Обставинно-означальні речення
Обставинно-означальні речення можуть виражати:
1. Причину (причиново-означальні речення): який = тому що я, ти, він ...
1. O magna vis veritātis, quae facĭle se per se ipsa defendat. – О велика сило правди, яка (= тому що вона) легко захищає себе сама собою!
2. Alexander, quum ad Achillis tumŭlum adstitisset: “O fortunāte inquit, “adulescens, qui tuae virtūtis Homērum praecōnem invenĕris!” – Олександр, коли став біля могили Ахілла, сказав: ”О щасливий юначе, – ти, який (= тому що ти) знайшов в особі Гомера оповісника своєї доблесті!”
Причинний характер обставинно-означальних речень інколи буває підкреслений частками quippe, utpote, ut.
Eos libros non contemno, quippe quos nunquam legĕrim. – Ці книги я не зневажаю, тому що ніколи їх не читав.
2. Допуст (допустово-означальні речення): який = хоч я, ти, він...
1. Egomet, qui sero ac levĭter Graecas littĕras attigissem, tamen, quum Athēnas venissem, complūres tum ibi dies sum commorātus. – Я сам який (= хоч я) пізно і лише злегка торкнувся грецької літератури, однак, коли прибув в Афіни, провів там багато днів.
2. Pompei milĭtes miserrĭmo ac patientissĭmo exercitui Caesăris luxuriem obiciēbant, cui semper omnia ad necessarium usum defuissent. – Воїни Помпея докоряли за розкіш війську Цезаря, дуже жалюгідному і терплячому, якому (= хоч йому) завжди бракувало всього для необхідного користування.
Іноді допустовий характер означального речення граматично не виражений.
Egomet, qui te consolāri cupio, consolandus ipse sum. – Я, який (= хоч я) прагну тебе потішити, сам потребую втіхи.
3. Наслідок (наслідково-означальні речення): який = так що я, ти, він ...
Таке qui за значенням дорівнює ut consecutīvum. Слід зазначити, що в обставинно-означальних реченнях і, зокрема, в наслідково-означальних замість відносних займенників можуть вживатися прислівники.
Наслідкові або консекутивні речення вживаються в таких випадках:
а) коли в головному реченні займеннику qui відповідають слова зі значенням такий, так: is, talis, eiusmŏdi, tantus, tam.
1. Non is sum, qui mortis pericŭlo terrear. – Я не такий, щоб злякався небезпеки смерті.
2. Erat iter tale, per quod vix tranquillum ab hostīli metu agnem expedīri posset. – Шлях був такий, що по ньому ледве могло рухатися військо, не відчуваючи страху перед ворогом.
б) коли у головному реченні займеннику qui відповідають прикметники: dignus, a, um – достойний, а, е, indignus, a, um – недостойний, а, е, idoneus, a, um i aptus, a, um – вигідний, а, е, придатний, а, е.
Liviānae fabŭlae non satis dignae sunt, quae itĕrum legantur. – Драми Лівія (Андроніка) не цілком достойні того, щоб їх читати вдруге.
в) коли у головному реченні є вирази: sunt,existunt,inveniuntur,reperiuntur,qui – є (люди), які; nemo est, qui – нема нікого, хто б; nemo est, quin –нема нікого, хто б не; nihil est, quod – нема нічого, щоб; non habeo, quod – не маю нічого, щоб, не маю підстави, щоб; quid est, quod – які є підстави, щоб та ін.
1. Sunt, qui censeant, unā anĭmum cum corpŏre occidĕre. – Є люди, які вважають, що душа гине разом з тілом.
2. Quid est, Catilīna, quod iam in hac urbe te delectāre possit? – Катіліно, які є підстави для того, щоб що-небудь тебе могло ще тішити в цьому місті?
4. Мету (фінально-означальні речення): який = щоб я, ти, він ...
1. Clusīni legātos Romam, qui auxilium ab senātu petĕrent, misēre. – Жителі Клузія відправили в Рим послів, які б (= щоб вони) просили допомоги у сенату.
2. Sunt multi, qui eripiunt aliis, quod aliis largiantur. – Є багато людей, які віднімають в одних будь-що, щоб дати це іншим.
