Модуль І. ТЕОРЕТИЧНІ ПІДВАЛИНИ РИТОРИКИ ЯК ОСНОВА МИСЛЕННЄВО-МОВЛЕННЄВОЇ ДІЯЛЬНОСТІ ОСОБИСТОСТІ
ВСТУП
Лузік Е.В., Ільїна Т.В.
Риторика: майстерність переконання. Навчальний посібник. (модуль І). – К.: НАУ, 2005. - 84 с.
Навчальний посібник підготовлений відповідно до навчальної програми модульного курсу “Риторика”. Авторами розглянуто, на науково-теоретичній основі сучасної риторичної культури, питання, які допомагають вирішити коло професійно-практичних завдань комунікативної діяльності майбутніх спеціалістів.
Розраховано на студентів гуманітарних факультетів технічних університетів.
УДК 8.08.5(075.8)
ББК Ш7я7
Л 838
© Е.В.Лузік, Т.В.Ільїна
Проблема спілкування охоплює всі сторони життєдіяльності людини. Особливо ті сфери, де головним є професійне і міжособистісне спілкування, яке домінує у діяльності соціолога, психолога, юриста, учителя.
Повна і всебічна професійна підготовка студентів може бути здійснена тільки в процесі опанування навчальними дисциплінами і програмами, які відповідають державним стандартам. Такий процес формує знання, каркас професійного світогляду, що дозволяє у майбутньому сприймати нові знання не як окремі цікаві факти, а як складові цілісної системи. Одним із основних напрямів підготовки фахівця є розвиток його комунікативної компетентності. У свою чергу комунікативна компетентність тісно пов‘язана із загальною культурою особистості.
Викладання курсу “Риторика” на гуманітарних факультетах технічного університету набуває всезростаючої значущості у сучасних умовах. Адже для повноцінної професійної комунікативної компетентності важливим є не лише знання фонетико-, лексико-, граматико- та синтаксично-стилістичних особливостей конструювання знакових систем, але й комунікативні здібності, можливість працювати із аудиторіями різного рівня та професійної спрямованості. Останнє не може бути реалізованим, якщо фахівець ставиться до складання промов виключно як до оперування лексичними конструкціями, зв‘язок між якими забезпечується правилами морфології, синтаксису і стилістики. Осмислена, впливова та комунікативно-ефективна промова у більшості випадків наближається до високої ораторської культури, яка, у свою чергу, детермінована безліччю логічних, естетичних факторів.
У даному навчальному посібнику викладені авторські переконання щодо визначення риторики як науки й мистецтва усної переконуючої комунікації; її законів, що слугують формуванню комунікативних якостей, сприятливих для ефективного спілкування.
Мета. На основі знань законів управління мисленнєво-мовленнєвої переконуючої діяльності оволодіти майстерністю ораторського мистецтва.
Виходячи із мети, сформулюємо продуктивні уміння, яких мають набути студенти в процесі вивчення матеріалу модуля.
| Уміння: | 1 – всебічно аналізувати предмет дослідження і вибудовувати систему знань про нього; 2 – розробляти програму переконуючої діяльності з урахуванням психологічного портрета аудиторії; 3 – визначати умови і форми ефективної комунікації; 4 – формувати ефективну мисленнєво-мовленнєву риторичну діяльність. |
При цьому продуктивні уміння повинні відповідати визначеним рівням знань (табл. 1.1).
Таблиця 1.1
| Уміння | ||||
| Рівень знань, який необхідний для формування продуктивних умінь | ЗА | УА | УЗ | УТ |
В табл. 1.1 уведені такі позначення:
ЗА – знання необхідні для формування алгоритму дії; УА – уміння необхідні для формування алгоритму дії; УЗ – уміння використовувати отримані знання в змінених умовах (продуктивні знання); УТ – творчі продуктивні уміння.
Для формування продуктивних умінь, сформулюємо такі питання модуля.