IОсновні поняття
План
Тема 2. Предмет, функції та методологія економічної теорії
Завдання 4
Завдання 3
Знайдіть зайве у переліках та поясніть свій вибір:
1. А. Сміт, Дж. Кейнс, Д. Рікардо, У. Петті.;
2. К. Менгер, Ф. Візер, М. Фрідмен, Л. Вальрас;
3. Меркантилізм, Неокласицизм, Кейнсіанство, інституціоналізм, неокласичний синтез;
4. Гранична корисність, граничні витрати, гранична продуктивність, додана вартість.
Робота з цитатами
1. Прочитайте уривок з роману О.С. Пушкіна «Евгений Онегин» та визначте якому напряму в економічній науці віддавав перевагу Євгеній Онєгін, а якому його батько?
Бранил Гомера, Феоклита;
Зато читал Адама Смита
И был глубокий эконом,
То есть умел судить о том,
Как государство богатеет,
И чем живет, и почему
Не нужно золота ему,
Когда простой продукт имеет.
Отец понять его не мог
И земли отдавал в залог.
2. Н. Г. Менк’ю: «Вивчення економічної теорії повинно привити молодим людям почуття відповідальності за долю своєї країни». Як ви розумієте поняття економічної відповідальності. Відповідь прокоментуйте.
1. Економічна теорія в системі економічних наук.
2. Предмет економічної теорії.
3. Функції економічної теорії.
4. Принципи, підходи та методи економічних досліджень.
5. Економічні закони та категорії.
¨Основні положення
Існують різні підходи до структуризації економічної науки в цілому. Спільним є визнання Економічної теорії узагальнюючою економічною наукою і суспільною наукою взагалі. В широкому розумінні вона включає такі розділи: основи економічної теорії (політекономія), мікроекономіка, мезоекономіка, макроекономіка, мегаекономіка.
Предметом її дослідження є закони розвитку економічних систем та умови створення і використання суспільного багатства в умовах обмежених природних ресурсів; економічні відносини у їхній взаємодії з продуктивними силами та соціальною сферою суспільства. Предмет економічної теорії не є постійним. З часом він наповнюється новим змістом та розширюється. Представники сучасних економічних течій зв’язують предмет науки з проблемою обмеженості ресурсів, ефективністю їх використання, альтернативністю вибору й дають наступні визначення предмету: наука, про сферу індивідуальних й суспільних дій людей, яка найтіснішим чином зв’язана з створенням і використання матеріальних основ добробуту (А. Маршалл); наука про дії людей у процесі вибору обмежених ресурсів за для виробництва різноманітних товарів (П. Самуєльсон); вивчення поведінки людей, як зв’язку між метою і обмеженістю ресурсів, що мають альтернативні шляхи використання (Дж. Робінсон); наука про ефективне використання обмежених виробничих ресурсів або управління ними з метою досягнення максимального задоволення потреб (К. Макконнелл, С. Брю).
Об’єктом дослідження економічної теорії є економіка в цілому, на усіх рівнях: мікрорівні (діяльність окремих споживачів і виробників, продавців і покупців), макрорівні (функціонування господарства країни в цілому); мегарівні (діяльність у межах світового господарства і міжнародних економічних зв’язків).
Економічна теорія виконує ряд важливих суспільних функцій: пізнавальну, аналітичну, методологічну, прагматичну, прогностичну, ідеологічну тощо. В них виявляється її суспільне призначення.
Власна методологія економічної теорії базується на певних принципах і підходах, які забезпечують досягнення головної мети дослідження, визначеної їхнім цільовим спрямуванням. Принципи – це теоретичне узагальнення, які відбивають загальні тенденції розвитку економічної системи або умови її існування. До принципів економічної теорії належать:
- принцип обмеженості ресурсів;
- принципи раціональності діяльності людини економічної;
- принцип альтернативності вибору;
- принцип прирощення граничних величин;
- принцип рівноважного аналізу.
Серед підходів до дослідження економічних процесів слід відмітити такі: історичний, структурно-функціональний, системний, синергетичний.
Методи економічної теорії – це сукупності способів та прийомів, які забезпечують принципове дослідження економічних процесів та систем. Методи поділяються на загальнонаукові та специфічні. Загальнонаукові методи містять складові: структурно-функціональний аналіз (передбачає розгляд явища як складної системи з обов’язковим розглядом функцій елементів); поєднання кількісного й якісного аналізу з використанням математичного моделювання соціально-економічних процесів; метод наукової абстракції з виділенням істотних рис і явищ з одночасним уникненням від розгляду другорядних процесів; аналіз і синтез (поєднують початкове розчленування явища на окремі частини з подальшим розглядом кожної з них і складання різних елементів у цільну систему); індукція й дедукція (індуктивний метод дозволяє робити загальні висновки після находження закономірностей рис часткового; дедуктивний підхід надає загальний алгоритм, а часткові висновки є лише окремими випадками вихідного положення); поєднання логічного й історичного (дослідження економічних процесів у єдності). Специфічні методи в економічній теорії містять наступні форми: економічний експеримент (штучне відтворення економічних процесів та явищ з метою їх вивчення, за оптимально сприятливих умов й подальшого практичного втілення); використання статистичних, або економетричних інструментів; використання вихідних принципів поведінки економічних суб’єктів; економічне моделювання (формалізований опис економічних процесів та явищ за допомогою математики й економетрики, структура яких абстрактно відтворює реальну картину економічного життя).
Економічна теорія, пізнаючи об’єктивну економічну реальність, описує її за допомогою понятійного апарату, формулюючи принципи, категорії, закони.
Економічні категорії – це абстрактні теоретичні поняття, які в узагальненому вигляді виражають сутність, властивості або родові ознаки економічних явищ чи процесів. Наприклад: товар, гроші, капітал, відтворення, власність тощо.
Економічні закони – це теоретичні узагальнення найсуттєвіших, стійких причинно-наслідкових зв’язків в економічних процесах. Система економічних законів включає всезагальні, загальні і специфічні закони. Економічні закони, як і закони природи – об’єктивні, тобто діють незалежно від волі і свідомості людей. На відміну від останніх – вони мають історичний характер. Розрізняють також рівні використання економічних законів: науково-теоретичний; державно-управлінський; господарсько-практичний.
Економічна теорія. Політична економія. Економікс. Предмет економічної теорії. Мікроекономіка. Мезоекономіка. Макроекономіка. Мегаекономіка. Принцип. Функція. Категорії. Метод економічної теорії. Наукова абстракція. Індукція. Дедукція. Науковий експеримент. Економічне моделювання. Позитивні судження. Нормативні судження.
? Питання для самоконтролю
1. Що ви розумієте під обмеженістю ресурсів, раціональним та ефективним їх використанням?
2. Які причини та умови сприяють зміні поглядів людей на соціально-економічну дійсність?
3. Наведіть різні інтерпретації предмету Економічної теорії.
4. У якому зв’язку з Економічної теорією знаходяться суспільні науки (філософія, історія, право, етика), а також прикладні економічні науки (фінанси, статистика, демографія)?
5. Що виражають економічні категорії, закони?
6. В чому полягає особливість методу пізнання при дослідженні економічних відносин у суспільстві?
7. Що таке економічне моделювання і в чому його специфіка?
8. В чому полягає відмінність та єдність аналізу та синтезу, індукції та дедукції, логічного та історичного, кількісного та якісного?
9. Яке значення для пізнання економічних процесів має використання математичних методів?
10. Які принципи економічної науки вам відомі?