Повстанський рух

1. Які причини викликали селянські виступи 1919 р.?
2. Якою була політика радянської влади по відношенню до селянських збройних формувань?
3. Які роль відігравала отаманщина?

Економічна політика більшовиків орієнтована на ліквідацію приватної власності на засоби виробництва, експропріацію зерна, перетворення селян у безправну робочу силу викликала навесні 1919 р. хвилю стихійних антирадянських виступів під керівництвом отаманів Зеленого, Струка, Соколовського та ін.

Стихійний рух проти більшовицького режиму радянська влада охрестила куркульським бандитизмом, направляючи проти нього каральні експедиції, які здійснювали масові розстріли і спалювали села. Але такі акції ще більше руйнували сільське господарство. У квітні 1919 р. Президія ЦВК Рад України вимушена була прийняти рішення «Про недопустимість спалення сіл під час придушення куркульських повстань».

Звернімося до джерел 3 резолюції Президії ЦВК Рад України від 16 квітня 1919 р. «Про неприпустимість спалення сіл під час придушення куркульських повстань» ...неодноразові випадки спалення сіл під час придушення куркульських повстань є недоцільними і вкрай шкідливими для справи радянської влади, тому запропонувати Раднаркому у терміновому порядку видати всім належним відомствам розпорядження про повне припинення під страхом суворої відповідальності спалення сіл і щодо вжитих заходів повідомити ЦВК. Ким і коли створений документ? Чи можна йому довіряти? Що саме він засвідчує? Яке ставлення він у вас викликає? Чому?

Але це рішення майже ігнорувалося каральними загонами. У відповідь селяни розгорнули ще більш активну боротьбу проти радянської влади. Так, якщо у квітні було зареєстровано 98 антибільшовицьких виступів, то у червні-липні їх нараховувалося 328. Селянські повстання проти більшовицького режиму охопили майже всю Україну.