ПИСЕМНЕ ТА УСНЕ МОВЛЕННЯ ЯК ФОРМИ

З А Я В А

З А Я В А

 

Прошу надати мені відпустку на три дні без збереження заробітної плати у звязку з екзаменаційною сесією у Київському університеті з 05.01.02 по 20.01.02.

 

2 січня 2002 р. (підпис)

 

 

Генеральному директору

виробничого швейного об´єднання

“Дніпрянка”

Коваленкові Л.Д.

 

Кривенка Д.Т., економіста

планового відділу

 

Прошу надати мені чергову профспілкову відпустку з 24.09.02 по 20.10.02.

 

18.09.02 (підпис)

11.Перечитайте запропоновані нижче фрагменти документів. Поясніть форму закінчення виділенних іменників.

 

1. Акт ліквідації малоцінного інвентаря складений комісією затверджується директором. 2. Головою зборів внесено пропозицію, яка викликає сумніви.

 

12. Перекладіть фрагменти документів українською мовою. Охарактеризуйте особливості україномовного оформлення під-креслених слів.

 

1. Предлагаю рассмотреть вопрос о целесообразности пребывания господина Сердюка И.Я. на занимаемой должности ( з пояснювальної записки). 2. Я, Иванов Олег Петрович, ассистент кафедры философии поручаю получить в кассе ДонНТУ принадлежащую мне зарплату

Шевченко Татьяне Алексеевне… (з приватного доручення). 3. Просим прислать информацию о наличии у Вас изделий новых марок (з листа). 4. Высылаем проектную документацию на строительство жилого дома (з листа). 5. Уважаемый Анатолий Вячеславович, прошу Вас дать информацию о прибытии студентов на преддипломную практику (з листа).

 

13. Ознайомтеся з фрагментами документів, знайдіть при-клади для характеристики синтаксичних особливостей викладу інформації українською мовою.

1. Відкрито новий спосіб очищення брудного повітря від пилу (з пояснювальної записки до дипломного проекта). 2. Видано для подан-ня до відділу субсидій Ворошиловського райвиконкому м. Донець-ка (з довідки). 3. Перевіркою було встановлено, що шахта укомплек-тована протипожежними засобами на 80 % (з доповідної записки). 4. На загальних зборах персоналу через хворобу відсутні 3 особи (з протоколу). 5. Якщо параметр -О випущений, то всі директиви ком-пілятора ігноруються (з пояснювальної записки до курсового проекта). 6. Обмін повідомленнями однаковий для всіх вузлів (з пояснювальної записки до курсового проекта). 7. Слухали інформацію декана факуль-тету обчислювальної техніки ДонНТУ про готовність студентів до захисту дипломних проектів (із витягу протоколу).

Розділ ІІ

 

РЕАЛІЗАЦІЇ УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ

План

1. Особливості писемного мовлення

2. Характерні риси усної форми мовлення

 

1. Особливості писемного мовлення

Спілкування людей у суспільстві відбувається у двох формах – усній та писемній. Кожна з них має свої особливості, які пов’язані з ситуаціями спілкування і з психофізіологічною природою усного й

 

писемного мовлення. Розглянемо їх детальніше.

Писемне мовлення – це завжди оброблена й обдумана фіксація мови з метою наступного відтворення написаного. Характерною особливістю писемного мовлення є відсутність співрозмовника в момент висловлення думки. Писемна форма – це перш за все дистантне спілкування, яке відбувається у формі монологу і розраховане на невизначену кількість аудиторії. У зв’язку з відсутністю співрозмов-ника, укладач тексту повинен передати інформацію чітко, точно, в логічно послідовній формі. Відбір мовних засобів, синтаксичних конс-трукцій, порядок слів у реченні – все це підпорядковане тим законам, які діють у межах того чи іншого типу мовлення. Так, у текстах діло-вого листування превалює стандартизована форма викладу інформації – вживання готових форм висловлення, термінів, етикетних конструкцій.

Писемна форма мовлення вторинна порівняно до усної форми, оскільки виникла значно пізніше, і спирається на усну як на своє джерело. Писемне мовлення відтворюється графічними матеріальними знаками, серед яких літери, математичні знаки, різні символи, малюн-ки, схеми, креслення.

