Структура заперечних речень
Дати
The Numeral
Кількісні числівники (Cardinal Numerals):
0 nought (zero, oh) | 6 six | 12 twelve |
1 one | 7 seven | 13 thirteen |
2 two | 8 eight | 14-19…teen |
3 three | 9 nine | 20-90…ty |
4 four | 10 ten | 100 a (one) hundred |
5 five | 11 eleven | 101 a hundred and one |
200 two hundred |
1,000 a (one) thousand |
1,100 a thousand and one hundred (eleven hundred) |
100,000 a hundred thousand |
1,000,000 a (one) million |
Порядкові числівники (Ordinal Numerals):
1st first | 8th eighth | 20th twentieth |
2nd second | 9th ninth | 21st twenty-first |
3rd third | 10th tenth | 100th one (a) hundredth |
4th fourth | 11th eleventh | 101st one (a) hundred and first |
5th fifth | 12th twelfth | 1,000th one (a) thousandth |
6th sixth | 13th thirteenth | 100,000th one (a) hundred thousandth |
7th seventh | 14th fourteenth | 1,000,000th one (a) millionth |
1900 nineteen hundred
1901 nineteen one
1905 nineteen five
1920 nineteen twenty
1921 nineteen twenty-one
2000 two thousand
2008 two thousand eight
Арифметичні дії
2 + 5 = 7 two plus (and) five is (makes) seven
7 - 3 = 4 three from seven is (makes) four
3 x 2 = 6 three multiplied by two is (makes) six
9 / 3 = 3 nine divided by three is (makes) three
Дробові числівники
½ one second ¼ a quarter
1/3 a (one) third ¾ three third 0.75 (nought) point seven five
The Verb
Дієслово –частина мови, яка означає дію або стан.
Початковою (невизначеною) формою дієслова в англійській мові, як і в українській, є інфінітів (The Infinitive). Ця форма лише називає дію, не вказуючи на особу та число. Інфінітів відповідає на питання: що робити? що зробити?: to read – читати, прочитати; to write – писати, написати. Його формальною ознакою є частка to, що ставиться перед дієсловом (однак, в деяких випадках частка to перед інфінітівом опускається, наприклад, коли інфінітів використовується після певних модальних дієслів) .
Дієслова в англійській мові можуть бути:
а) смисловими – які мають самостійне значення і можуть виконувати в реченні функцію простого присудка: She lives in the USA;
б) допоміжними – які не мають самостійного значення і вживаються для утворення складних форм дієслова (to be, to have, to do, shall, should, will, would): Do you know this man?;
в) модальними – які вживаються з інфінітивом смислового дієслова, утворюючи складний модальний присудок (can, must, may, need, should, ought, а також to be та to have в значенні забов'язання): I can help you.
Дієслова мають особові та неособові форми.
Особові – це ті форми, які виражають особу, число, час, стан, спосіб і виступають в реченні лише в функції присудка: His father works at the Prosecutor’s Office.
Неособові – це ті форми, які не мають звичайних форм особи, числа, способу і не бувають у реченні присудком, хоч і можуть входити до його складу. Сюди належать інфінітів (the Infinitive), герундій (the Gerund) і дієприкметник ( the Participle):
To read this article is necessary (інфінітів).
Reading new books is useful (герундій).
The students are reading some new material now (дієприкметник).
За способом утворення минулого простого часу (Past Simple Tense) і дієприкметника минулого часу (The Past Participle), всі дієслова поділяються на правильні (Regular Verbs) та неправильні (Irregular Verbs). Правильні дієслова утворюють ці форми за допомогою суфікса - ed, який додається до основи дієслова: to look – looked; а неправильні дієслова утворюють ці форми різними способами. Всі форми неправильних дієслів треба запам’ятовувати (таблиця неправильних дієслів): to do – did – done.
Видо-часові форми дієслова
Tenses | Forms | |||
Simple | Continuous | Perfect | Perfect Continuous | |
Present Past Future | Present Simple Past Simple Future Simple | Present Continuous Past Continuous Future Continuous | Present Perfect Past Perfect Future Perfect | Present Perfect Continuous Past Perfect Continuous Future Perfect Continuous |
Структура англійського розповідного речення
Залежно від мети висловлювання речення поділяються на такі види:
1) розповідне, наприклад:
І am a defence lawyer. – Я адвокат.
2) питальне, наприклад:
Are you a judge? – Ви суддя?
3) спонукальне, наприклад:
Please, tell me your address. – Скажіть мені, будь ласка, Вашу адресу.
4) окличне, наприклад:
What a lovely thing! – Яка чудова річ!
Основні відмінності в структурі речень в українській та англійській мовах полягають у тому, що українське речення має вільний порядок слів, у той час як в англійському зміни суворої послідовності основних членів речення (підмета, присудка, додатка) можуть привести до порушення змісту. Так, в англійському розповідному реченні слова розміщуються у такому порядку:
Підмет | Присудок | Прямий додаток |
Tom | sees | Ann |
Том | бачить | Ганну |
Принципово важливим є те, що слово, яке стоїть попереду присудка, сприймається як суб’єкт дії, а слово, яке стоїть після присудка, як об'єкт дії.
Зміст англійського речення зміниться на протилежний, якщо слова Тоm і Ann поміняти місцями. Проте у відповідному українському реченні порядок слів може змінюватися без шкоди для змісту висловлювання. Наприклад: Том Ганну бачить. Ганну бачить Том.
В англійському розповідному реченні обставини часу й місця стоять, як правило, в кінці речення. Проте обставина часу може бути й на початку речення, перед підметом:
Обставина часу | Підмет | Присудок | Прямий додаток | Обставина місця |
Now | Tom | sees | Ann | in the park |
Перед і після підмета й прямого додатка можуть стояти означення. Наприклад: Tom sees pretty Ann in the old park.
