К.Трильовський

І.Боберський

Іншою популярною серед західноукраїнського населення національно-спортивною організацією було товариство «Січ», що виникло у 1900 р. і діяло на відміну від «Сокола» не тільки в Галичині та Буковині, а й Закарпатті і навіть серед українських громад емігрантів. Засновником цього руху був К.Трильовський. У 1913 р. товариство «Січ» об’єднувало 916 місцевих осередків, в яких нараховувалось майже 80 тис. осіб. Члени товариства зобов’язувались дбати про своє фізичне здоров’я і моральність, мали дотримуватися національного одягу. Під час відвідування заходів товариства його члени мали бути у затверджених статутом одностроях, прикрашених малиновою стрічкою через плече. Товариство розробило власну символіку (прапори, емблеми, знаки). У 1913 р. в структурі товариства було створено стрілецьку секцію. Січовики мали й свої періодичні видання: «Зоря», «Хлопська правда» та ін.

Підліткова молодь краю гуртувалася організацією «Пласт», яка виховувала своїх членів на християнських моральних засадах і водночас опікувалася фізичним розвитком дітей та молоді.

Окрім товариств «Сокіл», «Січ», «Пласт» у західноукраїнських землях утверджувалися й спортивні клуби, які спочатку виникли при навчальних закладах, а потім стали самостійними організаціями, куди вступали шанувальники окремих видів спорту. Перший спортивний клуб виник у Львові в 1903 р. при міській реальній школі. Це був футбольний клуб «Слава», згодом він одержав назву «Чарні». У наступні роки клуби з різних видів спорту були засновані не тільки у Львові, а й у Чернівцях, Станіславові та інших містах.

У 1913 р. в Києві вперше в Російській імперії було побудовано стадіон з трибунами на п’ять тисяч місць. Найвизначнішою спортивною подією на початку ХХ ст. у Наддніпрянщині стала І Всеросійська олімпіада (1913 р.), що проводилась у Києві.

Парад учасників І Всеросійської олімпіади в м.Київ.
Попереду – члени київського гуртка «Спорт». 1913 р.

  1. Як ви думаєте, це організоване свято чи воно проводиться експромтом?
  2. Який настрій у людей?
  3. Про яке місце спорту у житті людей можна говорити на основі фото?

 

До програми олімпіади було включено футбол, легку атлетику, боротьбу, фехтування, стрільбу, велогонки, мотогонки та ін. види спорту. У змаганнях взяли участь 650 спортсменів різних товариств і клубів, 25 з яких мали досвід міжнародних змагань. У дні змагань Київ жив лише спортом. Газети було заповнені спортивними відомостями. Головною подією свята став футбольний матч між гравцями київського клубу «Спорт» і чеською командою, який закінчився з рахунком 0:0.

Олімпіада не обійшлась і без курйозів. Велосипедист І.Тевс, долаючи дистанцію, що починалася за містом, зіткнувся з коровою, яка вийшла на трасу. Корова загинула, а велосипедист зазнав травм. Інший велосипедист М.Рафський очолював гонку, але наскочив на каміння і впав. Після наданої лікарем допомоги спортсмен, вважаючи, що програв змагання, повільно відправився до Києва, а коли прибув на стадіон – з’ясувалося, що він приїхав другим. Глядачі вітали оплесками перебинтованого спортсмена, який посів друге місце у велогонці.

Світової слави зажив український борець греко-римського стилю І.Піддубний.