Новизна винаходів

Новизну як першу та безперечну умову патентоспро­можності винаходу патентні закони розкривають через рівень техніки. Так, у Типовому законі Всесвітньої органі­зації інтелектуальної власності щодо винаходів зазначено таке: винахід є новим, якщо він прямо не виходить із сучас­ного рівня техніки.

У патентних законах окремих держав наводиться за­гальне визначення рівня техніки. Так, відповідно до закону України винахід є новим, якщо його сутність невідома з існую­чого рівня техніки, який щодо заявленої пропозиції визна­чається за всіма видами інформації, загальнодоступними в Україні та за кордоном до дати пріоритету винаходу. Подібне формулювання містить і Патентний закон Російської Феде­рації. Відповідно до французького закону рівень техніки включає все, що є загальнодоступним для письмового або усного опису, використання або будь-якого іншого способу до дати подання заявки на винахід. І все ж у більшості па­тентних законів не наводиться загальне визначення поняття рівня техніки. Новизна встановлюється перерахуванням обставин, які дають можливість вважати розв'язання завдання, що розглядається, відомим із погляду права певної держави. Загалом слід зазначити, що рівень техніки залежить від того, на який момент часу він визначається, які джерела інформації беруться до уваги та на якій території (в кон­кретній державі чи за кордоном) розкриття винаходу запе­речує новизну. Закони різних країн вирішують це завдання по-різному, тому й існують певні розбіжності у визначенні скла­ду поняття «рівень техніки», а, отже, і поняття «новизна».

Зазвичай до винаходів ставляться вимоги, які склада­ються з абсолютної або відносної світової новизни, або локальної (місцевої) новизни.

Абсолютна світова новизнапередбачає найсуворіші вимоги: сутність винаходу до дати подання заявки або дати її пріоритету не повинна бути розкритою ні в країні патен­тування, ні за її межами. При цьому спосіб розкриття суті винаходу не має значення: будь-яка публікація або вико­ристання в країні чи за кордоном є перешкодою для видачі патенту. Вимоги абсолютної світової новизни ставляться в більшості країн світу.

Відносна світова новизна,на відміну від абсолютної світової новизни, в частині заперечення стосується лише публікації. Щодо використання, то заперечення стосується лише країни, де здійснюється патентування; факт викорис­тання винаходу за кордоном не впливає на оцінку його новизни. Вимоги відносної світової новизни пред'явля­ються в США, Японії та інших країнах.

Локальна (місцева) новизнапередбачає її визнання за умов невідомого винаходу лише в межах країни. Це озна­чає, що новизна може бути невизнаною публікацією, використанням та іншими способами розкриття суті вина­ходу, які відбулися на території цієї країни.

Джерело інформації, де наводяться відомості щодо новизни, має бути загальнодоступним. Якщо відомості про сутність винаходу опубліковані в матеріалах, доступних обмеженому колу громадян, наприклад, у закритих видан­нях, ділових переписках тощо, то таке розголошення не заперечує новизни заявленого вирішення. У законодав­чих актах більшості країн передбачено, що, встановлюючи рівень новизни техніки, беруться до уваги попередні заявки (або пріоритети), а також винаходи (і корисні моделі), визнані патентоспроможними, незалежно від дати публікації відо­мостей про них. Відповідно до Європейської патентної кон­венції, визначаючи рівень техніки, беруть до уваги також склад заявок на європейський патент у поданій редакції, дата подання яких передує даті подання заявки, що роз­глядається. Ця система передбачає штучне включення до рівня техніки всього змісту ще неопублікованої патент­ної заявки (опис, формули, креслення, реферат). Іншими словами, раніше неопублікована заявка як частина рівня техніки враховується повністю під час розгляду пізнішої заявки. Такий підхід є запобіжним щодо видачі другого патенту на тотожне технічне рішення, оскільки права попе­реднього заявника були б обмежені, якби наступний заяв­ник також зміг би отримати патент.

До рівня техніки включаються будь-які відомості, що розкривають сутність винаходу, незалежно від того, як саме вони стали загальнодоступними. Розкриття сутності техніч­ного вирішення таким чином стає частиною інформації про відомий рівень техніки та може здійснюватися трьома спо­собами:

- описанням технічного вирішення у вигляді документа, який має бути опублікований (публікацією);

- описанням технічного вирішення в словесній формі, виконаним публічно (усним розкриттям сутності);

- публічним використанням технічного вирішення (роз­криття сутності через використання).

Щодо часу, на який визначається новизна винаходу, то ним є дата подачі заявки в патентне відомості або, якщо заявлений пріоритет, то дата її пріоритету.

Оцінювання новизни полягає в тому, що заявлене тех­нічне рішення порівнюється з попередньою інформацією з метою встановлення чи включене воно в рівень техніки. За такого технічного рішення протиставляється інформація лише з одного джерела, тобто не дозволяється складати збірний прототип із різних джерел інформації.

Винахід не відповідає умовам новизни, якщо в рівні тех­ніки виявлено засіб із ознаками, ідентичними всім ознакам, котрі знаходяться в запропонованому заявником винаходу. Якщо заявлений винахід стосується використання пристрою, способу, речовини або штаму за новим призна­ченням, то він не визнається відповідним умові новизни за наявності джерела інформації, де вже засвідчено засто­сування того ж пристрою, способу, речовини, Штаму за вка­заним заявником призначенням. Якщо встановлено, що винахід, охарактеризований у незалежному пункті формули, котра включає залежні пункти, відповідає умові новизни, то рівень техніки щодо залежних пунктів не аналізується.