Словотворення четвертої та п’ятої відмін

Вправи

1. Продовжіть відмінювання дієслів:

а) в imperfectum indicatīvi actīvi:

б) в futūrum I indicatīvi actīvi:

2. Провідміняйте дієслова в praesens, іmperfectum, futūrum I indicatīvi actīvi et passīvi:

salutāre I – вітати; exercēre II – вправляти; scribĕre III – писати; invenīre IV – знаходити.

3. Визначіть часові форми дієслів і перекладіть українською мовою:

еmendor, flagrabāmus, formātur, induuntur, metētis, minuebantur, nominabĕris, ages, castigātur, comparābis, curāmur, dimittit, disputa­mĭni, pellĭtur, servabātur.

4. Провідміняйте словосполучення:

ea imāgo praeclāra (f) – те прекрасне зображення

qui iuvĕnis nobĭlis (m) – який благородний юнак

id nomen immortāle (n) – те безсмертне ім’я.

5. Від яких латинських слів походять українські деривати:

акція, аврипігмент, каламар, декларація, контрактний, декан, денарій, диспут, ґравітація, градус, мембрана, монета, номінал, опера, оператор, партія, превалювати, пеня, реліквія, релікт, скриня, скрипторій, сиґнал, сиґналізація, ультиматум, ветеран, візит, візитація, валюта.

СЬОМЕ ЗАНЯТТЯ (LECTIO SEPTĬMA) Іменник. Четверта і п’ята відміни (Nomen substantīvum. Declinatio quarta et quinta) Іменники четвертої відміни (Declinatio quarta)

Radīces litterārum amārae sunt, fructus dulces Коріння науки – гірке, плоди – солодкі

До четвертої відміни належать іменники чоловічого і середнього роду з основою на ‑ŭ. У називному відмінку однини іменники чоловічого роду закінчуються на -us , середнього роду на -u. Практичною ознакою відміни є закінчення родового відмінка однини -us (m, n).

Наприклад:

casus, us, m – випадок, відмінок genu, us, n – коліно, рід

usus, us, m – вживання, досвід cornu, us, n – ріг, фланг

contractus, us, m – контракт veru, us, n – дротик.

Винятки:

До четвертої відміни належать деякі іменники жіночого роду на ‑us, як наприклад:

acus, us, f – голка anus, us, f – стара жінка

manus, us, f – рука portĭcus, us, f – колонада, портик

nurus, us, f – невістка socrus, us, f – свекруха

quercus, us, f – дуб pinus, us, f – сосна

tribus, us, f – триба, район Idus, uum, f – Іди (13 або 15 число місяця)

domus, us, f – дім

Зразок відмінювання іменників четвертої відміни:

fructus, us, m – плід, фрукт; cornu, us, n – ріг

Відмінювання іменника domus, us, f:

Деякі форми іменника domus вживаються у значенні прислівників місця: domum – додому; domo – з дому; domi –вдома.

У давальному і орудному відмінках множини закінчення -ŭbus мають такі іменники:

artus, us, m – член, сустав

tribus, us, f – триба, район

lacus, us, m – озеро

quercus, us, f – дуб

specus, us, m – печера

Іменники quercus, us, f – дуб і specus, us, m – печера в давальному й орудному відмінках множини можуть мати паралельні форми -ĭbus та ‑ŭbus.

Четверта відміна іменників – продуктивна для української мови. Українські слова, які закінчуються на -кт, -(и)т, -с, – запозичені з латинської мови. Наприклад: акт, факт, конспект, проспект, авдит, культ, апарат, контракт, курс, проґрес, реґрес, конґрес, тракт, формат, об’єкт, суб’єкт, проект, інтелект, маґістрат, препарат, прес, реквізит, манускрипт, атрибут та інші.

Іменники п’ятої відміни (Declinatio quinta)

До п’ятої відміни належать іменники жіночого роду з основою на -ē. У називному відмінку однини іменники п’ятої відміни закінчуються на -es.