5. Обмеження (обмежувально-означальні речення)
Означальне речення може містити в собі обмеження загальної думки головного речення. Обмежувально-означальні речення зустрічаються з такими виразами: quod sciam – наскільки я знаю, quod intellĕgam, quod sentiam – наскільки я розумію, quod meminĕrim – наскільки я пам’ятаю. Обмежувальне значення означального речення часто буває підкреслене часткою quidem, яка стоїть після відносного займенника.
Adeo excellēbant Aristīdes abstinentiā, ut unus post homĭnum memoriam, quem quidem nos audierĭmus, cognomĭne iustus sit appellātus. – Арістід настільки відзначався безкорисливістю, що він єдиний, за пам’яті людей, про якого ми почули, отримав прізвисько „справедливий”.
6. Умову (умовно-означальні речення): який = якщо я, ти, він ...
Означальне речення може за змістом містити в собі протасис умовного періоду будь-якого типу: реального, потенціального, ірреального.
1. Perpetuo vincit, qui utĭtur clementiā. – Постійно перемагає той, хто (= якщо він) користується ласкою.
2. Quemcunque quaerit calamĭtas, facĭle invĕnit. – Кого шукає (= якщо когось шукає) біда, легко знаходить.
3. Haec qui videat, nonne cogātur confitēri? – Хто бачив би (= якщо би хто-небудь бачив) це, невже він не був би змушений зізнатися?
4. Qui vidēret, urbem captam dicĕret. – Хто бачив би (= якщо би хто-небудь бачив), говорив би, що місто захоплене.
Тут qui vidēret за змістом дорівнює протасису ірреального умовного періоду.
Уподібнення способу (Attractio (assimilatio) modi)
У підрядних означальних і умовних реченнях іноді замість очікуваного індикатива вживається кон’юнктив внаслідок аttractio (assimilatio) modi (уподібнення способу). Аttractio (assimilatio) modi виникає тоді, коли підрядне означальне чи умовне речення залежить від дієслова в кон’юнктиві або інфінітивного звороту іншого речення. Його суть полягає в тому, що керуючий кон’юнктив або інфінітив у сферу своєї семантики включає індикатив, яким він керує. Кон’юнктив керуючого речення поширюється на підрядне речення з індикативом.
1. Di tibi dent, quaecunque optes. – Нехай боги дадуть тобі все те, що ти бажаєш.
2. Nemo adhuc inventus est, cui, quod habēret, esset satis. – До тепер не знайшовся ніхто, якому було б достатньо того, що він має.
3. Pluris putāre, quod utĭle videātur, quam, quod honestum, turpissĭmum est. – Є дуже ганебно вважати дорожчим те, що здається корисним, ніж те, що здається благородним. 4. Si solos eos dicĕres misĕros, quĭbus moriendum esset, nemĭnem tu quidem eōrum, qui vivĕrent, excipĕres. – Якщо би ти назвав нещасними тільки тих, яким слід померти, то не виключив би нікого з тих, хто живе. Тексти
1. Перекладіть українською мовою і зробіть граматичний аналіз:
І. De Alexandro Magno et Diogĕne
Alexander Magnus, cum aliquando Corinthi esset, ad Diogĕnem vēnit eumque interrogāvit: “Quid optas, Diogĕnes? Faciam, quidquid voluĕris”. Tum ille: “Opto, – inquit, – ne solem mihi intercipias”. Quo audīto, Alexander exclamavisse dicĭtur: “Nisi Alexander essem, Diogĕnes esse vellem”.
II. Ambiguum responsum
Croesus, rex Lydōrum, divitiis clarus, consilium iniit Cyrum, regem Persārum, bello persĕqui. Cum legāti, ab eo missi, ad oracŭlum Delphĭcum adissent et Apollĭnem interrogavissent de exĭtu belli, hoc responsum accepērunt: “Si Croesus flumen finitĭmum inter Lydos et Persas transiĕrit, magnum regnum perībit” Cum Croesus ex finĭbus suis exisset flumenque transisset, a Cyro victus est et cum multis Lydis nobilĭbus captus est. Cyrus imperāvit, ut rex in rogo obīret. Deinde, precĭbus eīus commōtus, vitam ei concessit et permīsit, ut in regnum suum redīret.
