Клас Двостулкові

Другою за чисельністю групою є двостулкові молюски. Більша частина їх живе в морях, але окремі види пристосувались до життя в прісних водоймах (беззубка, або жабурниця, перлівниця тощо).

Черепашка молюсків цього класу складається з двох симетричних стулок, сполучених на спинному боці особливою зв'язкою. Закривають черепашку м'язи-замикачі.

Характеристику класу розглянемо на типовому представнику – беззубці.

Рис. 2. Анатомія беззубки (схема):

1 – нога; 2 – ротові лопаті; З, 13, 19 – нервові вузли; 4 – рот; 5 – м'язи-замикачі; 6 – шлунок; 7 – печінка; 8 – кишка; 9 – серце; 10 – перикардій; 11 – нирка; 12 – анальний отвір; 14 – вивідний сифон; 15 - ввідний сифон; 16 – зябра; 17 – мантія; 18 – статева залоза.

Беззубка (жабурниця; рис.2) живе на дні водойми, До половини зариваючись у мулистий грунт. Черепашка її Досягає 10 см у довжину. Передній кінець тварини заокруглений, а задній дещо загострений. За допомогою ноги беззубка може повільно повзати по дну (від 20 до 30 см на годину). Якщо беззубку потурбувати, вона швидко втягує ногу і за допомогою двох м'язів закриває черепашку. Черепашка беззубки, як і черепашка ставковика, складається із вапняку. Зовнішня частина вкрита рогоподібною речовиною коричнювато-зеленого кольору, а внутрішня – перламутровим шаром. Він дуже тонкий у беззубки, а у морської перлової скойки і прісноводної перлівниці - значно товстіший.

У спинній частині черепашки знаходиться тулуб молюска, від якого відходить нога. Стулки черепашки і складки мантії в задній частині не прилягають щільно одна до одної. В цьому місці утворюються два отвори, або сифони. Через ввідний сифон (нижній) безперервно в мантійну порожнину надходить вода завдяки руху численних війок, що вкривають поверхню тіла, внутрішні боки мантійних складок, зябра та інші органи мантійної порожнини. Через вивідний (верхній) сифон із мантійної порожнини з водою виводяться неперетравлені рештки їжі і продукти обміну.

Живлення беззубки іде таким чином. Разом з водою в мантійну порожнину через ввідний сифон надходять бактерії, водорості, найпростіші і дрібненькі залишки рослин і тварин. Більші часточки їжі не можуть потрапити в мантійну порожнину, оскільки їх не пропускають щупальця, які розташовані на краях черепашки біля нижнього сифона. Течія води підносить цю їжу до рота беззубки, який оточений двома лопатями і розташований в мантійній порожнині на передньому кінці тіла біля основи ноги. Із рота через короткий стравохід їжа потрапляє в шлунок, в який відкривається протока печінки, довгу середню кишку, яка утворює кілька петель, і коротку пряму, або задню, кишку, що відкривається в мантійну порожнину.

Органи дихання у беззубки представлені зябрами, що пронизані численними кровоносними судинами. До них надходить кисень з води, що омиває зябра, а у воду виділяється вуглекислий газ.

Серце беззубки складається з двох передсердь і одного шлуночка. Кровоносна система незамкнена.

Видільна система представлена двома нирками, протоки яких відкриваються в мантійну порожнину.

Нервова система беззубки представлена трьома парами нервових вузлів. Одна пара (головні ганглії) розташо­вана по боках рота біля закінчення лопатей, друга – під задньою кишкою біля заднього м'яза-замикача, а третя – в нозі. Нервові вузли зв'язані між собою нервовими перемичками. В зв'язку з малою рухливістю і пасивним живленням нервова система у двостулкових молюсків (у порівнянні з черевоногими) дещо спрощена, а органи чуттів розвинені слабо. Біля основи зябер є пара органів хімічного чуття (осфадіїв), а біля ноги – два статоцисти (органи рівноваги). Дотикових клітин багато на ротових лопатях та краях мантії. Головних щупалець, а часто й органів зору, немає.

Беззубки – роздільностатеві тварини. За зовнішнім виглядом самці не відрізняються від самок. Статеві залози парні. Вони розташовані у верхній частині ноги. Самці викидають сперматозоони у воду, з нею вони проникають в мантійну порожнину самок, де запліднюють яйця. Із них розвиваються личинки з зубчатими стулками. Через вивідний сифон личинки викидаються у воду і прикріплюються до тіла риби, де розвиваються протягом 1-2 місяців. На цьому місці у риб виникає пухлина. Після дозрівання беззубка розриває шкіру риби і потрапляє на дно. Завдяки паразитичному способу життя на ранніх стадіях свого розвитку повільнорухливі беззубки можуть потрапляти в нові (часто дуже віддалені) місця життя.

Морські двостулкові молюски – це типові донні тварини, що можуть зариватися в пісок. Вони часто на дні утворюють великі скупчення (мідієві, устричні та ін. «плантації»). Найбільші із двостулкових досягають маси понад 250 кг, а черепашка їх може бути завдовжки 1,5 м і більше.

Деякі двостулкові молюски (наприклад, корабельний черв'як) можуть точити дерево і камінь, завдаючи великої шкоди дерев'яним корпусам кораблів і берегові м спорудам портів.

Багато двостулкових молюсків має практичне значення. Від них отримують перли, перламутр; в їжу використовують устриці, мідії, морські гребінці тощо.

Контрольні запитання і завдання:

1. Дайте загальну характеристику типу молюсків.

2. Назвіть характерні риси для класу черевоногих. Хто є типовим представником цього класу?

3. Яке медичне і ветеринарне значення черевоногих молюсків?

4. Дайте характеристику двостулкових. Назвіть представників цього класу. Яке вони мають практичне значення?

Лекція 6-7 "Тип Членистоногі"