти не завжди гомогенні. Тому розглянутий метод не знаходить широкого застосування у практиці отримання порошків сплавів.