III. De Achillis fabŭla
Thetis, cum sciret Achillem sine gloria, sed diu victūrum esse, si in Thessalia remanēret neque cum cetĕris Graeciae principĭbus ad Troiam oppugnandam navigasset, sin una cum illis profectus esset, vitam eīus brevem, gloriam immortālem futūram – eum in thalămo quodam cum puellis et mulierĭbus apud Lycomēdem collocāvit in insŭla Scyro. Oracŭlo autem edĭto Troiam sine Achille capi non posse missi sunt a Graecis Nestor, Phoenix, Ulīxes ad Peleum, Achillis patrem, rogātum ut Achillem dimittĕret. Peleo autem Achillem domi esse negante Scyrum profecti sunt. Ac suspicāti cum virginĭbus Achillem educāri de Ulīxis sententia hinc arma, hinc calathos et fusos et cetĕra huīus genĕris ante ostium cubicŭli, in quo erant puellae et Achilles, exposuērunt. Ita puellae quidem in calathos continuo impĕtum fecērunt. Achilles vero arma corripuit, quo facto est cognĭtus.
IV. Dulce et decōrum est pro patria mori
Luciānus, scriptor Graecus, in “Laudatiōne patriae” scribit hanc in proeliis cohortatiōnem plurĭmum valēre, si quis dicat bellum pro patriā susceptum esse, neque quemquam esse, qui, hac voce audītā, mortem aut pericŭlum metuat. Ita enim nomen et ipsa commemoratio patriae effĭcit, ut ex timidissĭmo natūra fortissĭmus fiat. Tyrthaeus autem eandem sententiam duōbus versĭbus expressit, quorum versuum haec fere sententia est: “Pulchrum est virum fortem, pro patria pugnantem et cadentem inter eos, qui in primo ordĭne dimĭcant, mori”. Nemo est, qui simĭlem sententiam Horatii ignōret: “Dulce et decōrum est pro patria mori”. Et Cicerōnis: “Sed omnes omnium caritātes patria una complexa est, pro qua quis bonus dubĭtet mortem oppetĕre?”
2. Перекладіть латинською мовою:
1. Ти помиляєшся, якщо вважаєш, що недоліки народжуються разом з нами: вони з’явилися і накопичилися.
2. Немає жодного виправдання у грісі, якщо ти будеш грішити заради друга.
3. Якщо буде дозволено, я залишуся в місті.
4. Не вистачило б дня, якщо б я хотів захистити причину бідності.
5. Хто за двома зайцями женеться, жодного не спіймає.
6. Доля робить дурнем того, кого хоче згубити.
Запам’ятайте латинські прислів’я і крилаті вислови:
1. Cito rumpes arcum, semper si tensum habuĕris. – Швидко лук зламаєш, як його завжди натягнутим тримаєш. Автором вислову є римський байкар Федр (І ст. до н.е. – І ст. н.е.). У своїх діях треба мати міру, щоб не нашкодити. Українською мовою: Не перегинай палицю. – Не передай куті меду.
2. Si vis pacem, para bellum. – Якщо хочеш миру, готуйся до війни. Вегетій „Короткі настанови у військовій справі”. Подібну думку висловлював Цицерон „Філіппіки”, VII, 6.19.
3. Bonis nocet, qui malis parcit. – Добрим шкодить, хто злим потурає. (Сенека)
4. Si vis amāri, ama. – Якщо хочеш, щоб тебе кохали, кохай. (Сенека)
5. Haurit aquam cribro, qui discĕre vult sine libro. – Черпає воду решетом, хто хоче вчитись без книжки.
6. Si fuĕris Romae, Romāno vivĭto more, si fuĕris alĭbi, vivĭto sicut ibi! – Якщо будеш у Римі, живи за римським звичаєм, якщо будеш деінде, живи так, як там живуть.
7. Qui bene amat, bene castīgat.– Хто щиро кохає, той суворо карає.
8. Si sapis, sis apis! – Якщо ти розумний, будь бджолою! (Сенека)
9. Si tacuisses, philosophus mansisses! – Якби ти мовчав, залишився б філософом! (Боецій)
10. Si natūram sequēmur ducem, nunquam errabĭmus.– Якщо будемо слідувати за природою як за вождем, то ніколи не помилимося.
11. Parva sunt foris arma, nisi est consilium domi. – Мало значить зброя поза державою, якщо вдома немає згоди.