В умовах комуністичного експерименту
віддалених космічних об'єктів. Нові хімічні речовини уможливили поліпшення умов життя людей. Комп'ютери, телебачення, супутниковий зв'язок тощо стали ознаками науково-технічної революції,яка змінювала соціальне і культурне обличчя суспільства, давала підстави сподіватися на раціональне розв'язання соціальних проблем.
Європейська інтеграція.У 70-х роках на Заході розпочалася господарська криза, спричинена порушенням рівноваги фінансової системи, що спиралася на американський долар, а також різким подорожчанням енергоносіїв, передусім нафти (у 1974 р. ціна нафти на світовому ринку зросла в чотири рази). Наслідком кризи стали інфляція, зростання безробіття, закриття підприємств, перехід до ощадливого господарювання. Криза прискорила інтеграцію західноєвропейських країн, створення спільних структур, завдяки чому успішно долалися труднощі. Ще 1967 р. західноєвропейські країни утворили Європейське співробітництво (ЄС), 1979 р. почала діяти Європейська валютна система (ЄВС), інші економічні структури. У лютому 1986 р. більшість країн Західної Європи підписала Єдиний Європейський Акт, який засвідчив появу Європейського Союзу (Європейської Унії), об'єднав політичні, військові, економічні та інші загальноєвропейські структури. Процес інтеграції передбачав тривалий процес зближення і об'єднання соціально-економічних і політично-військових галузей при збереженні незалежності окремих країн. До кінця 1995 р. до ЄС було прийнято 15 держав. Об'єднання зусиль країн Західної Європи дало змогу подолати кризові явища в господарстві і вийти на новий рівень міждержавних відносин. Наприкінці 80-х років у країнах ЄС на одного мешканця припадало сукупного національного доходу: у Франції -17,9 тис. доларів, ФРН - 20,4, Фінляндії - 22,1, Великобританії -14,6 тис. доларів; водночас у Польщі цей показник становив 1,7 тис. доларів, Чехословаччині - 2,3 тис. доларів.
Занепад радянського соціалізму.СРСР і країни "соціалістичного табору" намагалися вирішувати господарські проблеми при збереженні "командної" ролі держави і політичного керівництва, не допускаючи розвитку ринкових відносин і приватної ініціативи. Це породжувало застій і стагнацію, труднощі із забезпеченням населення продуктами харчування і товарами споживання. Прагнучи зберегти позиції супердержави, керівництво СРСР спрямовувало величезні кошти на озброєння. У 1974 р. СРСР витратив на військово-промисловий комплекс 109 млрд. доларів, в той час як США - 85 млрд., КНР - 26 млрд., Франція - 9,9 млрд., Великобританія - 9,7 млрд. доларів. Непосильний тягар озброєнь, війна в Афганістані й участь у багатьох світових конфліктах підривали економічні підстави СРСР та його сателітів, збільшуючи їх відставання від Заходу.
Період "розрядки" виявився нетривалим. У грудні 1979 р. СРСР розпочав воєнну інтервенцію в Афганістані, щоб підтримати там прорадянський режим. Це викликало гостру реакцію Заходу і перевело стосунки між двома таборами на рейки нової конфронтації та гонки озброєнь. Радянська господарська система не була спроможна забезпечити належний розвиток промисловості та сільського господарства. Виявлялося невдоволення населення від порожніх полиць в магазинах, придушення опозиційних виступів, необмежена влада партійної номенклатури. Після смерті Л.Брежнєва (1982) і його перестарілих наступників (Ю. Андропова, К. Черненка) КПРС очолив Михайло Горбачов. З його приходом до влади в СРСР розпочато реформи з метою модернізації економіки і політичної системи. Вони проходили під гаслами перебудови і гласності, передбачали лібералізацію внутрішньої політики, запровадження елементів ринкової економіки, припинення "холодної війни". Нове керівництво СРСР відмовилося від "доктрини Брежнєва", підтримки революційних рухів у різних куточках земної кулі, пішло на врегулювання відносин із Заходом. Піднесення "залізної завіси", обмеження