Писемна форма орієнтована на сприйняття зором, тому людина, яка користується цим жанром мовлення, має можливість повернутися неодноразово до створеного тексту, обдумати і зрозуміти прочитане. На відміну від усного писемне мовлення зберігається у просторі і часі. Завдяки цій особливості людина має можливість: а) закріпити за допомогою матеріальних знаків інформацію; б) сприймати зором не тільки те, що зафіксоване в писемності сьогодення, а також і те, що закріплено в писемності минулих років, століть, тисячоліть.

Одиницею писемного мовлення є текст, який складається з речень, об’єднаних темою і комунікативною установкою. До речі, слово “текст” з латинської мови перекладається як “тканина, сплетіння, з’єднання”. До загальновизнаних ознак тексту відносять цілісність, зв’язність, завершеність, структурну організацію.

Створюючи писемний текст, укладач має більше часу і можливо-стей для його укладання. Тому писемний варіант відрізняється від усного варіанту більшою нормативністю мовних засобів, ретельним їх добором, особливою логічною виразністю тексту, дотримуванням загальнообов’язкових норм графіки, орфографії та пунктуації. Тексти у писемному мовленні розрізняються більшою диференціацією за сфера-ми спілкування. У писемній формі відсутні жести, міміка, інтонація, які компенсуються суворою регламентацією мовних одиниць.

 

2. Характерні риси усної форми мовлення

Термін “усне мовлення” означає комплексне уміння розуміти звучащу мову і уміння відтворювати мову в звуковій формі. Усне мовлення орієнтоване на безпосереднє сприйняття, в ньому находить відповідне вираження все те, що бажають повідомити мовці один одному. Спілкування співрозмовників в усній формі обмежено у часі і відрізняється від писемного матеріальною формою реалізації: усне мовлення створюється мовним апаратом людини й сприймається на слух.

Для того, щоб відбулося спілкування, необхідна наявність як мінімум двох партнерів (відправника мовлення – адресанта і отриму-вача – адресата). Тому усне мовлення, що завжди має співрозмовника, відбувається у формі діалогу, а одиницею мовлення є діалогічна єдність, яка складається із запитання та відповіді на запитання.

Усне мовлення миттєве, спонтанне, не зберігається в просторі і обмежене у часі, за винятком тих моментів, коли промову записують на магнітну плівку. В усному мовленні мало уваги приділяється формі висловлення, усю увагу сконцентровано на тому, що сказати, а не як сказати. Ось чому в усному мовленні дуже багато “штампів”, повторю-вань.

Характерною особливістю усної форми реалізації мови є наявність надлишкової інформації, яка міститься в інтонації, жестах, міміці, паузах і перш за все – в обставинах живого спілкування мовців. Іноді пауза в розмові несе більше інформації, ніж те, що було сказано раніше. Надлишковість інформації проявляється також у вживанні так званих “пустих” слів, тобто слів, які мають мінімальне смислове навантаження. Наприклад, ось, так, такий, якийсь, таким чином, як бачите, так от та інші.

На відміну від писемного мовлення в усному мовленні допус-кається деяка недбалість у граматичному оформленні. Тому й виникає в усній формі стільки готових синтаксичних конструкцій, типових мовних зворотів. Сюди належать формули привітання, поздоровлення, прощання. Наприклад: будемо вдячні, щиро вітаємо, зичимо успіхів, слід додати, зауважити і та інше. Усне мовлення супроводжується жестами, мімікою інтонацією. Як вважає Топорков В.О.: “Уся склад-ність, тонкість, усі прояви почуттів, внутрішніх переживань мають своє зовнішнє вираження в інтонації голосу людини”.

Таким чином, відмінність між усною та писемною формами

 

носить функціональний характер. Усне мовлення – ситуативне, а писемне – контекстуальне, тематичне. Усне мовлення відбувається у вигляді усної артикуляції мовних звуків, що сприймаються органами слуху, і розраховано на передачу інформації іншим людям з метою впливу на їхню поведінку і діяльність, а писемне мовлення відбуває-ться у вигляді умовного відображення цих звуків на письмі і має таке ж значення. Обидві форми мають свої переваги, які не дають можливості вважати жодну з них багатшою чи виразнішою.

 

Контрольні питання

 

1. Що таке писемне мовлення ?

2. Що є одиницею писемного мовлення ?

3. Чому писемне мовлення відрізняється від усного більшою регламентацією мовних засобів ?

4. Що таке текст ?

5. Схарактеризуйте основні риси усного мовлення.

6. Чому усне мовлення вважається ситуативним ?

7. Яким чином проявляється надлишковість інформації в усному мовленні ?