Дифтонги i диграфи
Вимова голосних
Звуки поділяються на голосні (vocāles) і приголосні (consonantes). У латинській мові є 12 голосних звуків: шість довгих [ā, ē, ī, ō, ū, yˉ ] та шість коротких [ă, ĕ, ĭ, ŏ, ŭ, ў], які відповідають шістьом буквамa,e,i,o,u,y.Для позначення довготи і короткості прийнято надрядкові знаки: ˉ (знак довготи), ˘ (знак короткості). За свідченням римських граматиків, на вимову довгого голосного потрібно вдвоє більше часу, ніж для короткого.
а –вимовляється вiдкрито, як український [a]:
arma [арма] – зброя
acĭdum [ацiдум] – кислота
е – вимовляється твердо, як український [е]:
ego [еґ о] – я
erudītus [ерудiтус] – освічений
i – позначає голосний звук [і] та приголосний звук [й]:
для позначення голосного вимовляється, як український[i]:
ignis [iґнiс] – вогонь,
для позначення приголосного вимовляється, як український[й] у двох випадках:
а) на початку слова або складу перед голосним:
ianua [йануа] – дверi
iniuria [iнюрiа] – несправедливiсть
coniunctio [кон’юнкцiо] – сполучник
б) у серединi слова мiж двома голосними:
maior [майор] – бiльший
maiālis [маялiс] – травневий
о – вимовляється, як український [о]:
orīgo [орiґо] – походження
ortus [ортус] – схiд
u – вимовляється, як український [у]:
urbs [урбс] – мiсто
unus [унус] – один
у – вимовляється, як український [i] i вживається у словах грецького походження:
pyrămis [пiрамiс] – пiрамiда
synthĕsis [синтезіс] – набiр, комплекс, синтез.
Сполучення двох голосних, якi вимовляються одним звуком, називається диграфом, а одним складом – дифтонгом. У латинськiй мовi є три дифтонги: au, eu, ei.
Дифтонг auвимовляється, як [aв]:
aurum [аврум] – золото
Aurōra [Аврора] – Аврора, ранкова зоря
Дифтонг euвимовляються, як [eв]:
Eurōpa [Европа] – Европа (Європа)
pleura [плеура] – плевра
Дифтонг eiвимовляється, як [ей]:
hei [гей] – гей!
Диграфи
Диграф aeозначає звук [e]:
aes [ec] – мiдь
aether [етер] – етер (ефiр)
Диграф oe вимовляється, як український [е]:
oeconomia [економiя] – правильне ведення господарства
oenomēlum [еномелюм] – вино з медом.
Примiтка. | 1. Якщо ae i oeвимовляються окремо, то над голосним еставиться двi крапки aë, oë,або риска – aē, oē: aēna [аена] – мiдний чан aēneus [аенеус] – мiдний aër [аер] – повiтря aloē [алое] – алоє diploë [дiплое] – губка. 2. У словах, якi закiнчуються на-eus, -eum, сполучення -eu-не є дифтонгом, оскільки воно розбивається на склади: vit-re-us – скляний o-le-um – олiя. |