Анулювання Брестського миру і наступ військ РСФРР на Україну.

1. Чому стало можливим анулювання Брест-Литовського мирного договору?
2. Які наслідки ця подія мала для України?

На початку листопада 1918 р. у Німеччині, виснаженій війною на два фронти, сталася революція. Уряд радянської Росії швидко відреагував на ці події і 13 листопада анулював Брестський мирний договір, за яким більшовицька влада визнавала самостійність УНР.

Звернімося до джерел Із постанови ВЦВК про анулювання Брест-Литовського мирного договору. 13.11. 1918 р. Всім народам Росії, населенню всіх окупованих областей і земель. Всеросійський ЦВК цим урочисто заявляє, що умови миру з Німеччиною, підписані в Бресті 3 березня 1918 р., не мають сили і значення. Брест-Литовський договір (а також і Додаткова угода…) у цілому і з усіх пунктів оголошуються скасованими. Усі включені в Брест-Литовський договір зобов'язання, щодо сплати контрибуції або поступок територіями і областями, оголошуються недійсними... Трудящі маси Росії, Ліфляндії, Естляндії, Польщі, Литви, України, Фінляндії, Криму і Кавказу, звільнені німецькою революцією від гніту грабіжницького договору, продиктованого німецькою воєнщиною, нині мають самі вирішувати свою долю. На місце імперіалістичного миру повинен прийти соціалістичний мир, мир, укладений трудящими масами народів Росії, Німеччини і Австро-Угорщини, які звільнилися від гніту імперіалістів. …В основу справжнього миру народів можуть лягти лише ті принципи, які відповідають братерським відносинам між трудящими всіх країн і націй і які були проголошені Жовтневою революцією і відстоювалися російською делегацією в Бресті. Всі окуповані області Росії будуть очищені. Право на самовизначення повною мірою буде визнане за трудящими націями всіх народів. Всі збитки мають бути відшкодовані справжніми винуватцями війни – буржуазними класами... Як пояснювалися у документі причини анулювання Брест-Литовського мирного договору? Що мав на увазі радянський уряд Росії коли заявляючи, що «всі окуповані області Росії будуть очищені»?

Через чотири дні російський Раднарком, разом з ЦК РКП(б), створили Революційну військову раду, на яку покладалась підготовка збройного походу в Україну. Наприкінці листопада більшовики, намагаючись представити воєнні дії проти України як внутрішню боротьбу різних політичних сил, створили Тимчасовий робітничо-селянський уряд України, який повністю був підпорядкований російському Раднаркому. 29 листопада цей уряд опублікував маніфест, де закликав український народ розгромити контрреволюцію і встановити радянську владу. Водночас Росія почала просування своїх військ на територію України. Разом з ними діяли створені у нейтральній зоні між Росією і Україною Перша та Друга українські дивізії, які перебували під керівництвом більшовиків. Війна між Росією та Україною відновилась і почала набирати широких масштабів.