ІІ. Конкретні цілі

  1. Знати визначення поняття «патологічна фізіологія», предмет та ме­тоди її вивчення, значення для медицини.
  2. Засвоїти умови проведення експерименту і основні етапи патофі­зі­ологічного експерименту.
  3. Оволодіти навиками видалення надниркових залоз та пошарового зшивання тканин.
  4. Уміти самостійно відтворити на експериментальній тварині гострий експеримент «Видалення надниркових залоз».
  5. Знати основні напрямки вчення про хворобу (гуморальний, солі­дарний, целюлярний).
  6. Знати визначення основних понять нозології: норма, здоров’я (ВООЗ), хвороба, патологічна реакція, патологічний процес, типовий патологічний процес, патологічний стан.
  7. Пояснити значення хвороби в контексті біологічної, медичної і соці­альної проблеми.
  8. Класифікувати хвороби за різними принципами (етіологічним, пато­генетичним, екологічним і т.д.).
  9. Аналізувати основні закономірності та періоди розвитку хвороби.

10. Знати варіанти завершення хвороби.

11. Пояснювати механізми видужання (термінові, тривалі).

12. Знати термінальні стани і основні принципи реанімації.

 

 

ІІІ. Базові знання, вміння, навички необхідні для вивчення теми (міждисциплінарна інтеграція)

Назви попередніх дисциплін Отримані навики
1. Біологія анатомічна будова експериментальної тварини
2. Гістологія гістологічна структура надниркових залоз
3. Нормальна анатомія локалізація надниркових залоз
4. Нормальна фізіологія види експерименту, фіксація експе­ри­ментальних тварин, подання наркозу, парентеральне введення розчинів

 


ІV. Завдання для самостійної праці під час
підготовки до заняття

1. Перелік основних термінів, параметрів, характеристик, які повинен засвоїти студент при підготовці до заняття:

Термін Визначення
Патологічна фізіологія вивчає основні закономірності виникнення, роз­витку і закінчення хвороби.
Типові патологічні проце­си це процеси, які розвиваються за однаковими законами, незалежно від причини, локалізації і виду тварини та індивідуальних особливостей організму
Експеримент це спровоковане спостереження проведене за бажанням експериментатора
Здоров’я стан повного фізичного, психологічного й соці­ального благополуччя, а не тільки відсутність хвороб або фізичних вад
Норма - статистична середня величина тих чи інших вимірювань у великої кількості здорових людей; - така форма життєдіяльності організму, яка за­безпечує йому найбільш досконалу діяльність і адекватні умови існування
Патологічна реакція неадекватна і біологічно недоцільна відповідь організму або його систем на вплив звичайних або надмірних подразників
Патологічний процес поєднання місцевих та загальних реакцій, що виникають в організмі у відповідь на ушкод­жуючу дію хвороботворного чинника
Патологічний стан - стійке відхилення від норми, що має біологічно негативне значення для організму; - патологічний процес, що повільно розвива­ється; - наслідок патологічного процесу
Хвороба особливий вид страждання, викликаний ушкод­женням ці­лого організму або окремих його сис­тем різними ушкод­жу­ючими факторами, який характеризується порушенням ре­гу­ляції, адапта­ції та зниженням працездатності
Видужання процес, який призводить до ліквідації порушень, спри­чи­нених хворобою, і відновлення нормаль­них відносин орга­нізму з середовищем, для лю­дини, насамперед, до віднов­лення працездат­ності
Повне видужан­ня стан, при якому зникають усі ознаки хвороби і організм повністю відновлює свої пристосуваль­ні можливості
Неповне видужан­ня стан, при якому наслідки хвороби залишаються в організмі, іноді назавжди
Хронічна форма чергування періодів ремісії і рецидиву
Рецидив відновлення клінічної симптоматики захворю­ва­ння; новий прояв хвороби після удаваного або неповного її припинення
Ремісія вдаване, тимчасове покращення стану хворого, яке прояв­ляється сповільненням або припинен­ням прогресування зах­ворювання, частковим зворотнім розвитком або зникненням клінічних ознак патологічного процесу
Ускладнення вторинний патологічний процес по відношенню до даної хвороби, який виникає у зв’язку з особ­ливостями патоге­незу первинного (основного) захворювання або як непе­редбачений наслідок проведених діагностичних чи лі­кувальних заходів
Термінальні стани пограничні стани між життям і смертю (пере­дагонія, тер­мінальна пауза, агонія, клінічна смерть)
Клінічна смерть стан, при якому всі видимі ознаки життя вже зникли (припинилось дихання і серцебиття), однак обмін речовин, хоча і на мінімальному рівні, все ще продовжується
Біологічна смерть вид смерті, безумовними ознаками якої є: зупин­ка дихання, відсутність пульсу та серцебиття, розширення зіниць і від­сутність їхньої реакції на світло, зниження температури тіла нижче 20°С, поява трупного одубіння і трупних плям

