ОБЧИСЛЕННЯ ПРОСІДАНЬ ГРУНТІВ ОСНОВИ

Д. 14 Просідання ґрунтів ssl основи при підвищенні їх вологості внаслідок замочування зверху великих площ або при витоках із водонесучих мереж, а також замочування знизу при підйомі рівня підземних вод обчислюють для сумарних напружень від дії власної ваги грунту і розподільних навантажень від системи фундаментів за формулою

ssl = , (Д.15)

де εsl,i - відносна просадочність i-го шару ґрунту, що обчислюється згідно з формулою (Д.16);

hi - товщина i-го шару;

ksl,i - коефіцієнт, що обраховують згідно з Д.16;

n - кількість шарів, на які розділена зона просідання hsl у відповідності з літологічним перерізом і горизонтами визначення εsl,i. При цьому товща шарів не повинна перевищувати 2 м, зміна сумарного напруження у межах шару не повинна перевищувати 200 кПа,

Д.15 Відносну просадочність ґрунту εsl обчислюють на основі випробувань зразків ґрунту на стиск у лабораторних умовах (ДСТУ Б В.2.1-22) за формулою

εsl = , (Д.16)

де hn,p та hsat.p - висота зразка відповідно природної вологості і після його повного водонасичення (w = wsat) при тиску р на розрахунковій глибині, що дорівнює вертикальному сумарному напруженню від зовнішнього навантаження і власної ваги ґрунту р = σzp + σzg.

Випробування виконують у діапазоні діючих сумарних напружень за методами однієї або двох кривих. Будують шкалу відносної просадочності в залежності від напружень.

У подальших розрахунках слід розрізняти просідання від власної ваги грунту ssl,g і від навантажень системи фундаментів ssl,p (ДБН В.1.1-5). Перша з них у розрахунках використовується для визначення деформаційних впливів на споруду, а друга - для визначення жорсткості основи, яка зменшується. Послідовність розрахунків наступна. Спочатку визначається просідання ssl, від сумарних напружень за формулою (Д.15) за значеннями εsl для σzp + σzg; потім просідання ssl,g від власної ваги грунту за формулою (Д.15) за значеннями εsl для σzg, і нарешті просідання від навантажень фундаментів, як ssl,p = ssl - ssl,g. Розрахунки виконують в межах просадочної товщі Hsl.

Відносну просадочність ε'sl ґрунту при його неповному водонасиченні (wsi ≤ w < wsat) обчислюють за формулою

ε'sl = 0,01 , (Д.17)

де w - природна вологість ґрунту;

wsat - вологість, яка відповідає повному водонасиченню ґрунту;

wsl - початкова вологість просадочності;

εsl - відносна просадочність ґрунту при його повному водонасиченні, яку обчислюють за формулою (Д.16).

Д.16 Коефіцієнт ksl,i у формулі (Д.15):

- при b ≥ 12 м - приймають 1 для всіх шарів ґрунту в межах зони просідання;

- при b ≤ 3 м - обчислюється за формулою

ksl,i = 0,5 + 1,5(p - psl,i)/p0, (Д.18)

де р - середній тиск під підошвою фундаменту, кПа;

psl,I - початковий тиск просідання ґрунту i-го шару, кПа, що обчислюють згідно з Д.17;

р0 - тиск, що дорівнює 100 кПа;

- при 3 м < b < 12 м обчислюють інтерполяцією поміж значеннями ksl,i, які знайдені при b = 3 м та b = 12 м.

При визначенні просідання грунту від власної ваги слід приймати:

ksl = 1 при Hsl 15 м, ksl = 1,25 при Hsl 20 м, ksl - за інтерполяцією при 15 < Hsl < 20.

Д.17 За початковий тиск просідання psl приймають тиск, який відповідає:

- при лабораторних випробуваннях ґрунтів у компресійних приладах (ДСТУ Б В.2.1-22) - тиску, за якого відносна просадочність εsl = 0,01;

- при польових випробуваннях штампами попередньо замочених ґрунтів (ДСТУ Б В.2.1-7) - тиску, який дорівнює межі пропорційності на графіку "навантаження - осідання";

- при замочуванні ґрунтів у дослідних котлованах - вертикальному напруженню від власної ваги ґрунту на глибині, починаючи з якої відбувається просідання ґрунту від власної ваги.

Д.18 Товщину зони просідання Hsl розподіляють на дві складові, що необхідно при розробленні геотехнічних заходів захисту будівлі від можливих впливів просідання основи (рисунок Д.5):

- hsl,p - товщину верхньої зони просідання, де можливе просідання від зовнішнього навантаження ssl,p, при цьому нижня межа цієї зони відповідає глибині, де σz = σzp + σzg > рsl (рисунок Д.5а,б) або глибині, де значення ssl - ssl,g > 0, якщо σz > psl (рисунок Д.5в);

- hsl,g - товщину нижньої зони просідання, де можливе просідання ґрунту від власної ваги ssl,g, тобто починаючи з глибини zg, де σzg = psl, і до нижньої межі просадочної товщі.

Д.19 Можливе просідання ґрунту від власної ваги s'sl,g при замочуванні зверху малих площ (ширина площі, що замочується, Вω, менша розміру просадочної товщі Нsl) обчислюють за формулою

s'sl,g = ssl,g , (Д.19)

де ssl,g - максимальне значення просідання ґрунту від власної ваги, що обчислюють згідно з Д.14.

 




 

а - просідання від власної ваги ssl,g відсутнє, можливе тільки просідання від зовнішнього навантаження ssl,p у верхній зоні просідання hsl,p; б, в, г - можливе просідання від власної ваги ssl,g у нижній зоні просідання hsl,g, починаючи з глибини zg; б - верхня і нижня зони просідання не зливаються, є нейтральна зона hn; в - верхня і нижня зони просідання зливаються і можливе їх перехрещення; г - просідання від зовнішнього навантаження відсутнє; 1- вертикальні напруження від власної ваги ґрунту σzg; 2 - сумарні вертикальні напруження від зовнішнього навантаження і власної ваги ґрунту σz = σzp + σzg; 3 - зміна з глибиною початкового просадочного тиску psl; Hsl - товщина шару просадочних ґрунтів (просадочна товща); d - глибина закладання фундаменту.

 

Рисунок Д.5 - Схеми до розрахунку просідань основи