Підприємства

Функціональна модель оцінки конкурентоспроможності підприємства в цьому випадку відображає окремі етапи процесу оцінки. На великому підприємстві цим процесом повинен займатися планово-економічний відділ або відділ стратегічного розвитку (при наявності). Для малого підприємства процес оцінки здійснює економічна служба, рішення за результатами приймає вища ланка управлінського персоналу.

З рисунку видно, що функціональна модель відображає набір функцій, необхідних для виконання на кожному етапі процесу оцінки конкурентоспроможності підприємства, результатом виконання яких є інтегральний показник конкурентоспроможності підприємства. Отримані результати застосовуються в процесі управління конкурентоспроможністю.

Морфологічна модель дає уяву про будову системи. У процесі складання морфологічного опису системи необхідно визначити елементи, зв'язки і структуру системи.

Для морфологічної моделі процесу оцінки конкурентоспроможності підприємства елементами є конкурентні переваги, досліджувані під час оцінки. Конкурентні переваги за своєю природою є різнотипними, однак виконують у процесі оцінки конкурентоспроможності однакову функцію. Такою функцією є передача інформації про ступінь розвитку кожної окремо взятої конкурентної переваги на досліджуваному підприємстві.

Зв'язки між елементами моделі оцінки конкурентоспроможності підприємства також носять інформаційний характер, тому що призначені для передавання інформації про стан елементів на вищий рівень. Зв'язки між елементами моделі можна охарактеризувати як прямі, тому що процес оцінки не передбачає зворотної передачі інформації. Зворотні зв'язки використаються в подібній моделі тільки після завершення оцінки в процесі прийняття рішень відносно управління конкурентоспроможністю підприємства.

Структура системи відображає характер відносин між елементами. Структура процесу оцінки конкурентоспроможності підприємства стійка, тому що є детермінованою, тобто характер відносин між елементами в ній незмінний. Структура процесу оцінки конкурентоспроможності підприємства є деревоподібною і виражається у взаємозв'язку груп досліджуваних конкурентних переваг.

Морфологічна модель також включає наступні складові:

1. Входи системи.

2. Виходи системи.

3. Зовнішнє середовище.

4. Склад системи.

Входи системи. У процесі оцінки конкурентоспроможності підприємства входом системи є інформація про фактори конкурентоспроможності підприємства (конкурентні переваги) щодо досліджуваного об'єкта (підприємства). Тобто входом системи в цьому випадку буде виступати інформація про наявність у підприємства конкурентних переваг відповідно до їх переліку, про ступінь використання існуючих конкурентних переваг і про ступінь розробки нових.

Вихід системи. Під виходом системи мається на увазі результат її корисного функціонування. Результатом процесу оцінки конкуренто-спроможності підприємства є інтегральний показник конкурентоспроможності підприємства, що відображає досягнутий рівень конкурентоспроможності і є основою для прийняття управлінських рішень про напрямки подальших дій стосовно підвищення або утримання на колишньому рівні конкурентоспроможності досліджуваного підприємства.

Зовнішнє середовище системи. У процесі оцінки конкурентоспроможності підприємства зовнішнім середовищем є групи зовнішніх конкурентних переваг. Це обумовлено тим, що зазначені конкурентні переваги впливають на конкурентоспроможність підприємства, але в той же час не є об'єктом, на який підприємство здатне активно впливати.

Склад системи. Складом системи оцінки конкурентоспроможності підприємства є групи досліджуваних конкурентних переваг (елементів).

Інформаційна модель оцінки конкурентоспроможності підприємства дає уяву про організації системи. Інформаційна модель містить у собі наступні компоненти:

1. Завдання.

2. Сховище даних.

3. Інформаційні потоки.

Завданням побудови інформаційної моделі оцінки конкурентоспроможності підприємства є розробка процедури обробки інформації в системі. Така процедура включає наступні етапи:

1) збір первинної інформації про стан розглянутих конкурентних переваг підприємства;

2) порівняння отриманих даних з номінальними значеннями в межах розроблених шкал за кожною конкурентною перевагою;

3) визначення рівня наявності (розвитку) кожної конкурентної переваги;

4) розрахунок інтегрального показника конкурентоспроможності підприємства.

Виходячи з результатів побудови моделей системного описання процесу оцінки конкурентоспроможності підприємства, представляється можливим відображення оцінки конкурентоспроможності підприємства на структуру системи з управлінням, засновану на системній моделі підприємства (рис. 2.4).

Рис. 2.4. Проекція процесу оцінки конкурентоспроможності