Таким чином, ядром речення є присудок, перед яким обов’язково стоїть підмет і його означення (група підмета), а іменник або займенник, що стоїть після, виконує роль додатка, що відповідає такій послідовності: діяч – дія – об’єкт дії.
Види і структури питальних речень
1. Загальне питання, тобто питання, яке вимагає відповіді “так” або “ні”, будується за такою схемою:
Допоміжне або модальне дієслово | Підмет та означення до нього | Смислове дієслово у формі інфінітива | Інші члени речення |
Will Did May Does | they you І she | cоmе like use go | tomorrow? the film? your phone? to the kindergarten? |
На загальне запитання дається стисла відповідь, до складу якої входять слова “yes” або “no”, особовий займенник, який відповідає підмету питання, і допоміжне дієслово у стверджувальний або заперечній формах:
Do you speak German? — Yes, I do. — No, I don't.
Will they come tomorrow? — Yes, they will. — No, they won't.
2. Спеціальні питання, поставлені до будь-якого члена речення (крім підмета та його означення), мають ту саму будову що і загальні, але до їх складу входить ще і питальне слово, з якого починається питання.
Питальні слова у спеціальних запитаннях:
what? – що? який? which? – котрий? який?
whose? – чий? when? –коли?
where? – де? куди? how? – як?
why? – чому?
how many? – скільки? (з обчислюваними іменниками)
how much? – скільки? (з необчислюваними іменниками)
Питальне слово | Допоміжне або модальне дієслово | Підмет та означення до нього | Смислове дієслово у формі інфінітива | Інші члени речення |
e.g. What Where When Where | do did will have | you he your sister you | do go return been | in the evening? yesterday? home? recently? |
У питаннях, які поставлені до підмета або його означення, повністю зберігається порядок слів розповідного речення.
Who knows his address?
Whose father works as an investigator?
На спеціальне запитання дається повна відповідь:
What language did you study at school? — I studied English.
What will they do after work? — They will go home.
Where does your mother work? — She works in court.
На спеціальне запитання до підмета, як правило, дається стисла відповідь:
Who will help them? — I shall.
Who saw her yesterday? — They did.
Whose mother came here yesterday? — Her mother.
3. Альтернативні питаннябудуються як і загальні з пропозицією вибору й містять сполучник or (або).
Допоміжне або модальне дієслово | Підмет та означення до нього | Смислове дієслово у формі інфінітива | Інші члени речення |
Will | they | come | tomorrow or today? |
Did | you | go | to the cinema or to the theatre? |
Do | you | walkor drive | to the University? |
Does | sheor her sister | work | in court? |
4. Розділові питанняскладаються з двох частин. Перша частина являє собою стверджувальне або заперечне розповідне речення. Друга частина – коротке загальне питання, яке включає допоміжне дієслово або модальне, або to be та займенник, що заміщує підмет основного речення.
Якщо перша частина питання – стверджувальне речення, то коротке питання стоїть у заперечній формі:
You are free, aren’t you?
He must write this document, mustn’t he?
He works here, doesn’t he?
Якщо в першій частині питання – заперечне речення, то коротке питання ставиться у стверджувальній формі:
It is not late yet, is it?
They never appeal to the high court, do they?
Заперечна частка not додається до допоміжного дієслова. Однак слід пам'ятати, що в англійському заперечному реченні може бути тільки одне заперечне слово. Якщо у реченні вживаються такі слова, як never, nobody, nothing або no, то заперечна частка not не вживається, на відміну від української мови. Наприклад:
І have never been to Britain. Я ніколи не був у Великобританії.
Nobody can do it. Ніхто не може це зробити.
No woman could be more beautiful. Жодна жінка не могла б бути красивішою.
Sorry, I can do nothing about it. Вибач, я нічого не можу з цим зробити.
Конструкція there +to be
Конструкція there + to be вживається в тому разі, якщо необхідно повідомити про наявність або відсутність предмета в певному місці. Вона є одним із способів уведення нової інформації, тому наступний іменник вживається з неозначеним артиклем в однині (у множині і з необчислюваними іменниками артикль відсутній), наприклад:
There is an unusually clear photograph of the missing man there. – Там є надзвичайно чітка фотографія зниклого чоловіка.
There are vacancies in our police station at the moment. – У нашій поліцейській дільниці зараз є вакансії.
There was silence in the court-room. – У залі суду була тиша.
Форма дієслова визначається числом наступного іменника і може співвіднести конструкцію з теперішнім (there is, there are), минулим (there was, there were) і майбутнім часом (there will be).
Питальні речення зі зворотом there + to be утворюються за загальними правилами: на початку речення ставиться дієслово to be у Present чи Past Indefinite, або will у Future Indefinite:
Is there a photograph of the missing man?
Are there any vacancies in your police station?
Заперечення утворюється за допомогою заперечної частки not, ужитої після дієслова, наприклад:
There are not vacancies in our police station.
Проте частіше вживається частка no як означення іменника, і в цьому разі артикль відсутній, наприклад:
There is no photograph of the missing man.
SIMPLE TENSES
Simple Tensesописуютьдію, що відбувається в теперішньому, минулому або майбутньому часі, але не вказує на її характер, тривалість, завершеність чи передування іншій дії або певному моменту в минулому чи майбутньому. Можуть вживатися індикатори часу: usually, often, regularly, sometimes, every day, every month, once a week, last (next) week та ін. Наприклад:
He works in court.
He worked in court in 1999.
He will work in court next month.