Місія Антанти у Львові. Лютий 1919 р.

Звернімося до джерел Із дипломатичної ноти Української Національної Ради президентові США Вудро Вільсону. 26 листопада 1918 р. Утворивши державу 19 жовтня 1918 року у Львові, ми визначили границю цієї держави тільки провізорично, вичікуючи Вашого рішення. Пане Президенте, стараючися оминути захоплення навіть найменшого клаптика землі, який не був заселений українцями в переважній більшості, і дотримуючись справедливих принципів Ваших, Пане Президенте, у цих границях, Українська Національна Рада представляє цю державу і старається не допустити ніякого нелюдського вчинку, а при тім не допускається насильного переступлення влади, яку вона має в руках. У зв’язку з якими подіями написаний документ? Чому Українська національна рада звертається саме до В.Вільсона? За яких міжнародних обставин вона розраховує на його підтримку?

Отже, втручання Антанти у польсько-український конфлікт тільки посилило його. Західноукраїнські землі стали ареною нових жорстоких боїв.

У квітні 1919 р. до Польщі з Франції прибула добре озброєна армія генерала Ю.Галлера, яка нараховувала 100 тис. чол. Вона призначалася для боротьби з більшовиками, але польський уряд використав її проти Галицької армії.

Звернімося до джерел Постанова Найвищої Ради Мирової Конференції червень 1919 р. Найвища Рада Мирової Конференції постановляє:
  1. Що польське правительство уповноважене окупувати своїми військовими силами Східну Галичину аж до ріки Збруч.
  2. Що польському правительству дається уповноваження ужити всі свої військові сили включно з армією генерала Галлера в цілі переведення сеї окупації.
  3. Що польське правительство буде уповноважене завести цивільну адміністрацію в Східній Галичині...
Кому адресований цей документ керівництва Антанти? Що він означав для ЗУНР?Якими міркування керувалась Рада, надаючи таку підтримку Польщі? Текст цього документу став відомим урядові Є.Петрушевича тільки влітку 1921 р., як ви думаєте, чому?

15 травня Польща розпочала наступ по всьому фронту. Українська галицька армія поступалася полякам і відступила на схід. 24 травня в тил українським воякам вдарили румунські війська. Вони окупували Покуття разом із Коломиєю і Снятином. УГА опинилась затиснутою біля Чорткова на південному сході Галичини. У цей критичний момент президенту Є.Петрушевичу були надані надзвичайні права диктатора. Він зумів навести порядок у військах і припинив анархію. Галицька армія провела Чортківську наступальну операцію і заволоділа Тернополем, а згодом Ожидовом і Белзцем. Але наступальні бої вичерпали останні сили галичан, до того ж вони постійно відчували брак набоїв та зброї. УГА перейшла до оборони. Поляки перекинули на цю ділянку фронту кілька нових добре озброєних дивізій і прорвали український фронт. Українська галицька армія вимушена була переправитися на лівий берег ріки Збруч, де згодом об’єдналася з Армією УНР. Вся територія ЗУНР була окупована Польщею.