ІІІ. De Marco Antonio

M. Antonius, quasi imperātor copias suas collŏcans, omnia verba ponēbat in maxĭme opportūnis suae oratiōnis partĭbus. Gestĭbus non verbōrum exprimendōrum, sed sententiārum illuminandārum causa utebātur. Etsi vox eīus subrauca natūra, etiam hoc vitium in bonum ille convertēbat. Habēbat enim flebĭle quiddam optumque et ad fidem faciendam et ad misericordiam movendam.

Oratōri animōrum flectendōrum cupīdo necesse est, ut Demosthĕnes ait, in dicendo plurimi aestimāre.

Antonius aut sedandis anĭmis aut excitandis incredibĭlem vim habēbat. In interpretando, in definiendo, in explicanda aequitāte nemo erat melior, quam Antonius.

2. Перекладіть латинською мовою:

1. Не тільки мистецтво говорити, а й мистецтво мовчати є найважчим.

2. Багато з нас є пристрасними (палкими) до читання віршів римських поетів.

3. Друзі завжди були готові для допомоги.

4. Слід вислуховувати поради розумних мужів.

5. Батьківщину у небезпеках слід захищати славними мужами.

Запам’ятайте латинські прислів’я і крилаті вислови:

1. Ave, Caesar, moritūri te salūtant!Тішся, Цезарю, ті що приречені на смерть тебе вітають!

У Гая Светонія Транквілла (69-141) у творі „Життя дванадцяти Цезарів” читаємо: „Такими словами повинні були вітати імператора Клавдія раби-гладіатори, які направлялись на морський бій, влаштований з приводу закінчення спорудження каналу для спуску води з фуцинського озера в річку Ліріс”. Цей вислів римляни запозичили в етрусків, в яких існував звичай: на могилі знатної людини примушувати битися на смерть полонених воїнів або рабів, бо це було частиною тризни. Спочатку і римляни влаштовували гладіаторські бої лише на поминках, та пізніше ними відзначалися й радісні події: військові перемоги, завершення побудови храму, дні народження імператора. Виходячи на арену цирку перед боєм, гладіатори повинні були вітати імператора вигуком: „Ave, Caesar, moritūri te salūtant!

2. Quod erat demonstrandum (скорочено Q.e.d.) – Що треба бу-ло довести. Традиційна формула, що завершує математичне доведе-ння.

3. Ars amandi – „Мистецтво кохання” – назва твору римського поета Овідія (43 р. до н.е. – 18 р. н.е.)

4. E duōbus malis minĭmum eligendum est.Із двох лих слід виби-рати найменше.

5. Aequo anĭmo audienda sunt imperitōrum convicia.Слід спо-кійно вислуховувати лайки недосвідчених. Сенека „Листи” LXXVI, 4.

6. Aliis inserviendo consūmоr.Слугуючи іншим, виснажуюсь сам. Напис під свічкою як символ самопожертвування, який міс-титься у збірці символів і емблем 16 ст.

7. Patriae in serviendo consūmоr.Я виснажуюсь від служіння батьківщині. (Бісмарк)

8. Memento moriendum esse.Пам’ятай, що треба вмирати. Формула вітання, якою обмінювались при зустрічі монахи ордену траппістів, заснованого 1664 року.

9. Argumenta non numeranda, sed ponderanda sunt.Докази треба не рахувати, а зважувати. Положення формальної логіки.

10. Verbis ut nummis utendum est.Словами треба користуватися як грошима (економно).

11. Serum est cavendi tempus in mediis malis.Пізнім є час для застереження у розпалі нещастя.

12. Silendo nemo peccat.Мовчки ніхто не грішить.

13. Equi donāti dentes non sunt inspiciendi.Дарованому коневі в зуби не треба дивитися.

14. Cum his versāre, qui te meliōrem factūri sunt. Будь з тими, які мають намір зробити тебе кращим.

15. Commūne pericŭlum concordia propulsandum est.Спільну небезпеку слід відбивати згодою.

16. Nihil facĭle scitu est.Ніщо не є легким для знань.

17. Difficĭle dictu est.Важко сказати.