Мирний договір у Брест-Литовську. Вступ військ Німеччини та Австро-Угорщини на територію УНР.

Тема 17. ПАДІННЯ ЦЕНТРАЛЬНОЇ РАДИ. УКРАЇНСЬКА ДЕРЖАВА

Тема 17. ПАДІННЯ ЦЕНТРАЛЬНОЇ РАДИ. УКРАЇНСЬКА ДЕРЖАВА

  1. Мирний договір у Брест-Литовську. Вступ військ Німеччини та Австро-Угорщини на територію УНР.
  2. Гетьманський переворот.
  3. Внутрішня та зовнішня політика Української Держави і ставлення до неї в суспільстві.
  4. Анулювання Брестського миру і наступ військ РСФРР на Україну
  • Основні терміни та поняття теми

Брест-Литовський мирний договір, Конституція УНР, гетьманський переворот, Українська держава, КП(б)У

  • Основні дати

січень 1918 р., лютий 1918 р., 29 квітня 1918 р., 13 листопада1918 р.

  1. Чим характеризувалось становище у країнах, що воювали наприкінці 1917 р.?
  2. Які держави і чому розпочали мирні переговори у Брест-Литовську?
  3. Яку позицію посідала радянська Росія на цих переговорах?
  4. В який військово-політичній ситуації опинилася УНР у січні 1918 р.?
  5. Яке значення мало прийняття Центральною Радою ІV Універсалу?

 

  1. Які були основні пункти Брест-Литовського договору?
  2. До яких наслідків це привело?
  3. Чим характеризувалось політичне становище в Україні, коли почався вступ німецько-австрійських військ?
  4. Чому загострились стосунки між УЦР та консервативними колами України?

 

Перша війна Радянської Росії з Українською Народною Республікою (грудень 1917-1918 рр.)

Наприкінці 1917 р. виявилось, що Росія не могла далі продовжувати війну. Розпочавши переговори з державами Четверного союзу у Брест-Литовську, 2(15) грудня 1917 р. російська делегація підписала перемир’я з представниками Німеччини та Австро-Угорщини. Довідавшись про цю подію, уряд УНР звернувся до всіх воюючих держав з нотою, де проголошувалося, що петроградська влада не має права представляти на переговорах інтереси усіх народів Росії, зокрема українського. Німці збагнули, що присутність у Бресті української делегації дасть їм додаткові важелі впливу на переговорний процес. 13(26) грудня Німеччина та її союзники сповістили Центральну Раду, що вони готові мати справу з УНР у переговорному процесі.

Наприкінці грудня почалися переговори, у яких брало участь близько 400 офіційних і неофіційних представників країн-учасниць. Країни Четверного союзу визнали УНР суверенною державою, яка має право укладати міжнародні договори.

27 січня (9 лютого) 1918 р. між УНР і Німеччиною та її союзниками було підписано мирний договір, що засвідчував завершення війни між договірними сторонами без анексій і контрибуцій. Кордони між УНР і Австро-Угорщиною визнавались за угодами довоєнного часу, а з Польщею планувалось визначити їх шляхом подальших переговорів на підставі етнографічних узгоджень та з урахуванням бажань населення. Сторони відмовлялись від претензій на відшкодування збитків, спричинених війною, передбачався обмін військовополоненими та поновлення взаємних економічних відносин.