Історія Польщі

Г. Сєнкевич, Е. Пільтц, Ш. Аскеназі, професор Ґ. Нарутович, піаніст І. Падеревський та ін. У США вони створили Польський центральний комітет, який провів кампанію збору підписів під зверненням до президента В. Вільсона підтримати відновлення незалежної Польщі (зібрали 600 тис. підписів). У Швейцарії група польських емігрантів за участю Г. Сєнкевича, М. Кюрі-Склодовської, 3. Любомирського утворила Генеральний комітет допомоги жертвам війни.

Активну діяльність на Заході розгорнув Р. Дмовський. Він мав зустрічі з урядовими особами Франції, Великобританії, Італії, пропагуючи ідею самостійної Польщі. У березні 1917 р. лідер ендеків скерував до керівників країн Антанти меморіал, у якому домагався згоди на створення незалежної Польщі в складі земель Галичини, Волині, Королівства Польського, Верхньої Сілезії, Познанщини, Помор'я, Вармії та Мазур, Віленщини, Ковєнщини і частини Західної Білорусі. Одною з перших на ці пропозиції відгукнулася Франція, яка планувала в майбутньому створити противагу Німеччині на сході. У червні 1917 р. французький уряд ухвалив організувати у Франції автономну польську армію з військовополонених поляків та емігрантів. Спочатку командування армії було покладене на французького генерала Л. Арчинара, а у 1918 р. її головнокомандувачем став Ю. Галлєр. "Блакитна армія" (від кольору мундирів) отримала нове озброєння і техніку; на кінець війни вона зросла до 67 тис. вояків. 15 серпня 1917 р. за ініціативою Р. Дмовського в Лозанні було створено Польський наі{іональний комітет (Комітет народови польскі, КНП), до складу якого ввійшли ендеки та реалісти. КНП, очолюваний Р. Дмовським, був визнаний країнами Антанти як представницький орган польського народу. Від того часу КНП доклав чималих зусиль, щоб переконати західних

Рис.55. Польський національний комітет у Парижі в 1918 р. Сидять зліва направо: М. Замойський, Р. Дмовський, Е. Пільтц.

політиків, що незалежна Польща з включенням до неї значної частини непольських земель Литви, Білорусі та України може стати реальним чинником стримування німецької експансії на схід, оскільки ослаблена Росія не буде спроможна запобігти цьому.

У польських дільницях.Тимчасова державна рада у Варшаві зіткнулася з сильною протидією своїй діяльності з боку німецьких та австрійських властей. Це виявилося насамперед у справі польської армії. Після тривалих зволікань німецькі та австрійські