Професійна сфера як інтеграція офіційно-ділового, наукового і розмовного стилів.

Щоб ефективно користуватися мовою, щоб досягти успіхів у професійній діяльності, спеціалістові потрібно її не тільки знати, а й відчувати, розуміти її структуру, внутрішні закономірності й закони.

Людина вчиться мови змалку. У цей період вона оволодіває в основному засобами уснорозмовного стилю, що стає базою для подальшого пізнання нею дійсності та соціалізації. Значну роль у цьому процесі пізнання мови, пізнання світу відіграють батьки, оточення. Пізніше навчання мови продовжується в школі під час опанування загальноосвітніх дисциплін, а потім – у спеціальному навчальному закладі протягом набуття фахових знань, опанування професії. Упродовж усього життя людина збагачує свій словник, оволодіває виражальними засобами мови, читаючи літературу, спілкуючись з іншими людьми, опановуючи спеціальність.

Як особистість, фахівець є носієм мови, що фіксує у собі загальнонаціональні традиції народу, особливості його історичного розвитку і становлення національної культури, а також засвоєння загальнолюдських цінностей. Але у той же час мова фахівця відображає у лінгвістичних конструкціях спеціальні знання, становлення і розвиток конкретної ґалузі.

Безсумнівно, що професійна діяльність спеціаліста супроводжується особистим внеском у її рух вперед. Сучасний фахівець, реалізуючись у виробничій чи науковій діяльності, описує отримані результати виражальними засобами мови. Тобто, створюючи щось нове чи вдосконалюючи вже відоме – технології, апарати, пристрої тощо, – людина акумулює результати пізнавальної діяльності в мові, матеріалізує їх для інших людей. Відповідно до особливостей і завдань професійно-виробничої комунікації відбір основних мовних засобів тут здійснюється в основному в межах офіційно-ділового та наукового стилів мовлення, оскільки передусім саме ці стилі забезпечують реалізацію найважливіших для цієї сфери функцій мови: пізнавальну, мислетворчу, організаційну.

3.1. Діловий стиль задовольняє потреби суспільства в документальному оформленні різних актів державного, суспільного, політичного, економічного життя, діяльності, ділових стосунків між державами, організаціями, членами суспільства в офіційній сфері їх спілкування.

Соціальна функція писемного ділового мовлення дуже важлива: воно обслуговує суспільні відносини людей, служить для зв'язку органів влади з населенням, взаємозв'язків у політичній, економічній, соціальній і культурній сферах.

У межах офіційно-ділового стилю виділяються підстилі планово-звітної, розпорядчої і директивної документації, облікової та ділового листування. Кожен з них має свої особливості, які не можна не ураховувати при укладенні ділових паперів.

Мова службових документів має деякі загальні особливості, які визначають офіційно-діловій стиль сучасної літературної мови.

1. офіційно-діловий стиль ґрунтується на дотриманні законів логіки (тотожності, суперечності, вилученого третього, достатнього заснування). Дотримання логічних законів дозволяє уникнути невизначеності, неконкретності міркування, суперечності та помилковості, скласти текст службового документу аргументовано, лаконічно.

2. Нормою ділового етикету є нейтральний тон висловлення, в першу чергу повинні вживатися засоби логічної, а не емоційної оцінки ситуацій та фактів, тому в офіційно-діловому стилі не вживається емоційно забарвлена лексика, суфікси суб'єктивної оцінки, вигуки та ін.

3. офіційно-діловій стиль відзначається високим рівнем стандартизації та уніфікації. Формалізовані типи текстів - трафарети, анкети, таблиці - є головними засобами уніфікації службових документів, важливої з психологічної точки зору, бо такий текст сприймається в 10 разів інтенсивніше; з правової точки зору, бо текст набуває "узаконеного виду"; з технічної точки зору, бо все ширше вживається машинна обробка інформації.

уніфікація текстів службових документів здійснюється на основі інструктивних матеріалів.

Процес стандартизації ділової мови охоплює всі рівні мови - і лексику, і морфологію, і синтаксис. Ділова мова має багато термінів, формул, оборотів, конструкцій, що підвищує інформативність документів. Стандартизацію ділової мови не можна сприймати як недолік літературної мови, бо в офіційно-діловому стилі вживання "канцеляристів" та мовних штампів доречне, але в інших стилях мови це неможливо.

Виділяються також лексико-граматичні особливості офіційно-ділового стилю мови.

офіційно-діловий стиль висовує суворі вимоги до лексики:

 

- широке, тематично зумовлене використання термінології (юридичної, економічної, термінів діловодства);

- широке використання скорочених слів;

- відсутність діалектизмів, жаргонізмів, просторічної лексики;

- відсутність фразеологізмів;

- недоречність вживання "високих" та емоційно-забарвлених слів;

- обмеженість вживання іншомовних слів;

- вживання обмежених лексичних зв'язків (службовий лист складається, а не пишеться; догана оголошується);

- мінімальне використання вигуків, часток, слів з суфіксами суб'єктивної оцінки.

Морфологічні особливості офіційно-ділового стилю мови:

- вживання віддієслівних іменників;

- вживання іменників чоловічого роду при позначенні посади, професії;

- переважне вживання відносних прикметників;

- ступінь більшого чи меншого вияву якості передається переважно аналітичною формою (більш високий);

- кількісні числівники без вказівки на одиницю виміру відтворюються словами, а якщо число супроводжується найменуванням одиниць виміру, воно пишеться цифрами (7 годин);

- широке вживання дробових числівників;

- вживання займенника першої особи однини та множини обмежене;

- найпоширенішою дієслівною формою в ділових паперах є дієслово теперішнього часу у першій або третій особі множини та однини (ми вимагаємо, дирекція звертається);

- широке вживання дієприкметників і дієприслівників;

- мінімальне вживання прислівників;

- відсутність вигуків.

Синтаксисофіційно-ділового стилю мови характеризується такими особливостями:

- вимога дотримання прямого порядку слів;

- переважне використання розповідних речень, питальні та окличні речення зустрічаються досить рідко;

- активне вживання безособових речень (звертаємо Вашу увагу...);

- активне вживання пасивних конструкцій (комісією встановлено...);

- використання речень з однорідними членами;

- переважне вживання складнопідрядних речень;

- переважне вживання інфінітивних конструкцій;

- вживання дієприкметникових та дієприслівникових зворотів;

- переважне вживання непрямої мови.

Перелічені особливості офіційно-ділового стилю є об'єктивним фактом мови і їх застосування в текстах службових документів цілком закономірне і закріплене традиціями вживання.