IОсновні поняття
План
Тема 17. Глобалізація світогосподарських зв’язків та загальноцивілізаційні проблеми людства
Завдання 4
Завдання 3
Завдання 2
Завдання 1
Практичні завдання
На основі даних наведених у таблиці 16.1. побудуйте криву Лоренца; чітко позначте точки на кривій Лоренца, через які ви її будували.
Таблиця 16.1
Групи родин, по 20% | Нижча | Друга | Третя | Четверта | Вища |
Доходи, % |
Визначте зміну реальних доходів, якщо за темпом інфляції у 50% на місяць номінальні доходи зросли за два місяці у 2 рази.
Дослідіть індекс якості життя – the quality-of-life index (нова назва –індекс де потрібно народитися – the where-to-be-born index), який щорічно розраховується The Economist Intelligence Unit та заповніть таблицю 16.2.
Таблиця 16.2
Країна | Індекс якості життя | |||||
Україна | ||||||
Росія | ||||||
Грузія | ||||||
Молдова | ||||||
Польща | ||||||
Білорусь |
За результатами таблиці порівняйте індекс якості життя у представлених країнах, виявіть основні тенденції в динаміці індексу. Визначте основні напрямки покращення якості життя в зазначених країнах.
Робота з твердженнями та цитатами
1. «Чим нижче коефіцієнт Джини, тим більшою мірою ми можемо стверджувати, що розподіл доходів здійснюється в умовах досконалої конкуренції». Ви згодні з цим твердженням? Аргументуйте свою відповідь.
«Якщо науково-технічна революція веде до впровадження працезберігаючих технологій, у результаті чого скорочуються робочі місця й, відповідно, положення тих, хто виявився без роботи, погіршується, то ми повинні визнати, що НТР несумісна із критерієм поліпшення добробуту за Парето». Ви згодні із цим висловленням?
1. Сучасна глобалізація світогосподарських зв’язків, її суперечності та моделі.
2. Економічні основи та передумови вирішення глобальних проблем людства.
3. Форми міжнародного співробітництва у вирішенні глобальних проблем людства.
¨Основні положення
Міжнародний поділ праці – це найвищий ступінь розвитку територіального поділу праці між країнами, що передбачає концентрацію виробництва певних видів продукції у окремих країнах; спеціалізацію країн на виробництві певних товарів та послуг відповідно до їх природно-кліматичних, історичних та економічних умов. Напрямками міжнародної спеціалізації є виробнича та територіальна спеціалізації. Основними методами міжнародної промислової кооперації є здійснення спільних програм, договірна спеціалізація, створення спільних підприємств. Показниками участі країни у МПП є доля експортної продукції у ВВП, обсяг зовнішньої торгівлі по відношенню до національного продукту, роль країни у світовій торгівлі, зовнішньоторговий оборот на душу населення.
Інтернаціоналізація економіки – це формування, розвиток та поглиблення економічних взаємозв’язків між країнами завдяки відкритості національних економік. Інтеграція та транснаціоналізація є формами інтернаціоналізації економіки. Інтернаціоналізація світової економіки проявляється у двох основних напрямках – регіоналізації та глобалізації. Перша хвиля регіоналізації (з 1960-х до середини 1980-х рр.) оформилася як пакти між розвинутими країнами або у формі договорів, які дозволяли цим країнам обмежено брати участь у роботі ЄС. Друга хвиля регіоналізації (два десятиріччя кінця ХХ ст.) ґрунтувалася на підтримці США та здійснювалася в умовах менших обмежень у торгівлі ніж раніше.
Глобальна економіка є сучасним типом економічної системи. Представляє собою поєднання національних економік та їх пристосування завдяки міжнародним процесам та операціям. Така світова економіка втрачає автономію та статус національної незалежності. Наслідком глобалізації є проблема керування нею та поява нових економічних суб’єктів (ТНК).
Транснаціональні компанії (ТНК) – це корпорації, виробнича та торгово-збутова діяльність яких винесена за межі національних економік; мають однонаціональний акціонерний капітал, який контролює діяльність всієї корпорації. Головним принципом діяльності ТНК є зменшення витрат за рахунок географічного розширення бізнесу. Метою їх діяльності є глобальна економічна експансія за ради надприбутків.
