К56 Гостра непрохідність кишок

Формування попереднього діагнозу на підставі клінічних даних.

Попередній діагноз формується на підставі скарг хворого, анамнезу захворювання та його об’єктивних проявів, підтверджених фізикальними методами дослідження.

Для підтвердження або уточнення діагнозу виконують оглядову рентгенографію черевної порож­нини, в складних діагностичних випадках - контрастне дослідження тонкої і товстої кишок, колоноскопію.

9. Діагностика гострої непрохідності кишок:

А) Iнструментальна діагностика:

а) оглядова рентгенографія черевної порожнини з метою виявлення чаш Клойбера та складок Керкрінга (рис. 3.3.1):

чаші Клойбера (окремі петлі кишок, заповнені газом і рідиною):

- у тонкій кишці вони низькі і широкі, розташовані ближче до хребта;

- у товстій кишці вони розташовані по периферії черевної порожнини, кількість їх менша, висота чаш більша, ніж ширина, а на тлі газу в петлях кишок видно напівмісячні складки слизової оболонки;

- при динамічній непрохідності горизонтальні рівні рідини розташовуються одночасно в петлях тонкої і товстої кишок;

б) контрастне дослідження тонкої і товстої кишок:

- рентгенологічний пасаж по тонкій і товстій кишках (визначення розширеної петлі кишки над місцем перешкоди);

- іригографія для дослідження товстої кишки (дозволяє виявити місце перешкоди);

в) невідкладне ендоскопічне дослідження товстої кишки (ректороманоскопія, фіброколо­носкопія).

Б) Лабораторні дані:

а) клінічний аналіз крові (лейкоцитоз зі зрушенням лейкоцитарної формули вліво до юних форм, токсична зернистість лейкоцитів);

б) клінічний аналіз сечі(наявність білка, еритроцитів, циліндрів);

в) біохімічний аналіз крові(визначення білка та електролітів у сироватці крові).

10. Диференційна діагностика гострої непрохідності кишок:

А)У стадії порушення кишкового пасажу:

- гострий панкреатит;

- гострий апендицит, ускладнений перитонітом;

- ниркова коліка.

Б)У стадії порушення внутрішньостінкової кишкової гемодинаміки:

- гострий панкреатит, ускладнений панкреатогенним асцитом;

- тромбоемболія мезентеріальних судин.

В)У стадії перитоніту:

- перфоративна виразка у стадії перитоніту;

- гострий апендицит, ускладнений перитонітом;

- гострий панкреатит, ускладнений гнійним перитонітом.

11. Клініко-статистична класифікація гострої непрохідності кишок:

Макет клінічного діагнозу: Гостра {Eх}, {Bх} непрохідність {Lхкишки} {(Rх)}, {в Fхстадії}

Причина:

E1- механічна {Xх}

(X1) - обтураційна

(X2) - странгуляційна

(X3) - змішана

E2- динамічна {Xх}

(X1) - паралітична

(X2) - спастична

Вид:

B1- низька

B2- висока

Локалізація:

L1- тонка кишка

L2- товста кишка

L3- тонка і товста кишки

Характер процесу:

R1- спайкова непрохідність

R2- заворот тонкої кишки

R3- заворот сигмоподібної кишки

R4- заворот сліпої кишки

R5- заворот поперечної ободової кишки

R6- вузлоутворення тонкої кишки

R7- обтурація кишки жовчним камінцем

R8- обтурація кишки клубком аскарид

R9- інвагінація кишки

Стадія процесу:

F1- 1 стадія (стадія порушення кишкового пасажу)

F2- 2 стадія (стадія гострого порушення внутрішньостінкової гемодинаміки)

F3- 3 стадія (стадія перитоніту)

12. Приклади формулювання клінічного діагнозу:

А) Гостра странгуляційна непрохідність тонкої кишки (спайкова непрохідність) у стадії порушення внутрішньостінкової гемодинаміки.

Б) Гостра странгуляційна непрохідність товстої кишки (заворот сигмоподібної кишки) у стадії порушення кишкового пасажу.

В)Гостра обтураційна непрохідність тонкої кишки (обтурація кишки жовчним камінцем) у стадії перитоніту.

13. Організація хірургічної допомоги хворим з гострою непрохідністю кишок -при підозрі наявності у хворого непрохідності кишок показана термінова консультація хірурга та цілеспрямоване обстеження.

14. Загальні принципи організації лікувальної допомоги при гострій непрохідності кишок:

А)Підготовка до операції (не більше 2 годин з часу надходження хворого в стаціонар):

обов’язковим є правило трьох катетерів:

- зонд у шлунок;

- катетер у сечовий міхур (облік погодинного діурезу!);

- катетер у центральну вену (для проведення інфузійної терапії з урахуванням ступеня дегідратації, під контролем центрального венозного тиску).

Б)Знеболювання - ендотрахеальний наркоз.

В)Загальні принципи виконання операції:

- середньо-серединна лапаротомія;

- ліквідація непрохідності;

- визначення життєздатності кишки;

t колір кишки;

t перистальтика кишки;

t пульсація судин брижі;

- зондова декомпресія тонкої або товстої кишки;

- при некрозі кишки - резекція зміненої частини кишки з відступом від межі некрозу в проксимальному напрямку на 40 см і на 20-25 см - у дистальному напрямку.

Г)Післяопераційне лікування - у відділенні інтенсивної терапії.