Предмет соціології кримінального права

У системі правознавства соціологія кримінального права є на­прямом (аспектом, стороною) науки кримінального права, який розглядає кримінально-правові інститути та норми в їх суспільно-економічній обумовленості, в процесі їх функціонування у суспіль­стві та у зв'язку з їх суспільною ефективністю.

У цілісній системі суспільствознавства вона, поряд з тим, має відігравати роль спеціальної соціологічної теорії.

Як частина соціологічної теорії, соціологія кримінального права розглядає кримінально-правові явища крізь призму законів соціо­логії та в системі її категорій.

Соціологію кримінального права, яка виступає у ролі спеціаль­ної соціологічної теорії, складає система знань, що відбивають кри­мінально-правові явища як моменти існування суспільства.

По-перше, у межах соціології кримінального права досліджуєть­ся соціальна обумовленість кримінально-правових інститутів та їх відповідність потребам суспільства. Суспільні відносини у цьому випадку розглядаються з погляду можливого замаху на них окре­мих членів суспільства. Система суспільних відносин та їх різнови­ди досліджуються тут в аспекті, який дозволяє встановити, чому ті або інші соціальні умови підштовхують окремих людей посягати на пануючий суспільний лад та чому така поведінка взагалі можлива. Вивчення суспільних відносин за такого підходу має виявити особ­ливості соціальних умов життєдіяльності, що зумовлюють саме ці, а не інші способи посягання індивідів на суспільний лад.

Результати такого дослідження допомагають визначити, чи всі можливі різновиди таких посягань передбачені чинним криміналь­ним законом, якою мірою вони відповідають змісту тих складів зло­чинів, які увійшли до кримінального кодексу. Крім того, розгляд складів злочинів у зв'язку з актуальними потребами держави на

різних ступенях захисту різних видів суспільних відносин надає об'єктивний соціальний критерій для науково обґрунтованої оцінки ступеня суспільної небезпеки злочинів залежно від того, на який са­ме вид суспільних відносин вони посягають та яку соціально значу­щу шкоду можуть заподіяти.

По-друге, до предмета соціології кримінального права входить процес функціонування кримінально-правових норм у суспільстві, або, інакше кажучи, соціальний механізм їх дії. Це передбачає до­слідження виконання кримінально-правових вимог людьми, які ре­ально включені у суспільне життя й тому мають об'єктивні соці­альні характеристики, а саме: суспільний лад та пов'язані з ним місце і роль соціальних верств, груп та особистості у системах вироб­ництва, політики, культури, побуту, споживання тощо. Залежно від місця, що його посідають у соціальній структурі, люди та соці­альні групи мають різні поєднання цих ознак, тому виявляють не­однакове ставлення до кримінально-правових заборон. Вивчення специфіки суспільних властивостей, їх інтенсивності та сполучень у різних соціальних груп дозволяє визначити ступінь їх криміноген-ності та надати належним державним та громадським органам інфор­мацію для розроблення диференційованих заходів, з урахуванням соціального складу населення.

Суспільно значущі якості соціальних груп інтегруються в особис­тості у систему конкретних соціальних властивостей, притаманних даній людині. При цьому соціальні властивості вступають у складну взаємодію з психофізіологічними якостями, виявляючись у склад­ній структурі особистості, формуванні мотивації її індивідуальної поведінки, у тому числі й злочинної. Отже, характеристика соціаль­ного механізму дії кримінально-правової норми включає також і структуру особистості.

Проте на поведінку особистості впливають не тільки загальносо-ціальні умови, а й відносини, які складаються в її найближчому оточенні (в родині, у фірмі, серед співробітників, у різних неформа­льних групах, у тому числі й злочинних). Тому характеристика со­ціального механізму дії кримінально-правової норми як предмета соціології кримінального права повинна містити й систему фак­торів, що визначають специфічні особливості функціонування цих невеликих груп.

Суспільні відносини тут розглядаються, насамперед, з погляду соціальних властивостей їх суб'єктів дії (соціальних груп, особисто-