Практичною ознакою п’ятої відміни є закінчення -ēі (-ĕі) у рoдовому відмінку однини.

Наприклад:

series, ēi, f – низка, серія

species, ēi, f – явище, вид, ідея

planities, ēi, f – рівнина, долина

fides, ei, f – віра

spes, spei, f – надія

res, rei, f – справа, річ.

Винятки.

До п’ятої відміни належать два іменники чоловічого роду:

1. dies, diēi, m, f – день (dies, ēi, f у значенні термін, строк – жіночого роду), наприклад: dies certa (певний день), dies constitūta (встановлений день), але dies festus (святковий день);

2. meridies, ēi, m – полудень, південь.

Іменники res і dies мають однину і множину. Всі інші іменники або зовсім не відмінюються у множині, або мають лише називний і знахідний відмінки.

Зразок відмінювання іменників п’ятої відміни:

res, rei, f; dies, ēi, m, f

У родовому та давальному відмінках однини «е» між двома голосними зберігає свою довготу: diēi, але fidĕi.

Словосполучення з іменником res, rei, f – справа, річ:

res publĭca – суспільна справа, республіка, держава

res secundae (plur.) – сприятливі обставини, щастя

res adversae (plur.) – несприятливі обставини, нещастя

res gestae (plur.) – здійснені обставини, подвиг

res novae (plur.) – нові обставини, державний переворот

res bonae (plur.) – цінні речі, цінності

res summae (plur.) – найважливіші справи, верховна влада

res frumentaria – продукти

res rustĭca – сільське господарство

res divīnae (plur.) – релігія

res familiāris – майно

scriptor rerum gestārum – історик

de rerum natūra – про природу речей.

Словосполучення з іменником dies, ēi, m, f – день:

dies ater – чорний день

dies natālis – день народження

diem vidēre – народитися

in dies – з дня на день

cum die – з приходом дня

dies tranquillus – погода

ad certam diem – у встановлений термін.

Деякі іменники п’ятої відміни мали дублети в першій і третій відмінах:

canities, ēi,f – canitia, ae, f – сивина

materies, ēi,f – materia, ae, f – матерія, речовина

luxuries, ēi,f – luxuria, ae, f – розкіш

plebes, ei, f – plebs, plebis, f – плебс, простий народ.

Більшість іменників четвертої відміни, зокрема тих, що означають стан, дію, відчуття, утворюються від основи супіна за допомогою формантів -tus, -sus, -xus:

audio, īvi, ītum, īre – слухати – audītus,us, m – слух

sto, steti, statum, āre – стояти – status,us, m – стан, положення

sentio, sensi, sensum, īre – відчувати – sensus, us, m – відчуття

plecto, plexi, plexum, ĕre – плести – plexus, us, m – сплетіння.

Більшість іменників п’ятої відміни утворюються за допомогою формантів -ies, -ities і вказують на якість:

durus, a, um – твердий, a, e – durities, ēi, f – твердість

amārus, a, um – гіркий, a, e – amarities, ēi, f – гіркота

planus, a, um – рівний, a, e – planities, ēi, f – площина, рівнина

pauper, ĕris – бідний, a, e – pauperies, ēi, f – бідність.

Таблиця відмінкових закінчень п’яти відмін іменників

Займенники (особові, вказівні, неозначені, заперечні)

А. Особові займенники (Pronomĭna personalia):

ego – я; tu – ти; nos – ми; vos – ви

Б. Вказівні займенники (Pronomĭna demonstratīvа):

hic (m), haec (f), hoc (n) – цей, ця, це

В. Неозначені займенники (Pronomĭna indefinīta):

quidam (m), quaedam (f), quoddam (n) – якийсь, якась, якесь

Г. Заперечні займенники (Pronomĭna negatīva):

nemo – ніхто; nihil – ніщо