Структура заперечних речень

Дати

The Numeral

 

Кількісні числівники (Cardinal Numerals):

 

0 nought (zero, oh) 6 six 12 twelve
1 one 7 seven 13 thirteen
2 two 8 eight 14-19…teen
3 three 9 nine 20-90…ty
4 four 10 ten 100 a (one) hundred
5 five 11 eleven 101 a hundred and one

 

200 two hundred
1,000 a (one) thousand
1,100 a thousand and one hundred (eleven hundred)
100,000 a hundred thousand
1,000,000 a (one) million

 

 

Порядкові числівники (Ordinal Numerals):

 

1st first 8th eighth 20th twentieth
2nd second 9th ninth 21st twenty-first
3rd third 10th tenth 100th one (a) hundredth
4th fourth 11th eleventh 101st one (a) hundred and first
5th fifth 12th twelfth 1,000th one (a) thousandth
6th sixth 13th thirteenth 100,000th one (a) hundred thousandth
7th seventh 14th fourteenth 1,000,000th one (a) millionth

1900 nineteen hundred

1901 nineteen one

1905 nineteen five

1920 nineteen twenty

1921 nineteen twenty-one

2000 two thousand

2008 two thousand eight

 

Арифметичні дії

2 + 5 = 7 two plus (and) five is (makes) seven

7 - 3 = 4 three from seven is (makes) four

3 x 2 = 6 three multiplied by two is (makes) six

9 / 3 = 3 nine divided by three is (makes) three

 

Дробові числівники

½ one second ¼ a quarter

1/3 a (one) third ¾ three third 0.75 (nought) point seven five

 

 

The Verb

 

Дієслово –частина мови, яка означає дію або стан.

Початковою (невизначеною) формою дієслова в англійській мові, як і в українській, є інфінітів (The Infinitive). Ця форма лише називає дію, не вказуючи на особу та число. Інфінітів відповідає на питання: що робити? що зробити?: to read – читати, прочитати; to write – писати, написати. Його формальною ознакою є частка to, що ставиться перед дієсловом (однак, в деяких випадках частка to перед інфінітівом опускається, наприклад, коли інфінітів використовується після певних модальних дієслів) .

Дієслова в англійській мові можуть бути:

а) смисловими – які мають самостійне значення і можуть виконувати в реченні функцію простого присудка: She lives in the USA;

б) допоміжними – які не мають самостійного значення і вживаються для утворення складних форм дієслова (to be, to have, to do, shall, should, will, would): Do you know this man?;

в) модальними – які вживаються з інфінітивом смислового дієслова, утворюючи складний модальний присудок (can, must, may, need, should, ought, а також to be та to have в значенні забов'язання): I can help you.

Дієслова мають особові та неособові форми.

Особові – це ті форми, які виражають особу, число, час, стан, спосіб і виступають в реченні лише в функції присудка: His father works at the Prosecutor’s Office.

Неособові – це ті форми, які не мають звичайних форм особи, числа, способу і не бувають у реченні присудком, хоч і можуть входити до його складу. Сюди належать інфінітів (the Infinitive), герундій (the Gerund) і дієприкметник ( the Participle):

To read this article is necessary (інфінітів).

Reading new books is useful (герундій).

The students are reading some new material now (дієприкметник).

За способом утворення минулого простого часу (Past Simple Tense) і дієприкметника минулого часу (The Past Participle), всі дієслова поділяються на правильні (Regular Verbs) та неправильні (Irregular Verbs). Правильні дієслова утворюють ці форми за допомогою суфікса - ed, який додається до основи дієслова: to look – looked; а неправильні дієслова утворюють ці форми різними способами. Всі форми неправильних дієслів треба запам’ятовувати (таблиця неправильних дієслів): to do – did – done.

Видо-часові форми дієслова

 

Tenses Forms
Simple Continuous Perfect Perfect Continuous
Present Past Future Present Simple     Past Simple   Future Simple Present Continuous   Past Continuous   Future Continuous Present Perfect     Past Perfect   Future Perfect Present Perfect Continuous   Past Perfect Continuous   Future Perfect Continuous

 

Структура англійського розповідного речення

Залежно від мети висловлювання речення поділяються на такі види:

1) розповідне, наприклад:

І am a defence lawyer. – Я адвокат.

2) питальне, наприклад:

Are you a judge? – Ви суддя?

3) спонукальне, наприклад:

Please, tell me your address. – Скажіть мені, будь ласка, Вашу адресу.

4) окличне, наприклад:

What a lovely thing! – Яка чудова річ!

Основні відмінності в структурі речень в українській та англійській мовах полягають у тому, що українське речення має вільний порядок слів, у той час як в англійському зміни суворої послідовності основних членів речення (підмета, присудка, додатка) можуть привести до порушення змісту. Так, в англійському розповідному реченні слова розміщуються у такому порядку:

 

Підмет Присудок Прямий додаток
Tom sees Ann
Том бачить Ганну

 

Принципово важливим є те, що слово, яке стоїть попереду присудка, сприймається як суб’єкт дії, а слово, яке стоїть після присудка, як об'єкт дії.

Зміст англійського речення зміниться на протилежний, якщо слова Тоm і Ann поміняти місцями. Проте у відповідному українському реченні порядок слів може змінюватися без шкоди для змісту висловлювання. Наприклад: Том Ганну бачить. Ганну бачить Том.

В англійському розповідному реченні обставини часу й місця стоять, як правило, в кінці речення. Проте обставина часу може бути й на початку речення, перед підметом:

 

Обставина часу Підмет Присудок Прямий додаток Обставина місця
Now Tom sees Ann in the park

 

Перед і після підмета й прямого додатка можуть стояти означення. Наприклад: Tom sees pretty Ann in the old park.