2. Теоретичні питання до заняття:

1. Предмет і завдання патофізіології, зв'язок з іншими науками, значе­ння для клініки. Патофізіологія як навчальна дисципліна.

2. Методи патофізіології. Експеримент, його значення для вирішення фундаментальних проблем медицини. Види експерименту. Основні етапи проведення експериментальних досліджень. Сучасні методи і методики моделювання патологічних процесів.

3. Історія розвитку патофізіології в Україні (Хржонщевський Н.А., Підвисоцький В.В., Богомолець О.О., Репрьов О.В., Альперн Д.О.).

4. Основні напрямки вчення про хворобу: гуморальний (Гіппократ), солідарний (Демокрит), целюлярний (Р. Вірхов). Розвиток цих напрямів на сучасному етапі.

5. Основні поняття нозології: норма, здоров’я (ВООЗ), хвороба, патологічна реакція, патологічний процес, типовий патологічний процес, патологічний стан, хронічна форма, рецидив, ремісія, ускладнення.

6. Хвороба як біологічна, медична і соціальна проблема. Абстрактне і конкретне в понятті «хвороба».

7. Принципи класифікації хвороб, класифікація ВООЗ.

8. Основні закономірності та періоди в розвитку хвороби.

9. Варіанти завершення хвороб.

10. Механізми видужання (термінові, тривалі).

11. Поняття про термінальні стани (агонія, термінальна пауза, передагонія, клінічна смерть) та біологічну смерть.

12. Патофізіологічні основи реанімації.

13. Уявлення про хворобу як про єдність двох протилежних тенденцій – власне патологічних та захисно-компенсаторних.

3. Практичні роботи (завдання), які виконуються на занятті:

Дослід 1. Відтворення гострого експерименту – видалення на­д­ниркових залоз у щурів (основний і контрольний досліди)

Завдання Вказівки до завдання
Щура помістити під уклінний ковпак разом з ватним тампоном, змоченим ефіром. Після засинання, тварину зафіксувати на опера­­цій­ному столику спинкою догори. Ефірний нар­коз про­довжувати проводити через відкриту лійку. За допомогою кімографа реєструвати дихальні рухи.  
По серединній лінії спини провести розтин шкіри. На краї розтину накласти 2 пеани. У поперековій ділянці і нижній третині грудної клітки вистригти шерсть.
У лівій поперековій ділянці провести розтин м’язів паралельно серединній лінії, відступив­ши від неї на 7-9 мм. Від 9-10 грудних хребців до 3-4 поперекових. Для запобігання пневмото­раксу верхній край розтину повинен бути на 2-3 мм ниж­че реберного краю.
Знайти нирку. Обережно пінцетом підняти на­д­ниркову залозу, другим пінцетом перетиснути зв’яз­ки і видалити її. Аналогічно провести видалення правої на­д­ниркової залози. На передньому полюсі нирки, ближче до серединної лінії і донизу розміщена на­д­ниркова залоза, у вигляді ок­руглого тіла оранжево-сірого кольору.
Пошарово зашити тканини операційної рани, шкірні покриви обробити йодом. Щура за­фіксувати черевцем догори, вивести з наркозу. Продовжувати реєструвати зміни дихання. З другим щуром чинять такі ж маніпуляції, з єдиною відміною – на­д­ниркові залози не видаляють.  

 

Таблиця № 1