Розрізняють виробничу, фінансову, політичну глобалізацію.
Світове господарство – внутрішньо суперечлива єдність національних економік, пов’язаних МПП, торговельно-виробничими, фінансовими та науково-технічними зв’язками. Світове господарство характеризується зростанням інтернаціоналізації, створенням багатогранної системи МЕВ, формуванням міжнаціональних механізмів регулювання економічних відносин між країнами.
Міжнародні економічні відносини проявляються в наступних формах: світова торгівля, міжнародний рух капіталів, міграція робочої сили, міжнародні валютно-фінансові відносини, науково-технічне співробітництво. Найдавнішою формою МЕВ є світова торгівля. Результатом її розвитку є сучасний світовий ринок.
Світова торгівля – форма МЕВ, що ґрунтується на глибокому МПП та спеціалізації окремих країн на виробництві певних товарів та послуг.
Світовий ринок – це розвинута сфера товарного обміну у міжнародному масштабі. Всесвітній ринок товарів і послуг має тенденцію до розширення. Валюта у широкому розумінні – це грошова одиниця країни; у вузькому розумінні – це грошові одиниці іноземних держав.
Глобальні проблеми – проблеми, пов’язані з природно-антропогенними явищами, що виникли у процесі розвитку сучасної цивілізації і мають загальнопланетарний характер як за своїми масштабами та значенням, так і за способами вирішення. Класифікація глобальних проблем: проблеми взаємодії природи і суспільства, проблеми суспільних взаємовідносин, проблеми розвитку людини та забезпечення її майбутнього. Передумовою розв’язання глобальних проблем виступає перегляд і перебудова системи міжнародних відносин на засадах загальнолюдських цінностей, об’єднання зусиль та ресурсів людства на основі усвідомлення єдності інтересів та спільної відповідальності перед майбутніми поколіннями.
Основні форми міжнародного співробітництва у розв’язанні глобальних проблем: здійснення спільних проектів і програм по ліквідації зон економічного лиха; встановлення уніфікованих норм та правил природокористування; роззброєння і конверсія; виділення кредитів та допомога країнам, що розвиваються у вирішенні проблем злиднів, голоду, хвороб, неграмотності; загальнопланетарні та регіональні угоди під егідою ООН та інших міжнародних організацій тощо.
Світове господарство. МПП. МЕВ. Новий міжнародний економічний порядок. Міжнародна економічна безпека. Міжнародний рух капіталу. Міграція трудових ресурсів. Науково-технічне та виробниче співробітництво. Світова валютна система. Курси валют. Котирування. Режими курсів валют. Режими конвертованості валют. Ринок товарів та послуг. Протекціонізм. Фритредерство. Глобалізація. Глобальна економіка. Рівні глобалізації. Ризики глобалізації. Глобальні проблеми. Екологічна криза. Екологічний неоколоніалізм. Сталий розвиток. ТНК. ТНБ.
? Питання для самоконтролю
1. У чому полягає сутність сучасної глобалізації світогосподарських зв’язків?
2. Які фактори зумовлюють процес глобалізації?
3. Чому глобалізація суперечливо впливає на світовий розвиток?
4. Назвіть основні ознаки глобальних проблем.
5. Охарактеризуйте необхідні умови забезпечення екорозвитку.
6. Якими є основні передумови формування суспільства сталого розвитку.
7. Охарактеризуйте форми міжнародного співробітництва у вирішенні глобальних проблем.
8. У чому полягає різниця між світовою та глобальною економікою?
9. Наведіть приклади інтернаціоналізації культурного простору. Проаналізуйте позитивні та негативні риси морально-етичних факторів глобалізації.
10. Наведіть приклади глобальних корпорацій та світових альянсів, зорієнтованих на світові джерела постачання та ринки збуту. Проаналізуйте причини, які спонукають БНК бути активними учасниками інтернаціоналізації господарського життя.