Складнопідрядні речення з підрядними мети

Вживання часів у підрядних реченнях

Непряме питання (Quaestio oblīqua)

Непряме питання (quaestio oblīqua) – це тип підрядних додатко-вих речень, що вводиться питальними словами:

1) питальними займенниками (quis? quid? – хто?, що?; qui?, quae?, quod? – який, а, е?);

2) питальними прислівниками (ubi? – де?, quo? – куди?, quando? – коли?, cur? – чому?);

3) питальними частками (ne? – чи?, num? – чи не?, nonne? – невже не?, utrum…an? – чи...чи?).

Hепряме питання залежить від дієслів із значенням „питати” (rogāre, interrogāre, quaerĕre), „знати”, „розуміти” (scire, intellegĕ-re), „говорити” (dicĕre), „бачити” (vidēre) і безособових дієслів і зво-ротів notum (ignōtum) est (відомо, невідомо).

У непрямому питанні вживається кон’юнктив відповідно до con-secutio tempŏrum.

1. Scio, quem pingas, pinxĕris, pictūrus sis. – Я знаю, кого ти малю-єш, намалював, намалюєш.

2. Scīvi, quem pingĕres, pinxisses, pictūrus esses. – Я знав, кого ти малював, намалював, намалюєш.

Підрядні речення мети вводяться сполучниками ut (uti) – щоб, ne – щоб не. Сполучник, який вводить підрядні речення мети, називається ut (ne) fināle. У підрядних реченнях мети вживається praesens coniunctīvі після головних часів i imperfectum coniunctīvі – після історичних часів.

1. Do, ut des; facio, ut facias. – Я даю, щоб ти дав; я роблю, щоб ти робив.

2. Opĕram dedi, ut te quam primum vidērem. – Я потурбувався, щоб якнайшвидше тебе побачити.

Примiтка.

Замість ut eō (щоби тим, з тією метою) при вищому ступені порівняння прикметників вживається quōз кон’юнктивом за правилом ut (ne) fināle: Legem brevem esse oportet, quō (ut eō) facilius ab imperītis teneātur. – Закон повинен бути коротким, щоб легше запам’ятовувався недосвідченими.