Лінійний алгоритм

Алгоритм називається лінійним, якщо всі його дії виконуються послідовно, одна за одною, від початку до кінця. У лінійному алгоритмі не може бути команди, яка б передбачала різну послідовність виконання алгоритму.

Формально при побудові схем лінійних алгоритмів використовуються три символи (рис. 2.2):

- термінатор;

- ввід/вивід;

- процес.

 


Рис. 2.2 – Символи, які використовуються при побудові схем лінійних алгоритмів

 

Символ «Термінатор» починає і завершує будь-яку схему алгоритму. В ньому записується відповідне слово: «Початок» або «Кінець». Від блоку «Початок» відходить лише одна лінія.

Всередині символу «Ввід/вивід» записуються значення, які вводяться в алгоритм (програму) або виводяться з нього. При цьому вказується відповідне слово: «Ввід» або «Вивід».

Всередині символу «Процес» записуються текстові вказівки, формули або оператори мови програмування.

З символів «Ввід/вивід» та «Процес» може виходити лише одна лінія.

За допомогою ліній, якими з’єднуються символи, позначається послідовність виконання кроків алгоритму. Після виконання операцій, розташованих в одному символі переходять по лінії до виконання операцій іншого символу.

При з’єднанні символів застосовують наступне правило, яке визначає, чи потрібно ставити стрілку на кінці з’єднувальної лінії. Якщо лінія задає так званий основний напрямок виконання операцій (зверху вниз або зліва направо), то стрілки на кінцях ліній можна не ставити. В протилежному випадку стрілки є обов’язковими (рис 2.3).

Рис. 2.3 – Ілюстрація правила виставлення стрілок на кінцях з’єднувальних ліній в схемі алгоритму

 

Лінії, якими з’єднуються символи, не повинні перетинатись. В разі складності або неможливості (наприклад, при розміщенні схеми алгоритму на декількох сторінках) забезпечення нерозривності з’єднувальних ліній слід використовувати з’єднувальний символ, як показано на рис. 2.4.

 


Рис 2.4 – Приклад використання з’єднувального символу

 

В кожному з’єднувальному символі проставляється числовий ідентифікатор. Такими, що з’єднані між собою, вважаються ті з’єднувальні символи, які містять однакові ідентифікатори.