Таким чином, ядром речення є присудок, перед яким обов’язково стоїть підмет і його означення (група підмета), а іменник або займенник, що стоїть після, виконує роль додатка, що відповідає такій послідовності: діяч – дія – об’єкт дії.

 

Види і структури питальних речень

 

1. Загальне питання, тобто питання, яке вимагає відповіді “так” або “ні”, будується за такою схемою:

 

Допоміжне або модальне дієслово Підмет та означення до нього Смислове дієслово у формі інфінітива Інші члени речення  
Will Did May Does they you І she cоmе like use go tomorrow? the film? your phone? to the kindergarten?

 

На загальне запитання дається стисла відповідь, до складу якої входять слова “yes” або “no”, особовий займенник, який відповідає підмету питання, і допоміжне дієслово у стверджувальний або заперечній формах:

Do you speak German? — Yes, I do. — No, I don't.

Will they come tomorrow? — Yes, they will. — No, they won't.

2. Спеціальні питання, поставлені до будь-якого члена речення (крім підмета та його означення), мають ту саму будову що і загальні, але до їх складу входить ще і питальне слово, з якого починається питання.

Питальні слова у спеціальних запитаннях:

what? – що? який? which? – котрий? який?

whose? – чий? when? –коли?

where? – де? куди? how? – як?

why? – чому?

how many? – скільки? (з обчислюваними іменниками)

how much? – скільки? (з необчислюваними іменниками)

 

Питальне слово   Допоміжне або модальне дієслово Підмет та означення до нього Смислове дієслово у формі інфінітива Інші члени речення  
e.g. What Where When Where do did will have you he your sister you do go return been in the evening? yesterday? home? recently?

 

У питаннях, які поставлені до підмета або його означення, повністю зберігається порядок слів розповідного речення.

Who knows his address?

Whose father works as an investigator?

На спеціальне запитання дається повна відповідь:

What language did you study at school? — I studied English.

What will they do after work? — They will go home.

Where does your mother work? — She works in court.

На спеціальне запитання до підмета, як правило, дається стисла відповідь:

Who will help them? — I shall.

Who saw her yesterday? — They did.

Whose mother came here yesterday? — Her mother.

 

3. Альтернативні питаннябудуються як і загальні з пропозицією вибору й містять сполучник or (або).

 

Допоміжне або модальне дієслово Підмет та означення до нього Смислове дієслово у формі інфінітива Інші члени речення  
Will they come tomorrow or today?
Did you go to the cinema or to the theatre?
Do you walkor drive to the University?
Does sheor her sister work in court?

 

4. Розділові питанняскладаються з двох частин. Перша частина являє собою стверджувальне або заперечне розповідне речення. Друга частина – коротке загальне питання, яке включає допоміжне дієслово або модальне, або to be та займенник, що заміщує підмет основного речення.

Якщо перша частина питання – стверджувальне речення, то коротке питання стоїть у заперечній формі:

You are free, aren’t you?

He must write this document, mustn’t he?

He works here, doesn’t he?

Якщо в першій частині питання – заперечне речення, то коротке питання ставиться у стверджувальній формі:

It is not late yet, is it?

They never appeal to the high court, do they?

 

Заперечна частка not додається до допоміжного дієслова. Однак слід пам'ятати, що в англійському заперечному реченні може бути тільки одне заперечне слово. Якщо у реченні вживаються такі слова, як never, nobody, nothing або no, то заперечна частка not не вживається, на відміну від української мови. Наприклад:

І have never been to Britain. Я ніколи не був у Великобританії.

Nobody can do it. Ніхто не може це зробити.

No woman could be more beautiful. Жодна жінка не могла б бути красивішою.

Sorry, I can do nothing about it. Вибач, я нічого не можу з цим зробити.

 

Конструкція there +to be

Конструкція there + to be вживається в тому разі, якщо необхідно повідомити про наявність або відсутність предмета в певному місці. Вона є одним із способів уведення нової інформації, тому наступний іменник вживається з неозначеним артиклем в однині (у множині і з необчислюваними іменниками артикль відсутній), наприклад:

There is an unusually clear photograph of the missing man there. – Там є надзвичайно чітка фотографія зниклого чоловіка.

There are vacancies in our police station at the moment. – У нашій поліцейській дільниці зараз є вакансії.

There was silence in the court-room. – У залі суду була тиша.

Форма дієслова визначається числом наступного іменника і може співвіднести конструкцію з теперішнім (there is, there are), минулим (there was, there were) і майбутнім часом (there will be).

Питальні речення зі зворотом there + to be утворюються за загальними правилами: на початку речення ставиться дієслово to be у Present чи Past Indefinite, або will у Future Indefinite:

Is there a photograph of the missing man?

Are there any vacancies in your police station?

Заперечення утворюється за допомогою заперечної частки not, ужитої після дієслова, наприклад:

There are not vacancies in our police station.

Проте частіше вживається частка no як означення іменника, і в цьому разі артикль відсутній, наприклад:

There is no photograph of the missing man.

SIMPLE TENSES

Simple Tensesописуютьдію, що відбувається в теперішньому, минулому або майбутньому часі, але не вказує на її характер, тривалість, завершеність чи передування іншій дії або певному моменту в минулому чи майбутньому. Можуть вживатися індикатори часу: usually, often, regularly, sometimes, every day, every month, once a week, last (next) week та ін. Наприклад:

He works in court.

He worked in court in 1999.

He will work in court next month.