Закони риторики – закони управління мисленнєво-мовленнєвою переконуючою діяльністю

Форма, в яку одягнені думки оратора, збуджує увагу й захоплення натовпу.

Ф. Честерфілд

Розглянемо змістовний етап риторики, який може бути вираженим у такій риторичній формулі, що відображає інтегративну єдність законів управління мисленнєво-мовленнєвою діяльністю:

де: Р – риторика, К – концептуальний закон, А – закон моделювання аудиторії, С – стратегічний закон, Т – тактичний закон, М – мовленнєвий закон, ЕК – закон ефективної комунікації, СА – системно-аналітичний закон.

Розглянемо і коротко охарактеризуємо риторичні закони:

	Рис. 3.1

Розглянемо два блоки риторичної формули, які відображають організаційний та управлінський аспекти законів риторики.

Отже, організаційний аспект законів управління мисленнєво-мовленнєвої переконуючої діяльності включає такі закони.

Концептуальний закон (К) - базовий закон риторики, який є першим кроком ідеомовленнєвого циклу – винайдення задуму, ідеї створення концепції. Формує і розвиває в людині уміння всебічно аналізувати предмет дослідження і вибудовувати систему знань про нього (задум і концепцію).

Закон моделювання аудиторії (А) передбачає системне вивчення аудиторії, тобто тих, на кого розраховується викладення концепції (один суб‘єкт чи ціла соціальна група). Цей закон формує і розвиває в людині вміння вивчати в системі три групи ознак, які визначають “портрет” будь-якої аудиторії:

· соціально-демографічні;

· соціально-психологічні;

· індивідуально-особистісні.

Стратегічний закон (С) передбачає системну побудову програми впливу на конкретну аудиторію, який формує і розвиває в людині уміння розробляти програму діяльності на основі створеної концепції з урахуванням психологічного портрета аудиторії:

· визначення цільової установки діяльності (навіщо?);

· виявлення й розв’язання суперечностей у досліджуваних проблемах;

· формулювання тези (головної думки, власної позиції).

Тактичний закон (Т) передбачає систему дій з підготовки ефективної реалізації стратегій. Формує і розвиває уміння працювати з фактами та аргументами, а також активізувати мисленнєву діяльність співрозмовника (аудиторії), тобто створювати атмосферу інтелектуальної й емоційної співтворчості з метою переконання.

Мовленнєвий закон (М) передбачає вираження думки в дієвій словесній формі, яка, в свою чергу, являє собою систему комунікативних якостей мовлення (правильність, виразність, ясність, точність, ємність, багатство, образність, стислість, доцільність). Цей закон формує і розвиває в людині вміння володіти ефективним мовленням (оформлювати свою думку в дієву словесну форму).

Система п’яти умінь, кожне з яких виробляється шляхом оволодіння людиною відповідним законом риторики, й становить зміст того поняття, яке ми вище назвали “організацією мисленнєво-мовленнєвої риторичної (переконуючої) діяльності”.

Друга група законів риторики відноситься до управлінського аспекту мисленнєво-мовленнєвої переконуючої діяльності, а саме:

Закон “ефективної комунікації” (ЕК) передбачає систему дій суб‘єкта з метою налагодження контакту на всіх етапах риторичної комунікації як необхідну умову ефективної реалізації продукту мисленнєво-мовленнєвої переконуючої діяльності. Даний закон формує і розвиває в людині вміння встановлювати, зберігати й закріплювати контакти з аудиторією як необхідну умову успішної реалізації продукту мисленнєво-мовленнєвої діяльності.

Системно-аналітичний закон (СА) передбачає аналіз якості та ефективності продукту мисленнєво-мовленнєвої риторичної діяльності, який формує і розвиває в людині уміння рефлексувати [виявляти і аналізувати власні відчуття з метою навчитися робити висновки з помилок, нарощувати цінний життєвий досвід] і оцінювати діяльність інших, тобто, визначитися, як допомогти іншому ефективніше здійснювати його риторичну діяльність, а також, як навчитися “вбирати в себе” цінний досвід іншого.

Два останніх закони (уміння) є складовими управлінського аспекту мисленнєво-мовленнєвої переконуючої діяльності (рис.1.1).

Аналізована риторична формула являє собою певну цілісну систему, у якій кожний компонент зумовлює й доповнює інший, причому усі компоненти побудовані у суворій логічній послідовності, тобто із формули (1) можна зробити такий висновок.

Висновок. Закони риторики, подані у риторичній формулі, відбивають системність мисленнєво-мовленнєвої риторичної діяльності, відповідаючи на запитання: що, навіщо, як. Це головним чином визначає результативність діяльності.

На основі законів риторики можна сформулювати основні уміння, які формулює риторика як навчальна дисципліна:

· всебічно аналізувати предмет дослідження і вибудовувати систему знань про нього;

· вивчати в системі групи ознак, які визначають портрет будь-якої аудиторії;

· розробляти програму діяльності на основі створеної концепції з урахуванням психологічного портрета аудиторії;

· працювати з фактами та аргументами, а також активізувати мисленнєву діяльність аудиторії;

· володіти ефективним мовленням;

· встановлювати, зберігати й закріплювати контакти з аудиторією;

· рефлексувати і оцінювати діяльність інших, тобто, визначитися, як допомогти іншому ефективно здійснювати його риторичну діяльність.

Виходячи із сформульованих умінь, можна зробити висновок, що риторика – комплексна наука, яка пов’язана з: