Римський Статут Міжнародного кримінального суду: загальна характеристика

У 1998 р. відбулася в Римі Дипломатична конференція під егідою ООН прийняла Римський статут Міжнародного кримінального суду (далі - Суд). У роботі Конференції взяли участь делегації 160 держав. За прийняття Статуту проголосували 120 держав, включаючи Росію. Двадцять одна держава утрималося, і сім проголосували проти. Найбільш активно за обмеження повноважень Суду виступали США.

Суд був заснований як постійний орган, що володіє юрисдикцією щодо осіб, відповідальних за найсерйозніші злочини, що викликають занепокоєння міжнародного співтовариства. При цьому мова йде тільки про ті злочини, які перелічені в Статуті. Міжнародний кримінальний суд не підмінює кримінальні суди держав. Його юрисдикція є заповнювати.

Свої функції Суд може здійснювати на території будь-якої держави-учасника Статуту, а на основі спеціальної угоди і на території будь-якої іншої держави. Суд є самостійним міжнародним органом. Він володіє міжнародною правосуб'єктністю. Відносини Суду з ООН будуть регулюватися його угодою з цією організацією. Місцем перебування є Гаага.

Статут представляє великий за обсягом (126 статей) і досить складний документ. Пояснюється це рядом причин. Він містить положення, що відносяться до матеріального і процесуального кримінального права, судового устрою, співробітництва держав, що забезпечують діяльність Суду.

Юрисдикція Суду обмежена найбільш серйозними злочинами, що зачіпають інтереси міжнародного співтовариства в цілому. До таких злочинів віднесено: геноцид, злочини проти людяності, військові злочини і агресія. Держави пішли шляхом граничного обмеження кола злочинів, що відносяться до юрисдикції Суду.

Імунітет посадових осіб, що належить їм в силу внутрішнього або міжнародного права, не може бути перешкодою для притягнення їх до кримінальної відповідальності. Статут підлягає застосуванню в рівній мірі до всіх осіб незалежно від їх офіційного статусу, включаючи статус глави держави або уряду, члена уряду чи парламенту та ін Офіційний статус не може також служити підставою для пом'якшення вироку.

Статут встановлює кримінальну відповідальність командирів та інших начальників за злочинні дії осіб, які перебувають під їх контролем.

Діяльність Суду покликана сприяти підвищенню рівня функціонування та кримінальної юстиції держав, досягненню нею більш високих стандартів правосуддя, забезпечення "належного процесу", дотримання прав всіх учасників процесу.