Радянсько-польська війна і Україна
- Які цілі переслідували поляки та українські війська, починаючи війну?
- Як розгортався контрнаступ Червоної армії?
- Чому більшовикам вдалося створити на західноукраїнських землях тимчасові радянські регіональні утворення?
- Коли і чому обидві сторони погодились на переговори про мир та на яких умовах?
Радянсько-польська війна і Україна. Розгром військ Врангеля і загонів Махна (квітень 1920 – 1921 рр.)
Після підписання Варшавської угоди Польща, об’єднавши свої сили з УНР, 25 квітня розпочала війну проти РСФРР. Поляки, маючи значну перевагу в живій силі і техніці, вдарили в стик Західного та Південно-Західного фронтів. Проти більшовиків діяли об’єднані польсько-українські війська, які нараховували 20 тис. польських і 15 тис. українських вояків. Вони намагались, скориставшись раптовістю нападу, оточити Червону армію та знищити її. За перший тиждень боїв збройні сили союзників вибили більшовиків з Житомира, Бердичіва і Козятина. Але, незважаючи на значні успіхи, війська під командуванням Ю.Пілсудського не змогли оточити радянські збройні формування, а це означало, що війна затягується. Згодом наступ поляків та петлюрівців почав згасати. Останнім їх значним успіхом стало здобуття 6 травня 1920 р. Києва. Через три дні польська армія та частини УНР, намагаючись розвити успіх, форсували Дніпро, але були зупинені на лінії Вишгород-Бровари-Бориспіль. Загальмувалося просування військ Ю.Пілсудського та С.Петлюри і на Одеському напрямку. Вони так і не змогли дійти до чорноморського узбережжя.
Переважна більшість населення зі страхом поставилося до розгортання бойових дій в ході радянсько-польської війни та приходу поляків разом з петлюрівцями в українські землі. Участь у війні військ УНР розцінювалась як прагнення С.Петлюри будь-якою ціною повернути собі владу в Україні.
Утримання польських окупаційних військ стало важким тягарем для українського населення. Формально, за угодою, прихід поляків виглядав як допомога українцям у визволенні їх земель від більшовиків. Насправді відбулася польська окупація України. Адміністрація УНР офіційно оформилася лише на початку липня. Проте, її можливості були обмежені. Поляки часто ігнорували її, на Волині та Поділлі вона зовсім не сформувалася, і влада тут зосереджувалася в руках польської верхівки.
З перших днів перебування в Україні поляки почали вивозити промислове обладнання, різну продукцію та сировину. По всій українській території були розгорнуті грабежі, репресії, єврейські погроми. Все це викликало опір українського населення і збройні виступи проти поляків. Ю.Пілсудській направляв проти повстанців регулярні війська, які жорстоко розправилися з місцевим населенням. Масові розстріли повсталих селян поляки здійснювали в Дубно, Рівному, Старокостянтинові та інших містах.
Окрім стихійних селянських виступів, проти поляків діяли підпільні організації, очолювані переважно більшовиками або представниками інших соціалістичних партій. В кінці травня активну організаційну діяльність розгорнуло Зафронтове бюро ЦК КП(б)У. Воно не обмежувалося тільки підготовкою повстань українського населення проти окупантів, а й здійснювало антивоєнну агітаційну роботу серед польських вояків. Українські більшовики налагодили навіть випуск газети “Жолгнеж польський”, друкували для польських солдат листівки, брошури, відозви, де закликали їх повернути зброю проти влади Ю.Пілсудського.
