III Універсал та проголошення УНР
Тема 16. ВІД УТВОРЕННЯ УКРАЇНСЬКОЇ НАРОДНОЇ РЕСПУБЛІКИ ДО ПРОГОЛОШЕННЯ ЇЇ НЕЗАЛЕЖНОСТІ
Розділ ІІІ. УКРАЇНСЬКА ДЕРЖАВНІСТЬ В 1917-1921 РОКАХ
Тема 16. ВІД УТВОРЕННЯ УКРАЇНСЬКОЇ НАРОДНОЇ РЕСПУБЛІКИ ДО ПРОГОЛОШЕННЯ ЇЇ НЕЗАЛЕЖНОСТІ
- III Універсал та проголошення УНР
- Боротьба більшовиків із УЦР
- IV Універсал
- Руйнація звичайного повсякденного способу життя і настрої населення в умовах загострення політичного протистояння
- Основні терміни та поняття теми
Всеукраїнські установчі збори, ІІІ Універсал УЦР, Українська Народна Республіка, IV Універсал УЦР, І Всеукраїнський з’їзд Рад (Харків)
- Основні дати
листопад 1917 р., грудень 1917 р., січень 1918 р., 7 лютий 1918 р.
- Як розвивалися стосунки УЦР і Тимчасового уряду восени 1917 р.?
- Коли і за яких обставин більшовики прийшли до влади в Росії?
- Які були гасла і перші кроки більшовицької влади?
- Якою була позиція УЦР по відношенню до більшовиків зразу після повстання в Петрограді?
- Чому вона змінилась?
- Як встановлено владу УЦР у Києві?
- Яким був зміст ІІІ Універсалу?
- В чому проявлялась слабкість політики УЦР після його прийняття?
Початок визвольних змагань українського народу. Утворення Української Народної Республіки (березень 1917 - березень 1918 рр.)
25 жовтня 1917 р. у Петрограді перемогло збройне повстання під керівництвом більшовицької партії. Внаслідок повстання, владу Тимчасового уряду було повалено. ІІ Всеросійський з’їзд Рад проголосив Росію Республікою Рад робітничих, солдатських і селянських депутатів та затвердив радянський уряд – Раду народних комісарів (РНК).
Перемога більшовиків у Петрограді спонукала їх до поширення своєї влади на решту території, у тому числі й української. Цю боротьбу вони розгорнули під гаслами: землю – селянам, фабрики і заводи – робітникам, мир – народам, владу – радам. Найбільшою підтримкою більшовики користувалися у пролетарських районах Донбасу, де одержали більшість у місцевих радах. В інших районах України їх соціальна база була слабкою і встановити свою владу власними силами вони не могли. Для вирішення цієї проблеми більшовики намагались використовувати збільшовизовані місцеві гарнізони у Жмеринці, Немирові, Кам’янці-Подільському, Рівному, Старокостянтинові та ін. Однак згодом, ініціатива тут знов перейшла до Центральної Ради. У Вінниці, розгорілись бої між військами, вірними Тимчасовому уряду, і частинами, що підтримували більшовиків. В результаті владу захопили більшовики і утримували її до кінця листопада, після чого контроль над містом перебрала Центральна Рада.
Змагання за владу розгорнулись і в Києві. Спочатку Центральна Рада доброзичливо поставилась до більшовиків, вважаючи основним своїм ворогом Тимчасовий уряд. Разом із соціалістичними групами національних меншин 25 жовтня (7 листопада) вона створила Крайовий комітет по охороні революції, який мав на меті не пропускати через Україну контрреволюційні війська, що йшли на Петроград для придушення більшовицького повстання. Але, переконавшись, що більшовики мають намір поширити свою владу і на Україну, УЦР негативно поставилась до подій у Петрограді і засудила більшовицький переворот.
Штаб Київського військового округу (орган Тимчасового уряду), змагаючись за владу, планував спочатку заарештувати пробільшовицьку Київраду робітничих і солдатських депутатів, а потім і Центральну Раду. 28 жовтня (10 листопада) члени Київської ради робітничих та солдатських депутатів були заарештовані. Однак, це спричинило у місті масові страйки і збройні виступи робітників. Керівництво штабу Київського військового округу змушено було піти на переговори. Їх результатом стала угода, за якою відповідальність за порядок у Києві брала на себе Центральна Рада, котра на той час контролювала ключові пункти міста. Поступово значна кількість військ Тимчасового уряду покинула Київ. Більшовики погодилися визнати Центральну Раду крайовою владою в Україні.
