Розрахунок фундаментів за несучою здатністю основ
7.10.1 Розрахунок фундаментів за несучою здатністю основ виконують із метою забезпечення міцності та стійкості їх основ, а також недопущення зрушення по підошві й перекидання фундаменту. Схема руйнування основи, яку приймають при досягненні нею граничного стану, повинна бути статично і кінематичне можлива для даного впливу і конструкції фундаменту або споруди.
7.10.2 Розрахунок фундаментів за несучою здатністю основ виконують виходячи з умови
σ ≤ у загальному випадку або F ≤ γcFu /γn , (7.6)
де σ = F/bl;
σu – напруження, що відповідає межі несучої здатності основи (7.1.6);
F – розрахункове навантаження на основу згідно з підрозділом 7.2;
Fu – сила граничного опору основи; вертикальна складова сили граничного опору основи Nu згідно з додатком Ж;
- коефіцієнт умов роботи, який приймають:
для: пісків, крім пилуватих 
=1,0
пісків пилуватих, а також глинистих грунтів у стабілізованому стані 
= 0,9
глинистих грунтів у стабілізованому стані 
= 0,85
невивітрілих і слабовивітрілих 
=1,0
вивітрілих 
= 0,9
сильновивітрілих 
= 0,8
γn – коефіцієнт надійності за відповідальністю (коефіцієнт відповідальності); визначається залежно від класу відповідальності об'єкта згідно з 7.6 ДБН В.1.2-14;
bl – розміри в плані (ширина і довжини) сторін фундаменту.
7.10.3 Сила граничного опору основи, складеної нескельними грунтами в стабілізованому стані, повинна визначатись виходячи з умови, що співвідношення між нормальними і дотичними напруженнями по всіх поверхнях ковзання, яке відповідає граничному стану основи, підпорядковується залежності
τ = σ tg φ1 + c1, (7.7)
де φ1 і c1 – відповідно розрахункові значення кута внутрішнього тертя і питомого зчеплення грунту (підрозділ 7.3).
7.10.4 Сила граничного опору основи, що складається з грунтів, які повільно ущільнюються, водонасичених, пилуватих, глинистих і біогенних (при коефіцієнті водонасичення Sr ≥ 0,85 і коефіцієнті консолідації cν ≤107 см2/рік), повинна визначатись з урахуванням можливого нестабілізованого стану ґрунтів основи за рахунок надлишкового тиску в поровій воді u. При цьому співвідношення між нормальними σ і дотичними напруженнями приймають за залежністю
τ = (σ – u) tg φ1 + с1, (7.8)
де φ1 і с1 – розрахункові значення, що відповідають стабілізованому стану грунтів основи і визначають за результатами консолідованого зрізу ДСТУ Б В.2.1-4, ДСТУ Б В.2.1-7.
Надлишковий тиск у поровій воді допускається визначати методами фільтраційної консолідації ґрунтів з урахуванням швидкості прикладання навантаження на основу.
При відповідному обґрунтуванні (високих темпах зведення споруди або швидкого її навантаження експлуатаційними навантаженнями, відсутності в основі водопроникних шарів ґрунту чи дренувальних улаштувань) допускається в запас надійності приймати φ1 = 0, с1 – таким, що відповідає нестабілізованому стану ґрунтів основи і дорівнює міцності грунту за результатами неконсолідованого зрізу си (ДСТУ Б.В.2.1-4, ДСТУ Б.В.2.1-7).
7.10.5 Розрахунок за несучою здатністю основ в обґрунтованих випадках допускається виконувати графоаналітичними методами (круглоциліндричних чи ламаних поверхонь ковзання), якщо:
а) основа неоднорідна за глибиною і площею;
б) привантаження основи з різних сторін фундаменту неоднакове, при цьому інтенсивність
більшого з них перевищує 0,5R;
в) споруда розташована на схилі або поблизу укосу;
г) можливе виникнення нестабілізованого стану ґрунтів основи.
У всіх випадках, якщо на фундамент діють горизонтальні навантаження і основа складена ґрунтами в нестабілізованому стані, слід розраховувати фундамент на зрушення по підошві.
7.10.6 Розрахунок фундаменту на зрушення по підошві визначають виходячи з умови
ΣFs,a ≤ (γcΣFs,r)/γn, (7.9)
де ΣFs,a і ΣFs,r – суми проекцій на площину ковзання відповідно розрахункових сил, що зрушують і утримують, які визначають з урахуванням активного і пасивного тисків грунту на бічні грані фундаменту;
γc і γn –позначення ті самі, що у формулі (7.6).
7.10.7 Стійкість фундаментів на дію сил морозного здимання ґрунтів необхідно перевіряти, якщо основа складена здимальними ґрунтами (підрозділ 9.7).