IV Універсал УЦР
- Які обставини підштовхнули лідерів УЦР до підготовки ІV Універсалу та проголошення незалежності України?
- Чому це не викликало ніяких реальних змін в житті українського суспільства?
Розгортання війни радянської Росії проти УНР поклало край ілюзіям Центральної Ради відносно ідей автономізації та федералізму. На початку 1918 р. стало очевидним, що пошуки шляхів компромісу між Україною і Росією вичерпані, тому більшість лідерів Центральної Ради почала схилятись до проголошення повної незалежності України. До такого рішення їх підштовхнули й переговори про сепаратний* мир у Бресті, розпочаті у грудні 1917 р., між більшовицькою Росією та Німеччиною разом з її союзниками.
9(22) січня лідери Центральної Ради почали обговорювати текст IV Універсалу, що мав на меті проголосити самостійність і незалежність УНР. Остаточний варіант документу був оприлюднений в ніч на 12(25) січня 1918 р.
Звернімося до джерел
![]() |
В Універсалі також проголошувалось, що УНР прагне мирного співіснування з усіма сусідніми народами. Водночас уряд та громадяни УНР закликалися до боротьби з більшовицькою агресією.
Окрім того, Центральна Рада оголосила розпуск постійної армії та організацію замість неї народної міліції. Раді Народних Міністрів доручалось негайно приступити до відновлення промисловості, забезпечення контролю за такими важливими сферами економічного життя як торгівля експортно-імпортними операціями та ціноутворення. Універсал визнавав необхідність передачі землі селянам до початку весняних робіт.
Українське населення сприйняло IV Універсал спокійно, без урочистостей і маніфестацій, як це було раніше. Більшість людей вже не пов’язували свої сподівання на краще життя з новими деклараціями Центральної Ради. Майже повсюди панувала анархія, розкрадалося майно фабрик і заводів, грабувалися панські маєтки. Авторитет Центральної Ради в українському суспільстві продовжував падати. Проголошення IV Універсалу стало важливою подією у державотворчому процесі України, але цей момент в історії УНР не тільки не збігався з кульмінацією українського національного руху, а відбувався в умовах глибокої економічної і політичної кризи.
Більшовицькі війська продовжували нарощувати свої наступальні можливості і 26 січня (7 лютого) 1918 р. захопили Київ. Центральна Рада перебралась до Житомира і звідти керувала боротьбою проти російських збройних формувань.