Інфекції ( TOR СН-інфекції).
Токсоплазмоз (гостра форма) і сифіліс вагітної можуть призводити до порушень росту плода й розвитку його мозку. Вірус краснухи (гиЬеоІа) спричинює глухоту, катаракту, затримку розумового розвитку, природжені вади серця. Цитомегаловірус може призвести до аномалій ЦНС, глухоти, затримки внутрішньоутробного розвитку плода. Герпесвірусна інфекція може бути причиною розвитку енцефаліту у новонароджених .
Лікарські засоби, хімічні речовини. Алкоголь спричинює порушення росту плода, розвиток аномалій головного мозку, природжених вад серця, скелета. Кількість алкоголю, що вживається, корелює зі ступенем шкідливого впливу його на плід. У жінок, які протягом вагітності вживали алкоголь систематично, в ЗО— 40 % випадків може народитися дитина з численними вадами розвитку та стигмами дизембріогенезу (алкогольний синдром плода, алкогольна ембріофетопатія). Частота алкогольного синдрому плода становить 1—2 випадки на 1000 новонароджених. Із впливом на плід алкоголю під час внутрішньоутробного періоду пов`язані 10—20 % виявлених випадків легкого й помірного ступенів затримки розумового розвитку.
Алкогольний синдром плода характеризується порушеннями з боку ЦНС, дефіцитом росту, лицевим дисморфіз-мом тощо. Дисфункція ЦНС виявляється затримкою психомоторного розвитку й зниженням інтелекту, порушенням координації рухів, наявністю тремору і підвищеної збудливості протягом періоду новонародженості, а також синдромом психомоторної мобільності, дезорганізацією структур головного мозку, мікроцефалією. Маса і довжина тіла дитини після народження є нижчими за нормальні значення, підшкірний жировий шар недостатній. Лицевий дисморфізм характеризується ретракцією середньої третини лиця, вузькою, слабо окресленою верхньою губою. Інші аномалії є такими: обмежена рухливість суглобів, кліно- або камптодактилія п`ятого пальця, аномалії будови ребер, вади розвитку нирок, симптом Кліппеля — Вейля. До цього часу не існує відомостей щодо нешкідливої дози алкоголю протягом вагітності, тому в цей період доцільно вилучити його вживання повністю.
Переважна більшість лікарських засобів проникає крізь плаценту і потрапляє до організму плода. Якщо вкрай потрібно призначати протягом вагітності який-небудь лікарський засіб, то лікування повинно мати більші переваги, ніж ризик його шкідливого впливу. Ацетилсаліцилова кислота (аспірин) шкідливо діє на коагуляційну систему плода, порушує зв`язування білірубіну з білками, через це його застосування протягом перших та останніх тижнів вагітності протипоказане. Тетрациклін спричиняє вади розвитку скелета й зубів. Тератогенно діють протисудомні засоби, непрямі антикоагулянти, антити-роїдні препарати, антибластомні хіміопрепарати, йодвмісні речовини, свинець, ртуть, літій, протизаплідні засоби
Метаболічні порушення у матері. Діти, народжені матерями, хворими на цукровий діабет, мають ризик (10—15 %) щодо природжених вад розвитку скелета, ЦНС. Основним те-ратогенним чинником у цьому випадку є гіперглікемія, яка призводить до гіпоксії органа, що перебуває у стадії розвитку (найбільш активного мітотичного поділу). Діти від матерів, хворих на фенілкетонурію, внутрішньоутроб-но підлягають впливу підвищеної концентрації метаболітів фенілаланіну й часто народжуються з вадами серця і ЦНС.
Рівнііонізуючого випромінювання, що застосовуються в медицині з діагностичною метою, менші за 0,05 Гр, не становлять тератогенного ризику для плода. Обчислена доза, яку отримує плід від поширених радіологічних процедур, становить 0,01 Гр або менше (наприклад, у випадках внутрішньовенної пієлографії — 0,0041 Гр).
Великі дози іонізуючого випромінювання призводять до різних порушень залежно від часу впливу на вагітну.
Певна реакція ембріона й плода у відповідь на вплив ушкоджувального чинника залежить від часу його впливу (стадія внутрішньоутробного розвитку) й експозиції.
Незалежно від механізму дії несприятливі чинники навколишнього середовища можуть призводити до одноти-пових порушень репродуктивного процесу, а саме: 1) порушення здатності до запліднення — фертильності; 2) мо-ногенні дефекти і хромосомні аномалії;
3) спонтанні викидні; 4) природжені вади і порушення розвитку, затримка внутрішньоутробного розвитку плода;
5) порушення статевого співвідношення; 6) перинатальна смертність; 7) аномалії поведінки; 8) малігнізація.