Перший універсал Центральної Ради
- Якими були найбільш важливі рішення ІІ Всеукраїнського військового з’їзду?
- Про які зміни в політичній ситуації вони свідчили?
- Чому був прийнятий Перший універсал?
- Як поставилось до нього населення?
Після проведення Українського національного конгресу авторитет Української Центральної Ради швидко зростав. Її підтримувала більшість політичних партій та громадських рухів України. Не залишилися осторонь і військові, які були на той час дуже впливовою силою.
Про своє ставлення до УЦР вони заявили у травні 1917 р. на першому Всеукраїнському військовому з’їзді, визнавши Центральну Раду “єдиним компетентним органом, покликаним вирішувати всі справи, що стосуються цілої України та її відносин з Тимчасовим правительством”. Учасники другого Всеукраїнського військового з’їзду у червні 1917 р. вимагали, від Центральної Ради негайно приступити до організації самостійних державних і військових структур, від Тимчасового уряду – визнавати усі розпорядження УЦР. Делегати були настільки рішуче настроєні, що заприсягнулися не повертатися до своїх частин, якщо Тимчасовий уряд не визнає автономію України.
Кінець весни - початок літа 1917 р. знаменувався подальшим наростанням політичної активності населення Наддніпрянської України. Відбулась ціла низка з’їздів (селянський, робітничий, вчительський та ін.), де разом з корпоративними проблемами неодмінно розглядались політичні питання. Характерно, що всі з’їзди висловлювали підтримку Центральній Раді. Водночас делегати закликали не просити автономію України, а вимагати її від Тимчасового уряду. Дехто, з радикально налаштованих учасників з’їздів, закликали боротись не за автономію, а за самостійну Україну.
